142. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансфор­мацій в Україні (???).

Серед позитивних економічних зрушень в українській економіці, важливих з точки зору її ринкових перспектив, слід вважати:

• роздержавлення власності, поява недержавного сектору економіки і прошарку приватних підприємців;

• зародження національних ринків товарів, праці і капіталу з переважно ринковим ціноутворенням;

• введення гривні, становлення національної фінансово-банківської системи, в цілому регульованого валютного ринку;

• диверсифікація зовнішньоекономічних зв’язків, поява нових каналів торговельного та інвестиційного співробітництва;

• підвищення рівня економічної свободи в цілому.

• Як позитив можна також оцінити перевірену на практиці здатність держави, підприємницьких структур і населення витримувати безпрецедентні економічні труднощі – гіперінфляції, постійних неплатежів, соціальної незахищеності тощо. Можна вже говорити про певний імунітет нації до спонтанних дій органів управління економікою.

• Однак більше турбують негативні явища і тенденції:

• не відбулося модернізації структури державного управління у відповідності з об’єктивними законами розвитку ринкової економіки. Зокрема, в процесі приватизації так і не створено інституту ефективних власників;

• не створено дієздатної системи ринкових інститутів;

• втрачені високотехнологічні виробництва, лідерство у багатьох напрямках фундаментальних досліджень, критичного рівня досяг “відплив умів”;

• склалися гіпертрофовані пропорції між реальним і фінансовим секторами економіки, а також в середині кожного з них. Рекордними темпами зростає внутрішній і зовнішній державний борг з неочевидними перспективами не тільки його погашення, але й обслуговування;

• криза внутрішнього інвестування набула рис системної. Прямі іноземні інвестиції не йдуть в Україну. На національному ринку панують портфельні інвестори. Зовнішні кредити міжнародних фінансових організацій, вкрай потрібні для економіки перехідного типу, разом з тим виконали і свою негативну роль – скували ініціативу в пошуку альтернативних, насамперед власних джерел фінансування суспільних потреб;

• відбулося катастрофічне падіння матеріального добробуту населення. Розрив у доходах 10% найбагатіших і 10% найбідніших досяг 14-15 разів, тоді яка у західних країнах він становить 4-6 разів;

• небаченого рівня сягнула тінізація економіки (40-60%).

143. Україна у геостратегічному контексті.

Становлення України суб’єктом геополітичних відносин глобалізованого світу поставило перед народом країни, його державним керівництвом та політичними інститутами нагальну потребу розв’язання історично обумовленої геостратегічної дилеми: „євроатлантична інтеграція – євразійська інтеграція”. Згідно із геоекономічною картою, Укр. відноситься до групи посткомуністичних країн, фактично, країна знаходиться на стадії орієнтації та розробки стратегії подальшої діяльності і розвитку. Проблема геостратегічного розвитку України сьогодні - одна з пріоритетних проблем розвитку суспільства, держави та їх інститутів, тому що вибір стратегічного напрямку країни – суб’єктивний процес, прискорення чи гальмування якого залежить не від місця держави в географічному просторі, а від діючих в країні політичного режиму, політичної системи суспільства, насамперед дизайну її інститутів, та механізмів утілення в життя геостратегічних цілей і завдань. визначення напрямку геостратегічного розвитку України ускладнюється її історично сформованою геополітичною невизначеністю. Також ускладнюэ процес полытична нестабыльність та світова економічна криза, яка вплинула на Укр. В свою чергу, Укр. є об’єктом інтересу для багатьох країн, що ускладнює процес всебічного розвитку. Для успішної реалізації власної стратегії спрямованої на подальший сталий розвиток геостратегія України повинна основуватись на 4 основних векторах: відносини с ЄС (подальший розвиток процесу євроінтеграції, цей вектор найголовніший), відносини з Росією (процес реінтеграції з пострадянськими країнами, але на нових засадах, з метою посилення ролі і впливу в регіоні) та Східними партнерами (Китай, Японія), відносини із США та міжнародні організації.