123.(Я) Варіативність стратегій транзитивних країн.

В українській економічній науці специфічні риси трансформаційних зрушень у національних економіках транзитивних країн прийнято гуртувати у певні стратегічні моделі. Найчастіше виокремлюють сім моделей.

1. Китайська модель (Китай, В’єтнам, Монголія). Трансформація економіки і перехід на ринкові засади передбачається в надрах старої командно-адміністративної системи. Процес трансформування визначено як поступовий, тривалий, поетапний. Система державного управління й планування не ліквідується, а пристосовується до нових умов.

2. Угорська модель – також означає поступовий перехід до ринкових відносин; ринкове середовище почало формуватися ще в надрах командно-адміністративної системи. Проте, на відміну від китайської моделі, командна система не зберігається, а поступово демонтується.

3. Польська модель «шокової терапії» – швидке руйнування адміністративної системи управління, прискорена приватизація, максимальна відкритість економіки для іноземних товарів і капіталу. 4. Чеська-Словацька модель. Економічні реформи спираються на старі традиції ринкової культури. Роздержавлення власності здійснюється м’якими, цивілізованими методами, шляхом акціонування й корпоралізації. 5. Прибалтійська модель (Естонія, Латвія, Литва). Специфіка її полягає в незначних масштабах народного господарства й ефективного використання факторів зовнішньої допомоги для стабілізації виробництва, споживання і фінансово-грошової системи. 6. Російська модель – ґрунтується на приватизації, роздержавленні, внаслідок чого утворюються великі транснаціональні компанії олігархічного типу. Державна бюрократія зберігає сильні позиції. 7. Українська модель – де в чому подібна до російської. Специфічною рисою є досить тривалий час (практично перші десять років незалежності) пошуку оптимального стратегічного напряму, визначення стратегічної мети.

123. Варіативність стратегій транзитивних країн. Отже розгл,основні стратегії розвитку транзитивних країн на шляху їх економічних перетворень.

- угорська модель стратегії— «оксамитова революція» — означає поступовий еволюційний перехід до ринкових відносин шляхом різних взаємопов’язаних перетворень, які починались ще при командно-адміністративній системі.

- ринкова «шокова терапія», або польська модель. Це стратегія ринкової трансформації, яка є жорстким соціальним експериментом над людьми. Була можлива в Польщі, де збереглися специфічні передумови для переходу до ринку (ринкова психологія, приватна власність на землю, підтримка населення, західний вплив, відкритість суспільства, залежність від великої багатомільйонної діаспори). «Шокова терапія» — це одномоментне адміністративне руйнування попередньої системи управління, прискорена приватизація, надання швидким суспільним перетворенням статусу стратегічної мети суспільства.

- чехословацька. Здійснюється, спираючись на «оксамитову революцію» і старі традиції ринкової культури, що збереглися в умовах повного фронтального роздержавлення економіки та значні експортні зв’язки. Зміст цієї моделі в цивілізованій «м’якій» дестабілізації (роздержавленні) державної власності цивілізованими методами, шляхом акціонування й корпоратизації.

- прибалтійська. Специфіка її полягає в незначних масштабах народного господарства й ефективного використання факторів зовнішньої допомоги для стабілізації виробництва, споживання і фінансово-грошової системи.

- російська, що базується на формальній приватизації, роздержавленні. Теоретично — ця модель є багатообіцяючою.

- українська. Вона ще не реалізована, досить складна, непослідовна в стратегії експериментів спроб і помилок, невиправданих жертв.

Основною причиною невдалих ринкових трансформацій в Україні є відсутність послідовної довгострокової стратегії. Існують також об’єктивні труднощі розробки адекватних механізмів реалізації реформ.