- •1.Міжнародні економічні стратегії як категорія міжнародної економіки.
- •2.Міжнародні економічні інтереси і економічні стратегії розвитку.
- •3.Види, рівні, суб’єкти та об’єкти формування міжнародних економічних стратегій.
- •4.Економічне середовище, види й суб’єкти міжнародних економічних стратегій.
- •5.Передумови й фактори формування, множення й диверсифікованості міжнародних економічних стратегій.
- •6.Види й суб’єкти світових економічних стратегій.
- •7.Етапи кардинальних змін у міжнародних економічних стратегіях.
- •8.Державна економічна внутрішня та зовнішня політика і міжнародні економічні стратегії.
- •9.Стратегії економічного зростання і державне регулювання ринкової економіки.
- •10.Внутрішнє та зовнішнє середовище формування і реалізації міжнародних і національних економічних стратегій: мотивації та чинники.
- •11.Етапи еволюції світового господарства і світових економічних стратегій.
- •12.Моделі розвитку національних економік і диверсифікація світових економічних стратегій.
- •13.Основні світові теоретичні моделі економічного розвитку і стратегії міжнародної економічної поведінки країн.
- •14.Основні індикатори економічного потенціалу та рівня розвитку країн (ввп, врп, піі, індикатори економічного добробуту) і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •15.Детермінанти формування міжнародних економічних стратегій розвитку.
- •17.Еволюція світового ринкового господарства і стратегій економічного розвитку.
- •18.Ринкова економіка, економічна демократія і стратегії міжнародного економічного розвитку країн з ринковою економікою.
- •19.Світові економічні ресурси як база формування стратегій соціально-економічного розвитку.
- •20.Міжнародна мобільність факторів виробництва та проблема вибору національних стратегій міжнародної економічної поведінки.
- •21.Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.
- •22.Класифікація стратегій економічного розвитку за ознаками (домінуючих країн, транзитивних економік, та країн, що розвиваються).
- •23.Стратегії наднаціональних інституцій і їхній вплив на національні стратегії та стратегії світового економічного розвитку.
- •24.Стратегії тнк і їхній вплив на формування національних економічних стратегій та стратегій світового розвитку.
- •25.Постіндустріальний світовий розвиток і особливості формування сучасних стратегій.
- •26.Зовнішньоторговельна політика як чинник стратегії соціально-економічного розвитку.
- •27.Співвідношення відкритості та протекціонізму: варіанти оптимізації і вплив на стратегії.
- •28.Стратегія відкритості: недоліки і переваги.
- •29.Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.
- •30.Мобілізаційні моделі як форма реалізації наступальних стратегій розвитку.
- •31.Стратегії «наздоганяючого розвитку» та їхня результативність.
- •32. Індикативне планування і таргетування як фактор усталеного економічного розвитку.
- •33. Глобалізація і механізми реалізації стратегій розвитку.
- •34. Сучасні геополітичні стратегії світового розвитку: «геополітичні розломи».
- •35. Концептуальні основи трансформації міжнародних економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •36. Стратегія глобалізації: базові принципи формування.
- •37. Монодетермінізм сучасних глобалізаційних процесів.
- •38. Виміри переваг глобалізації.
- •39. Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні й соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •40. Економічний глобалізм і економічний антиглобалізм у геостратегічному контексті.
- •41. Глобалізм і національна економіка: інтеграція і протистояння.
- •42. Країни як суб’єкти і об’єкти глобальних економічних стратегій домінуючих країн.
- •43. Вибір країнами оптимальних стратегій економічного розвитку в умовах глобалізації.
- •44. Економічний націоналізм — стратегія захисту національних економік в умовах глобалізації.
- •45. Варіативність політики автаркії: економічна самодостатність; структурна закритість; економічна закритість; автаркія експансії.
- •46. Специфіка стратегії автаркії домінуючих, транзитивних країн та країн, що розвиваються.
- •47. Національні економіки перехідного типу в глобальному середовищі: основи економічної політики.
- •48. Процеси глобалізації і економічний націоналізм.
- •49. Глобалізація як стратегія і як основа транснаціоналізації світової економіки.
- •50. Глобалізація як закономірність розвитку світового господарства і як західний проект.
- •51. Геополітичні та геоекономічні інтереси і економічні стратегії.
- •52. Співвідношення національних, регіональних та глобальних стратегій економічного розвитку.
- •53. Країни як суб’єкти світових економічних стратегій в умовах глобалізації. Регіоналізація як реакція на виклики глобалізації.
- •54. Глобалізація економіки як чинник формування нових геостратегічних концепцій.
- •55. Стратегії трансформації глобального капіталізму.
- •56. Глобалізація і нове індустріальне суспільство: проблеми і перспективи.
- •57. Глобалізація і постіндустріальне суспільство (теорії та реальність).
- •58. Глобальні проблеми ххі століття (економічний аспект) і трансформація стратегій економічного розвитку.
- •59. Стратегії тнк як складова глобальних економічних стратегій розвитку.
- •60. Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •61. Сучасні світові інноваційні економічні стратегії в умовах глобалізації та регіоналізації.
- •62. Глобалізація і економічне домінування: сучасні реалії.
- •63. Проблеми формування планетарної стратегії стійкого розвитку.
- •Стратегія стійкого розвитку як імператив і виклик.
- •Критерії стійкого розвитку країн у глобальному середовищі.
- •Індикативне планування і таргетування як фактор усталеного економічного розвитку країн.
- •Макроекономічні регулятори інноваційних процесів як основа стратегії стійкого розвитку.
- •Стратегії та механізми впливу на циклічність розвитку національних економік.
- •Національні переваги та національні пріоритети як основа міжнародних економічних стратегій стійкого розвитку.
- •Інноваційні, фінансово-економічні й соціальні основи забезпечення стійкого економічного розвитку.
- •Конкурентне середовище та національні (регіональні) конкурентні переваги як складові стійкого розвитку глобальної економіки.
- •Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •Взаємозалежність глобальних і національних стратегій стійкого економічного розвитку.
- •Ринкова складова забезпечення стійкого розвитку світової економіки.
- •Міжнародні економічні стратегії і екологічна рівновага.
- •Міжнародні інтеграційні стратегії як основа формування умов стійкого розвитку.
- •Стратегічна мета та цивілізаційні чинники формування світових економічних співтовариств.
- •Світові макрорегіональні угрупування і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •Регіоналізація як наслідок глобалізації: економічні та позаекономічні чинники.
- •Міжнародне конкурентне середовище, інтеграція та національні (регіональні) конкурентні переваги.
- •Регіональна інтеграція як основа формування регіональних об’єднань.
- •Світові фінансово-економічні кризи у контексті глобалізації і антикризові стратегії регіональних співтовариств.
- •Європейський Союз: геополітична мета, стратегія, принципи формування і проблеми розвитку.
- •Європейський Союз: етапи формування і еволюція стратегій.
- •Стратегії та проблеми розвитку європейської спільноти і національних держав.
- •Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі.
- •Інтеграційні стратегічні пріоритети країн цсє: мета і сучасні реалії.
- •Єеп: геополітична мета, стратегія і принципи формування.
- •Стратегії загальноамериканської інтеграції: nafta, ftaa.
- •Особливості інтеграційних стратегій країн Азіатсько-Тихоокеанському регіону: аспекти формування і розвитку.
- •Характер ринкових взаємин у світовому економічному просторі: проблема домінування та інтеграції.
- •Світові центри тяжіння і інтеграційні процеси: варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •Цивілізаційні аспекти формування міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •Цивілізаційний контекст трансформацій світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •Проблема вибору країнами оптимальних стратегій економічного розвитку, адекватних національному менталітету.
- •21.Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.
- •27.Співвідношення відкритості та протекціонізму: варіанти оптимізації і вплив на стратегії.
- •30.Мобілізаційні моделі як форма реалізації наступальних стратегій розвитку.
- •96. Регіоналізація як цивілізаційне явище.
- •97. Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •98. Економічні аспекти зіткнення та взаємодії цивілізацій.
- •99. Економічні аспекти цивілізаційної поведінки: Схід—Захід.
- •100. Регулятори економічного розвитку в рамках окремих цивілізацій.
- •101. Цивілізаційний ренесанс як фактор диверсифікованості світових економічних стратегій.
- •102. Специфіка стратегій по лінії Схід—Захід.
- •103. Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».
- •104. Цивілізаційна специфіка країн «конфуціанського поясу».
- •105. Цивілізаційна специфіка стратегій країн Ісламу.
- •106. Європейський союз у контексті цивілізаційної взаємодії.
- •107. Моделі та стратегії розвитку «незахідних» країн.
- •108. «Економічне диво» (цивілізаційний досвід країн Південно-Східної Азії).
- •109. Економічні системи країн Ісламу.
- •110. Економічні реформи в Китаї: цивілізаційний контекст успіху.
- •111. Класифікація економічних стратегій країн за цивілізаційною приналежністю.
- •112. Основні цивілізаційні розбіжності у принципах економічної організації суспільств і цивілізаційна обумовленість економічних стратегій розвитку країн світу.
- •113. Синтез економічних стратегій у межах окремих цивілізацій: межі диверсифікації.
- •114. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій.
- •115. Глобалізація як західний проект.
- •116. Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •117. Цивілізаційна специфіка стратегій ринкових трансформацій у країнах Центральної та Східної Європи.
- •118. Комунітаризм і індивідуалізм у цивілізаційному контексті
- •119. Цивілізаційні аспекти стратегій тнк.
- •119. Цивілізаційні аспекти стратегій тнк.
- •120. Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.
- •120.!!!! Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.
- •121. Концептуальні засади сучасних реформаторських стратегій розвитку країн із перехідною економікою.
- •122. Економічні системи високорозвинутих і перехідних економік: порівняльний аналіз.
- •123.(Я) Варіативність стратегій транзитивних країн.
- •124. Ринкові реформи у Центральній та Східній Європі: концепції та стратегії.
- •125. Стратегії економічних трансформацій на пострадянському просторі.
- •126. Проблема синтезу реформаторських моделей у транзитивних країнах.
- •127. Суб'єкти і умови застосування антикризових стратегій щодо перехідних економік.
- •129. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій.
- •131.(1) Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.
- •131.(2) Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.
- •132. Економічна політика України в контексті створення єеп.
- •133. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •134. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.
- •135. Проблема формування Україною національної економічної внутрішньої та зовнішньої стратегій розвитку на основі урахування аспектів варіативних світових економічних стратегій.
- •136. Україна і наднаціональні регулюючі світові та регіональні економічні інституції: підсумки стратегічного партнерства.
- •137. Стратегії мвф. Мвф і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •138. Стратегії Світового банку, єбрр і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •Сот і Україна: підсумки переговорних процесів.
- •140. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті.
- •141. Україна і стратегії регіоналізації
- •142. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні (???).
- •143. Україна у геостратегічному контексті.
- •144. Світові центри тяжіння: варіативність міжнародних економічних стратегій і вибір України.
- •145. Україна як об’єкт геополітичних стратегій.
- •146. Україна — єс у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •147. Україна — єеп у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •148 . Економічна політика України в контексті створення єеп
- •149. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •150. Україна і гуам: ефективність співробітництва.
- •151. Єс: етапи формування й еволюція стратегій. Україна і єс.
- •152 Україна і очес: мета і наслідки співробітництва.
- •153. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.
- •154. Україна і Росія: порівняльний соціоекогенез.
- •155. Еволюція стратегій розвитку економіки України як транзитивної країни (???).
- •156. Економіки національних держав та регіонів у контексті інтересів України.
- •157. Національні переваги і національні пріоритети України як основа стратегічної моделі розвитку.
- •158. Мета і напрямки координуючого впливу наднаціональних інституцій і Україна.
Світові центри тяжіння і інтеграційні процеси: варіативність міжнародних економічних стратегій.
Серед найважливіших світових центрів тяжіння іноземної робочої сили, які визначають сучасні напрямки міжнародної трудової міграції, можна виділити такі: Північно- та Південноамериканський регіон, Західноєвропейський ринок, Південно-Східна та Західна Азія, Африканська ділянка переселенських рухів. В останній період щорічно з країни в країну переїжджають 20 млн. осіб.
На досить високому рівні зберігається приплив іммігрантів до США та Канади, що історично були й залишаються районами масової імміграції населення та робочої сили.
У широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні можна тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів у кожній з національних економік. У такому плані міжнародна економічна інтеграція розглядається як найвищий розвитку МЕВ. Як процес інтеграція виявляється в стиранні відмінностей між економічними суб(єктами - представниками різних держав.
На мікрорівні вирізняють горизонтальну та вертикальну інтеграцію. Горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу і отримання при цьому додаткового прибутку, і супроводжується виробництвом за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування. Вертикальна інтеграція передбачає об(єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах.
Варіативність стратегій: за рівнем розвитку країн, стратегії: домінуючих країн, розвиваючихся, перехідних; за концептуал.основою: індивідуалістські (виживає найсильніший, індивід-зм руйнує сусп-во), комунітаристські (суб’єкти пов’язані 1 метою і ця мета виводить суп-во на 1 рівень, увесь світ має стати єдиним, потужні країни повинні допомагати слабким,руйнування системи колоніалізму); за стратег. метою залежно від рівня розвитку: виживання (подолання внутр.екон.криз; стабіл.екон.розвитку; консервація екон. структури), наздогоняльні (стаб-я екон.розвитку, досягнення макроекон.рівноваги, форм.засад міжнар.конкуре-ті, реструкт-я нац.екон.), лідерства (форм.засад інов. лідерства, екон.експансія).
Цивілізаційні аспекти формування міжнародних стратегій економічного розвитку.
Найбільш характерні аспекти формування міжнародних стратегій економічного розвитку розвинутих країн:
. розвинуте ринкове господарство;
. найбільша вичерпаність джерел і факторів індустріального розвитку;
. домінуюче становище у світовій економіці, яка дає змогу інтенсивно залучати в господарський обіг і власні, і чужі ресурси
. вибухоподібне зростання фінансового сектора економіки, яке формує віртуальну господарську сферу (bubble economies);
. зміщення центра ваги економічної діяльності у сферу послуг, функціонування переважно сервісної економіки;
. звуження ринкового поля економіки внаслідок зростання тенденції до неспроможності ринку (market failure), поступовий перехід до постринкової неоекономіки;
. різноманітний вибір в умовах обмеженості ресурсів, опора в економічній політиці на теорію поведінки фірми і споживача (біохевіоризм), теорію ігор.
Таким чином, трансформація центра світової економіки відбувається у напрямі поступового, але неухильного формування постматеріальних, постекономічних структур з яскраво вираженою тенденцією гуманітаризації економічних процесів, зі зміщенням центра ваги зі сфери матеріального у сферу духовного багатства.