120.!!!! Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.

Головною в націоналізмі є ідея державності та незалежності, самостійності. Але держава — не самоціль, а форма й засіб організації повноцінного життя народу. Народ, у свою чергу, — це не тільки корінний етнос, а й усі етнічні меншини. Коли мета перетворення певного народу на державну націю вже досягнута, націоналізм тим самим остаточно виконує свою історично-конструктивну роль і від нього має залишитися лише патріотизм.

Виникнення та експансія ідеології націоналізму обумовлені трьома факторами: прагненням підлеглої національності зберегти середній по країні прожитковий мінімум; захистом власної території від перенаселення представниками інших національностей; здійсненням Центром жорсткої асиміляційної політики. Останній фактор є причиною виникнення у свідомості даної національності почуття страху за своє існування, а також нонконформістських настроїв серед політичної та інтелектуальної еліти. Зрозуміло, що за таких умов приводом для конфлікту може бути будь-що: від побутового інциденту до невірно зрозумілих населенням дій органів влади.

Економічний націоналізм - принциповий союзник протекціонізму, неприйняття вільної торгівлі та іноземного підприємництва, виходячи з того, що від впровадження такої політики втрачають певні групи власного населення. Е.н. захищає приватні інтереси певних груп виробників однієї країни, заперечує вигідність економічної інтеграції та законність іноземної власності. Серед причин ренесансу націоналізму як політичної ідеології також слід відзначити формування у свідомості національних політичних і управлінських еліт прагнення до позбавлення від контролю з боку центру. Це теж є вагомим фактором, який має неабиякий конфліктний потенціал. Етноси як такі не виступають самостійними суб'єктами історичних або політичних подій. Такими суб'єктами виступають певні елітні групи, що претендують на участь у владі і формулюють зміст національних інтересів. Очевидна широкому загалу теза про право нації на самовизначення або власну, тобто національну державу є двоякою, адже самовизначаються, передусім, владні еліти нових політичних структур .В політології існує декілька теоретичних концепцій націоналізму. Так, націоналізм деяких малих народів є наслідком їхнього колоніального, нерівноправного становища як у середині полієтнічної держави, так і в системі держав. Саме на цьому грунтується теорія "центр-періфірія". У сучасному світі націоналізм залишається універсальним явищем. Він охоплює не лише країни третього світу, але країни з достатньо високим рівнем господарського і культурного розвитку (наприклад, рух французькомовного населення Квебеку в Канаді, конфлікти між фламандським і французькомовним населенням у Бельгії та ін.).

121. Концептуальні засади сучасних реформаторських стратегій розвитку країн із перехідною економікою.

На сьогодні існує певний досвід ринкової тран-ції ек-к різних кр., таких як Китай, В’єтнам, Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина. В залеж. від шляхів і методів реформ. ек-ки можна розгл. наступ .моделі стратегій екон розв кр. з перех. ек-кою та їх концепт. засади: 1. Китайська (Китай, В’єт, Монг), або «модель державного корпоративізму» — передбачає формування ринкових відносин в умовах старої командно-адміністративної системи. Процес трансформації ек-ної с-ми є тривалий, поступовий, при якому с-ма держ. управління й планування не ліквідується, а пристос. до нових умов. Створюються гарантії для залуч. іноз. капіталу.

2. Ринковий соціалізм» (Куба). Це поступ. інерц. перехід, який хар-ся збереженням держ. контролю за розміщ. рес-ів, прямим контролем за власністю, підтримкою дрібної приват. вл-сті, соціальним патерналізмом.

3. Угорська («оксамитова революція») поступ. еволюц. перехід до ринкових відносин шляхом різних взаємопов’яз. перетвор, які починались ще при командно-адміністративній системі. Ринк. середов. тут також формується ще в межах старої с-ми, яка демонтується поступово.

4. Польська - ринкова «шокова терапія». Є жорстким соціальним експериментом над людьми. Була можлива в Польщі, де зберег. специф передумови для перех. до ринку (ринк психол, прив.а вл-ть на землю, підтрим насел, зах вплив, відкритість сусп-ва, залежн від багатомільйонї діаспори). це одномоментне адмін руйнування попередньої с-ми управлін, прискор приватизація, надання швид сусп перетвор статусу стратег мети суспільства.

5. Чехословацька. Здійс-ся, спираючись на «оксамит револ» і старі традиції ринк ї культури, що зберег в умовах повного фронтального роздержав ек-ки та значні експортні зв’язки. Зміст: «м’яке» роздержавлення цивілізованими методами,

6. Прибалтійська. Специфіка: в незначні масштаби народного господарства й ефект викор факторів зовн допомоги для стабіл в-ва, спожив і фін-грош с-ми. Ринк трансформ здійснювалась на основі «кадрової революції» і наявності ринк культури.

7. Російська, що базується на формальній приватизації, роздержавленні. Теоретично — ця модель є багатообіцяючою. На практ хар-ся традиц впливом держ. бюрократії, мафії, корупції і тому є не конкурентоспром.

8. Українська. Вона ще не реаліз, досить складна, непослід в стратегії експериментів спроб і помилок, невиправданих жертв. Осн причиною невдалих ринк трансформ в Україні є відсутність послід довгострок стратегії. Існують також об’єктивні труднощі розробки адекватних механізмів реалізації реформ.

Хоча країни з перех ек-кою об’єд. умовно в одну групу, проте відчув. суттєва диференціація в темпах їхнього екон зрост. Одні із них вийшли на траєкторію самопідтримуючого зростання (нові індустр країни, країни Центр Європ), інші перебувають на стадії нагромадж передумов для такого зрост, треті — без відчутних зовн ін’єкцій навряд чи здатні створити передумови для реального екон зрост й здійсн структур трансформ.