119. Цивілізаційні аспекти стратегій тнк.

Стратегії розвитку ТНК засновані на концентрації ресурсів (маркетинг, розробка послуг, що підвищують лояльність споживача і вартість продукту, НДДКР) у сфері власних стратегічних переваг. Така концентрація забезпечується в значній мірі за рахунок ПІІ, що здійснюються з метою придбання стратегічних, в першу чергу нематеріальних, активів. В огляді ЮНКТАД за 2009 р. були відзначені такі тенденції в стратегіях ТНК:

1.Вибір місця для ПІІ. Найбільш привабливою для вкладення капіталу країною вважається Китай, за ним слідують Бразилія, Польща та Південна Африка.

2.Переміщення корпоративних функцій. Найбільш ймовірно переміщення за кордон виробництва як головної функції корпорації. Слідом за виробництвом туди ж переміщуються розподіл і продажу, послуги підтримки та матеріально-технічне забезпечення. 3.У глобальному плані ТНК будуть однаково інтенсивно використовувати три способи вкладення капіталу - злиття компаній і їх придбання (СІПРІ), так звані greenfield-інвестиції (тобто створення підприємства "з нуля") та інші способи (типу ліцензування або укладення стратегічних союзів) . Стратегії TНК будуть змінюватись в залежності від регіону.

Взагали всі ТНК проводять широку зовнішньоекономічну експансію. Методи їх глобальних цілей надзвичайно різноманітні. Найважливіше місце належить виробничій політиці та політиці збуту. Зовнішньоекономічні операції найбільших ТНК розвиваються на основі широкої мережі їх закордонних підприємств.

120. Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.

Економічний націоналізм (за Ф. Лістом) ‒ ідеологія, яка є актуальною для країн, що намагаються подолати економічні труднощі. Ідеєю екон націоналізму в процесі свого екон становлення скористались всі сучасні промислово розвинуті країни. Ідеологія екон націоналізму ‒ це ідеологія середнього классу, якому небайдужа доля нації. Багатство нації відображається експортом. Прикладом ефективної політики впровадження екон націоналізму є моноетнічна японська нація.

На думку Ліста, народи у своєму розвиткові проходять такі періоди: первинне варварство, скотарський, аграрний, аграрно-мануфактурний, аграрно-мануфактурно-комерційний. Останній період — це ідеал, до котрого прямує нація у своєму розвиткові. За Лістом:

Фінанси. Фінансова політика перебуває під контролем держави, регулюється її законами, але не підпорядковується держ установам. Збереження контролю нац капіталу над банківською системою.

Торгівля. Вільне існування внутр ринку. Державне управління торгівлі в міждерж угодах. Кожна держава захищає своїх виробників через політику протекціонізму з метою їх розвитку. Після підйому галузі промисловості - повернення до вільної торгівлі.

Промисловість. Державна підтримка власного виробника та стратегічно важливих галузей промисловості. Держ контроль над ними.

Сільське господарство. Опора с/г - це середнє фермерське госп-во. Їм надається право володіти засобами вир-ва та самостійно розпоряджатися результатами своєї праці. Їхня діяльність не має наносити шкоди нац госп-ву. Рівень та масштаби конкуренції зводяться до мінімуму кооперативними спілками.

Роль держави. Держава - основний інструмент для досягнення екон добробуту нації та народів, які проживають на її теренах. Через це держава є цінністю для її населення. Держава - окремий гравець у госп системі поруч з іншими її суб'єктами.

Основна економічна мета. Екон розвиток нації як частини світової спільноти. Класовість не заперечується, як у марксизмі, але і не допускається безконтрольна експлуатація робітників буржуазією (власниками капіталу). Добробут окремої людини прямо залежить від добробуту нації.

Приватна власність. Не є священною, але сприймається як необхідність. Приватна власність надається представникам нації з метою збільшення особистого та суспільного добробуту.