19.Світові економічні ресурси як база формування стратегій соціально-економічного розвитку.

Екон/ ресурси — всі речові чинники виробництва, які використовують для виготовлення товарів і послуг, які є джерелом життя, об’єктом праці та доходу населення. В сусп-ві існує дуже багато різних екон. ресурсів. Але серед них головними є– земля, праця та фінансовий капітал. Земля, не обмежується лише земельною територією (простором), а включає природні багатства, води, надра, повітря, флору і фауну природного походження. Вона може залучатися до економічного обороту і вилучатися з нього. Земля як прир. екон. ресурс має такі особливості: первинність; природне (нерукотворне) походження; речова не одухотворена форма; довгострокове (довічне) використання; відособлене від власника існування; не відтворюваність власне землі та надр; відтворюваність флори, фауни, родючості ґрунту; здатність до соціального і функціонального відчуження; відсутність амортизації земельного ресурсуДо ринків виробничих ресурсів, крім ринку землі відноситься також ринок праці та ринок капіталу.Ринок праці передбачає попит на працю, пропозицію праці та на їх основі встановлення ціни праці – заробітна плата. Попит на працю залежить від продуктивності праці та їх кваліфікаційного рівня. А пропозиція праці визначається часткою працездатних у загальній чисельності населення, свободою економічного вибору, демографічною ситуацією та рівнем заробітної плати. Важливий вплив на ринку праці мають профспілки та уряд, який в законодавчому порядку встановлює мінімальну заробітну плату та контролює максимальний рівень доходів. Важливою характеристикою формування стратегій соціально-економічного розвитку є сту­пінь мобільності робочої сили. Рух трудових ресурсів набирає різних форм: природний, територіальний, галузевий, професій­ний, кваліфікаційний та соціальний. Найбільшу вагу має терито­ріальний рух робочої сили, хоч у міру еволюції міжнародного ринку робочої сили посилюється значення й інших форм. Міжнародний ринок праці становить комплексне явище, пов'я­зане як з розвитком самої особистості людини, так і з підвищен­ням якості праці, зміною характеру робочої сили, формуванням її нових якостей.

Щодо ринку капіталу, то це ринок, на якому об’єктом купівлі-продажу є цінні папери та грошові кредитні ресурси. Капітал – це виробничі ресурси, що беруть участь у виробництві упродовж багатьох років і приносять дохід (прибуток) лише через певний час, але вимагають плати за своє придбання вже зараз.

20.Міжнародна мобільність факторів виробництва та проб­лема вибору національних стратегій міжнародної економічної поведінки.

Міжню мобільність факторів вир-ва – це здатність ресерсу до переміщення з однієї країни до іншої, крім того це їхня здатність змінювати свої функції. З цих позицій розрізняють: абсолютно мобільні ФВ, що відносно легко можна переміщати в просторі і змінювати їхні функції; слабко мобільні (немобільні) – функції яких не можна або невигідно змінювати. Вони містять монопольний елемент і відповідно вимагають монопольної плати за їхнє використання (монопольної ренти).  До них можна віднести, здатності фахівця рідкої професії, унікальні ділянки землі для вирощування рідких сортів, унікальні родовища корисних копалин, що коштують дорого саме тому, що крім звичайних витрат їхнє відшкодування повинне включати і монопольну ренту.Основні і спеціальні ФВ вважаються слабко мобільними, а розвиті і загальні мають високий ступінь міжнародної мобільності.Однак здатність до мобільності не означає можливості такої мобільності (наприклад, через валютні обмеження, обмеженя на вивіз технології та ін.).