64. Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.

Глобальними проблемами називають ті, які мають загальнолюдський характер, зачіпають інтереси людства в цілому і кожної окремої людини практично в будь-якій точці планети. Наприклад, загроза термоядерної катастрофи, загроза деградації природного середовища та екологічного самогубства людства, продовольча проблема, проблеми боротьби з небезпечними для людства захворюваннями і т. д. Всі ці проблеми породжені роз'єднаністю людства, нерівномірністю його розвитку. Їх рішення передбачає об'єднання зусиль великої кількості держав і організацій на міжнародному рівні.

Всі глобальні проблеми сучасності можна звести до трьох основних груп:

1. Проблеми еконо і політ взаємодії держав:

а) проблема запобігання світової термоядерної катастрофи та створення сприятливих умов для соціального прогресу всіх країн і народів;

б) проблема подолання технологічної та економічної відсталості країн, що розвиваються і встановлення нового міжнародного порядку.

2. Проблеми взаємодії суспільства і природи:

а) запобігання катастрофічного забруднення навколишнього середовища;

б) забезпечення людства необхідними природними ресурсами (сировиною, енергією, продовольством);

в) освоєння світового океану та космічного простору.

3. Проблеми взаємовідносин людей і суспільства:

а) проблема зростання народонаселення;

б) проблема охорони і зміцнення здоров'я людей;

в) проблеми освіти і культурного зростання.

У першій групі проблем ми назвали проблеми інтерсоціальние, переважно політичні проблеми. І це не випадково. Відношення між державами планети, проблема демілітаризації людства - ключова глобальна проблема. Мілітаризм став "раковою пухлиною" людства. Досить сказати, що 1 / 4 вчених світу втягнута у підготовку до війни. І нарешті, військові витрати - головна перешкода на шляху позитивного вирішення всіх глобальних проблем.

Суть екологічної проблеми полягає в небезпечному для існування людства порушення рівноваги біосферних процесів.

Сьогодні людина стала найбільшою планетарної силою. Досить сказати, що щорічно з надр Землі вилучається близько 10 млрд. т. корисних копалин, витрачається 3-4 млрд. т. рослинної маси, викидається в атмосферу близько 10 млрд. т. промислової вуглекислоти. В Світовий океан та річки скидається понад 5 млн. т. нафти і нафтопродуктів. Загострюється з кожним днем проблема питної води.

Повітряна атмосфера сучасного промислового міста являє собою суміш диму, отруйних випарів та пилу.

Зникають багато видів тварин і рослин.

На сором цивілізованого людства більш 500 млн. людей (кожен десятий) з дня на день хронічно недоїдають, ведуть напівголодне існування, і це переважно в країнах з найсприятливішими умовами для розвитку сільськогосподарського виробництва.

Гострою глобальною проблемою залишається проблема освіти. В даний час майже кожен четвертий житель нашої планети у віці старше 15 років залишається неписьменним.

До антикризових стратегій економічного розвитку відносять: - запровадження жорсткого режиму економії щодо витрачання бюджетних коштів, передусім на управління, оборону, фінансування збиткових і низькорентабельних виробництв, різні види дотацій; - визначення доцільності фінансування деяких соціальних витрат; - зменшення обсягів фінансових запозичень для покриття дефіциту державного бюджету; - вдосконалення інструментів залучення до інвестиційної сфери особисти накопичень наслення; - забезпечення фінансової підтримки малого бізнесу; - оптимізація рівня податкових вилучень до бюджету. підтримка конкурентоздатності основних галузей економіки;Попередження й недопущення криз в економічно- і соціально- значимих сферах, таких економічного розвитку відкриває шлях до визначення й обгрунтування основних напрямів розвитку національної економіки з урахуванням таких основних чинників:1) збалансованого розвитку економіки, який забезпечує системне вирішення всього потрібного комплексу заходів;

2) відповідності економіки вимогам, що обумовлені: характером і масштабом завдань, які вирішуються і зараз, і наприкінці періодів прогнозування; особливостями внутрішніх збуджувальних чинників у поточних ситуаціях, а також тих, що прогнозуються; ресурсними обмеженнями (людськими, матеріальними, природними, екологічними, інформаційними, енергетичними); особливостями геополітичних факторів;

3) своєчасного виявлення нових напрямів як банківський бізнес або сфера суспільного транспорту; зменшення негативних наслідків банкрутства підприємств, максимально повне задоволення інтересів їх співробітників і кредиторів. В антикризовому регулюванні економіки в умовах світової економічної кризи вирішальне значення має побудова ретельно продуманої стратегії економічного розвитку. Необхідний початковий етап у розробці такої стратегії – комплексна й своєчасна діагностика стану економіки.