124. Ринкові реформи у Центральній та Східній Європі: концепції та стратегії.

У кінці 80-х років в СРСР і в країнах Східної Європи почалися перші спроби виходу з кризи, що була породжена командно-адміністративною системою. У 1989 p. в СРСР на найвищому рівні почалось обговорення програм Шаталіна та Гайдара, Явлінського "500 днів", але зволікання з початком реформ поглиблювало кризу.

На відміну від СРСР, країни соцтабору сміливо пішли на реформування економік власних країн. В Угорщині та Югославії реформи базувалися на поступовості економічних перетворень, їх еволюційності (модель "ринкового соціалізму"). "Батьком" угорських реформ є Корнаї. У Польщі з січня 1990 p. впроваджувався план "шокової терапії прем'єр-міністра Бальцеровича. У Чехословаччині реформи проводились урядом Клауса (модель "оксамитової революції).

Вибір моделі реформ залежав від співвідношення суспільно-політичних сил, розуміння керівництвом держави особливостей перехідного періоду. Залежно від рівня розвитку і рівня соціалізації та демократизації суспільного життя постсоціалістичні країни вибрали в основному такі моделі стратегій становлення ринкової економіки - "ринковий соціалізм", "оксамитова революція" і "шокова терапія".

Модель "ринкового соціалізму" застосовувалася в Угорщині та Югославії в 60-х роках. В умовах "ринкового соціалізму" переважає власність держави і державних корпорацій, вона поєднується з дрібною приватною власністю. Модель "оксамитової революції" застосовувалася в Чехословаччині, яка 1 січня 1993 p. розпалася на Чехію і Словаччину. Ця модель визначається поступовістю трансформування і м'якшим переходом від централізованого управління економікою до ринкового механізму, для неї властивою є значно ширша активність населення у перетворенні відносин власності (сертифікати "народної частки" або ваучери). Модель "шокової терапії" застосовувалася в Польщі та в багатьох країнах колишнього СРСР. Ця модель характеризується намаганням швидко адміністративними методами зруйнувати командно-адміністративну систему і запровадити ринкову економіку. При застосуванні "шокової терапії" здійснюється прискорена корпоратизація державної власності, ринкові реформи перетворюються на самоціль, суспільство платить за це значним погіршенням умов життя, зубожінням широких верств населення.

125. Стратегії економічних трансформацій на пострадянському просторі.

Після розпаду СРСР кожна з колишніх союз респуб пішла своїм шляхом реформ, але половина з них (Естон, Латв, Литв, Укр, Рос, Молд, Казах, Киргиз) викор модель "шокової терапії". А Бєларусь і Турк-н взагалі зберегли команд-адмін управл ек-кою. Найшвид темпами до створення ринк ек-ки просув кр Прибалт, які проголосили девіз "повернення до Заходу". У Росії, Україні та інших респуб реформи розпочалися наприкінці 1991 p., але брак досвіду призвів до значного погіршення життя населення. Т.ч., на початку 90-х років у більшості постсоц країн розпочався перехід до ринк ек-іки, ці країни отримали назву "країн з перехідною економікою".

1)Перехід до ринкової економіки в Росії

Російська модель базується на формальній приватизації, роздержавленні. Теоретично — ця модель є багатообіцяючою. На практ хар-ся традиц впливом держ. бюрократії, мафії, корупції і тому є не конкурентоспром. Менш ефективно використовується трудовий, кваліфікаційний, інтелектуальний потенціал суспільства. Дуже зросло безробіття (особливо в малих містах і на селі), натуралізувалося й архаїзувалося багато виробничих та соціально-економічних практик

2)Перехід до ринку в Естонії

Згідно з ідеями провід естон економістів (С. Каллас, Р. Отсасон та ін.), стратег екон реформ в Ест баз на таких зах:

- лібераліз цін через скорочсубсидій та скас фіксов цін з лібераліз внутрішньої торгівлі;

- встановл збалансово урядового бюджету шляхом збільш податків та скороч урядових витрат;

- обмеж монетар політика

- податкова політика, мета якої - зупинити спіраль інфляції;

- лібераліз зовнішньої торгівлі (зрост експорту та ліцензув імпорту, а також надання усім підприємствам дозволу на ЗЕД.

Однією з основних особливостей естонських економічних реформ є те, що трансформація мала основну чітку мету - "повернення до Європи". Це привело Естонію та країни Прибалтики зрештою до повноцінного членства в ЄС

3) Узбецька модель переходу до ринку

Шлях, пройдений за роки оновлення, підтвердив правильність і дієвість узбецької моделі економічних реформ, яка дістала схвалення і визнання світової громадськості.

Азербайджан на шляху до ринкової економіки Формування ринку в Азербайджанській Республіці збіглося у часі із здобуттям країною державної незалежності. Це глибокою економічною кризою і спадом через відсутність у уряду продуманої економічної програми, чіткої концепції подолання кризи. У короткий строк сталося різке знецінення національної валюти та високим рівнем інфляції.

Одним з перших заходів при переході Азербайджана до ринкової економіки була лібералізація цін. Однак даний захід приніс негативні результати. За умов державного монополізму підприємства, працюючи у затратному режимі, відповідають на лібералізацію безперервним і багаторазовим підвищенням цін.

4) Формування стратегії сучасного економічного розвитку України

Наприкінці XX сторіччя Україна змінила свої напрями майбутнього соціально-економічного розвитку, стала на шлях радикальних соціально-економічних і політичних перетворень з урахуванням досвіду й досягнень розвинутих країн світу. Проте внаслідок відсутності у нашій державі національної трансформаційної моделі та невдалого запозичення чужих моделей економічного розвитку, зокрема моделі економічних реформ, що відома як "вашингтонський консенсус", на жаль, перехід у нову якість набув руйнівного характеру. Замість прогресивних економічних і науково-технологічних зрушень, побудови соціальне орієнтованої демократичної держави, підвищення матеріального добробуту й духовного рівня життя народу, Україна опинилася у глибокому занепаді.