114. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансфор­мацій.

Процеси в усіх країнах з перехідною економікою не були однозначними. Зокрема, трансформація тривала всі 1990-ті рр. і супроводжувалася гіперінфляцією. Реструктуризація економічної системи відкладалася або відбувалася значно жорсткіше, з більшими витратами, ніж очікувалося. Причини такого становища, як правило, пояснювали зовнішніми чинниками: тривалістю функціонування командно-адміністративної системи, гіпертрофованою часткою важкої промисловості в народногосподарському комплексі, культурними традиціями, менталітетом нації тощо. Але при цьому не ставилася під сумнів запропонована теоретико-економічна база рецептів оздоровлення суспільства, швидкого подолання системної кризи.

Основні тенденції розвитку останнього десятиріччя, включаючи навіть невдачі в ході економічних реформ, загалом підтвердили правильність вибраного теоретичного підходу до ринкових перетворень: східноєвропейські і прибалтійські країни, де були реалізовані найважливіші пункти стандартної програми міжнародних фінансових організацій, змогли порівняно швидко подолати трансформаційну кризу. Тим часом менш послідовні у здійсненні запропонованої програми країни СНД, зокрема Росія і Україна, і дотепер продовжують боротися за оздоровлення економіки. Найбільш наочними прикладами успішної реалізації стандартної моделі, вдало модифікованої відповідно до специфіки національної економіки, можна вважати Польщу, Чехію і Естонію. 

115. Глобалізація як західний проект.

Глобалізація негативно впливає на сам механізм, рушій розвитку капіталістичної економіки – ринкову конкуренцію, вона вбиває вільний ринок. Слід зазначити, що глобалізм не є суб’єктивним процесом, витвором “світового уряду” чи ТНК. Це об’єктивний процес всесвітньої інтеґрації, новий етап розвитку людства. Разом з тим, сучасний глобалізм має насильницький характер по відношенню до націй-держав і носить характер неоімперіалізму та неоколоніалізму.

Суб’єктами глобалізації в контексті західного проекту виступають прозахідні світові організації та прозахідна світова інтелігенція при опорі на ТНК та підтримці частини міждержавних сил. Іншою назвою глобалізації як західного проекту є фінансовий капіталізм, який полягає у свободі до наживи. За сучасних умов багатство в межах фінансового капіталізму виробляється не працею чи рентою, а друкуванням фіктивних фінансових активів. На сьогодні обсяг матеріальних активів порівняно з фінансовими складає близько сотої долі відсотка. При цьому цю світову фінансову систему контролює декілька приватних осіб.