102. Специфіка стратегій по лінії Схід—Захід.

Основними геополітичними пріоритетами Заходу є:

– збереження західної цивілізації і розширення співробітництва між її європейською, північноамериканською і тихоокеанською частинами; укріплення її базових цінностей та інституцій – демократії, механізмів вільного ринку, ліберально-демократичної ідеології тощо; формування нової структуризації світу на принципах ґеоекономіки;

– протидія створенню і зміцненню будь-якого ґеополітичного блоку чи стратегічної сили, які могли б протиставити себе західній цивілізації та сприяти формуванню нової біполярности чи антагоністичної багатополярности;

– зміцнення НАТО і головних стратегічних осей Західного світу: США – Европа, США – Близький Схід, США – Південно-Східна Азія, США – Японія;

– обмеження впливу й експансії “месіанських” держав, у тому числі конфуціанських та ісламських, упередження переростання реґіональних конфліктів у ґлобальні війни;

– збереження й посилення існуючої стратегічної переваги над колишніми і потенційними супротивниками та забезпечення можливості стратегічного домінування в будь-яких реґіональних чи ґлобальних конфліктах;

– зміцнення “римленду” (по периферії Евразії від Ісландії до Японії і Філіппін);

– поширення НАТО на Схід і стимуляція приєднання до Европейського Союзу та європейської культури в цілому країн Центральної Европи (ЦЕ) і країн, що утворилися після дезінтеґрації СРСР, особливо тих, чиї культури близькі до західної;

– розбудова й поширення впливу міжнародних інститутів, які відповідають західним цінностям, забезпечення інтеґрації незахідних країн у ці інститути;

– економічна і соціокультурна експансія в інші країни, підтримка соціальних інституцій і груп, що орієнтуються на західні цінності, інтереси і стиль життя.

Наведені вище пріоритети цілком відповідають новій монополярній структурі світу (про багатополярність сьогодні можна говорити переважно в економічній сфері), яка сформувалася після закінчення “холодної війни”, а також інтересам єдиного чітко визначеного полюсу світової сили і влади. Цим полюсом стали Сполучені Штати Америки в союзі з розвиненими країнами західної цивілізації. Перемога західних країн у “холодній війні” була закономірною. Війну виграла західна ринкова економіка. Саме вона, а не військовий потенціал, виявилася визначальним чинником перемоги Заходу.

103. Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».

Термін «золотий мільярд» утворився як синтез двох великих ідей сучасної західної культури. Одна ідея пов`язана з уявленням про «золоту еру» прогресу і благополуччя, інша – з песимістичним визнанням обмеженості ресурсів і Землі і неможливості поширення цього благополуччя на все населення планети. На Заході цим терміном означують населення країн, що входять до Організації економічного співробітництва і розвитку, тобто населення 24 країн Європи й світу (так званий перший світ).

Розвинені країни, зберігаючи для свого населення високий рівень життя, намагатимуться військовими й економічними засобами утримувати решту світу в промислово нерозвиненому стані (як сировинного придатка й зони скидання шкідливих відходів). Населення цих «заморожених» країн в умовах бідності деградуватиме і не становитиме жодної функціональної цінності для «першого світу», створюючи, разом із тим, глобальні соціальні проблеми. Це населення повинно бути скорочене за допомогою системи нових соціальних технологій. Західні корпорації й фінансові олігархи мають далекоглядну мсту: зберегти контроль над природними ресурсами Землі в руках промислово-фінансової еліти світу. Не випадково, програма ООН з економічного і соціального розвитку на 1990-ті роки не має установок на невід`ємний суверенітет народів над їхніми природними ресурсами, які були досить популярними в документах 60-70-х років.

Здійснюється наукова й культурна підготовка західного суспільства для прийняття концепції «золотого мільярда». Розробка моделей вирішення глобальних проблем на Заході проводиться відкрито, як це робить, наприклад, Римський клуб, і таємно – у рамках Тристоронньої комісії.

Відповідно, на всій планеті встановлюється однорідний політичний режим у рамках єдиної планетарної держави з ефективними поліцейськими силами й системою всебічного контролю життєдіяльності людського співтовариства загалом і кожного індивідуума зокрема.