139. Сот і Україна: підсумки переговорних процесів.

СОТ - провідна міжнародна економічна організація функціями якої є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами. Процес приєднання Укр. до системи СОТ розпочався у 1993 році. З 16 травня 2008 р після прийняття рада умов Україна є повноправним членом СОТ. Приєднання Укр. до даної організації є необхідним кроком у реалізації стратегії розвитку країни. Враховуючи що вступ Укр. до СОТ припав на активну фазу світової економічної кризи можна виділити наступні результати взаємної діяльності: членство України у СОТ не привело до очікуваних|сподіваних| позитивних наслідків, які могли б проявитися в пом'якшенні впливу кризи на реальний сектор економіки – промислове виробництво і інвестиційну діяльність. Із-за високого рівня залежності від зовнішньої торгівлі економіка України виявилася надмірно|надміру| схильною до впливу негативних|заперечних| чинників|факторів| глобальної кризи. відбулось скорочення інвестицій в основний капітал. На внутрішньому споживчому ринку відбулися певні негативні|заперечні| зрушення|зсуви|. Серед позитивних наслідків можна виділити зростаючий об’єм експорту і імпорту в умовах кризи. Ймовірно|певно|, благотворний вплив членства України у СОТ був би вагомішим|ваговитим|, якби|аби| процес приєднання відбувався|походив| в умовах активнішого реформування національної економіки і системи державного регулювання.

140. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті.

Отримавши у 1991 році незалежність Укр. окреслила основні завдання які повинні бути досягнуті задля забезпечення сталого розвитку. Серед них є отримання статусу ринкової економіки, участь у світових організаціях і інтеграція у ЄС. Реалізація даних завдань передбачає повну реструктуризацію і реорганізацію держави та вдосконалення законодавчої бази. Україна знаходячись на перетині двох полюсів обрала шлях до інтеграції у ЄС, також Укр. стала членом СОТ та отримала статус ринкової економіки. Ці процеси призвели до ринкових трансформацій в країні. Для налагоджування| функціонування ринкової економіки в Україні, необхідно забезпечити ряд|лаву| умов: плюралізм форм власності; умови для вільної конкуренції; стабільність національної грошової одиниці; розумне державне втручання.

141. Україна і стратегії регіоналізації

Регіоналізація — процес перерозподілу владних компетенцій, передачі функцій від національного на регіональний рівень, появу і розвиток нових інституційних форм, що відповідають новій ролі регіонів в процесі ухвалення|прийняття| рішень на національному і наднаціональному рівнях. Регіоналізація є невід’ємним процесом в сучасних умовах, враховуючи геоекономічні і історичні особливості України, дане питання має особливу важливість. Україна знаходиться між двома полюсами регіоналізації. З одного боку це Європейський союз, кордони якого постійно збільшуються і вже досягли України і Східні партнери з іншого боку. Другий блок представлений пострадянськими країнами, де зараз поступово відбуваються процеси реінтеграції на нових засадах. Одним з ключових пунктів стратегії розвитку України є вступ до ЄС, в свою чергу історично, Укр. має тісні зв’язки в усіх сферах з кранами пострадянського простору, зокрема з Росією. В свою чергу, враховуючи географічне розміщення Укр. є об’єктом інтересу окремих країн у реалізації власних стратегій. Враховуючи всі перелічені обставини стратегія Укр. повинна мати чіткі напрями розвитку і реалізацію спільних стратегій з країнами партнерами на регіональному рівні (ЄС, ГУАМ, СНД, ОЧЕС, тощо.).