Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры МСЕР все 158 вопросов.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.36 Mб
Скачать

132. Економічна політика України в контексті створення єеп.

Угода про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП) була підписана 2003 року та ратифікована парламентами всіх чотирьох держав (Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації та України).

Концепція ЄЕП наступна: створення спільного ринку, що передбачає узгоджену внутрішню і єдину зовнішню економічну політику, спільні засоби тарифного і нетарифного регулювання у торгівлі з третіми країнами. В ідеалі ЄЕП має непогані можливості стати саме тим інтеграційним осередком, до якого можуть приєднатися інші члени СНД. Проте реальне майбутнє ЄЕП ще досить невизначене.

На даний час Україна бере участь у формуванні Єдиного економічного простору з урахуванням застереження, висловленого в момент підписання і ратифікації Угоди про формування ЄЕП, яке обмежує участь в угодах, які суперечать Конституції і міжнародним зобов'язанням України.

Відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» та «Про формування Єдиного економічного простору” - основною метою участі України у формуванні та функціонуванні Єдиного економічного простору є створення зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, з урахуванням норм і принципів СОТ, а також вимог, що випливають з інтеграції Укр до ЄС.

Першочерговим етапом створення ЄЕП Українська сторона завжди вважала формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень. При цьому головними елементами зони вільної торгівлі повинні бути скасування і незастосування надалі у взаємній торгівлі експортного мита, кількісних обмежень, вилучень з режиму вільної торгівлі, обмежене застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних захисних заходів.

133. Економічна політика України в контексті розширення єс.

Однією зі стратегічних цілей України в контексті міжнародної економіки є набуття статусу повноправного члена ЄС. За останні роки рівень співробітництва України з країнами-членами ЄС постійно зростає, збільшився зовнішньоторговельний оборот, особливо з такими країнами як Німеччина, Італія, Польща, Угорщина, Болгарія.

Національні інтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. Оскільки на сьогодні Польща та Угорщина є членами ЄС, а отже Україна межує з ЄС, то необхідне чітке та всебічне визначення зовнішньополітичної стратегії щодо інтеграції України до європейського політичного, інформаційного, економічного та правового простору.

Основними напрямами економічної інтеграції: є розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС; синхронізація, координація та відповідність прийняття рішень у сфері економіки України та ЄС; ліквідація обмежень розвитку конкуренції та обмеження застосування засобів протекціонізму, сформування основних економічних передумов для набуття Україною повноправного членства в ЄС; запровадження спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників; взаємно збалансовані торгівлі.

Базові документом, що визначають засади економічної інтеграції України та ЄС та засади розвитку торгівлі, є Угода про партнерство та співробітництво.

Згідно з Планом дій Україна – ЄС, в економічній сфері Україна має рухатися в наступних напрямках:

• Подальший прогрес у створенні повністю функціонуючої ринкової економіки, включаючи ціноутворення, контроль за державною допомогою, законодавче середовище, яке забезпечує чесну конкуренцію між суб’єктами господарювання

• Подальший прогрес у поступовому наближенні законодавства до існуючого в ЄС, забезпечення його ефективної імплементації

• Покращення інвестиційного клімату, включаючи забезпечення прозорості, передбачуваності та спрощення механізму його регулювання

• Закріпити прогрес у реалізації політики макроекономічної стабілізації та зростання

• Здійснення послідовної та довгострокової програми структурної реформи з метою подальшого зміцнення функціонування ринкової економіки.