62. Глобалізація і економічне домінування: сучасні реалії.

Глобалізація - процес посилення взаємозв’язку нац ек-к країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні св ринку товарів і послуг, фінансів; стан-ні глоб інф-го простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за нац кордони через формування ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжнар відносин і внутрішньопол життя народів нових і універсальних ліберально-демокр цінностей тощо. Глоб-я - процес зростаючого впливу на соц дійсність окремих країн з боку різноманітних факторів міжнар рівня: ек та пол зв’язків, культ та інформ обмінів тощо. Глобалізація має як позитивні наслідки, так і негативні.

Домінуючі країни – це екон розвинені країни, які включають 24 високорозвинені країни. Найпотужнішу групу серед цих країн складають країни так званої “Великої сімки”. Великобританія, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія, які виробляють найбільші обсяги ВВП у всьому світі і зосереджують у своїх руках значну частину міжнар торгівлі. ЕРК характеризуються такими ознаками:

 в сусп.-ек. плані розвиток їх госп-ва базується на капітальному способі вир-ва, тобто на певній єдності і взаємодії прод сил і вир. відносин, яка визначається пануючою формою власності;

 відповідно до концепції ек зростання Ростоу, ЕРК пройшли стадії підйому, зрілості, мас. споживання. Стадія підйому хар-ся подоланням старих традиц. укладів, що перешкоджають стійкому зростанню. Період підйому у ПРК привав від поч-ку пром. рев-ції у GB до 20-х рр. 20 ст. На стадії зрілості ек-ка здатна перейти від традиц. галузей до наукомістких і ефективно використовувати шир. спектр ресурсів. Зріле сусп-во забезпечує постійне перевищення випуску продукції над зростанням нас-ня. На стадії мас. споживання гол. роль починає відігравати вир-во предметів тривал. використання та послуг.

 ЕРК виділяють серед інших підсистем світ. госп-ва дуже вис. рівнем їх ек. розвитку. За вир-вом ВВП на душу насел вони майже в 5 разів перевищують загальносвіт. рівень. І цей розрив збільшується;

 соц. структура сусп-ва у ЕРК досить однорідна, що є рез-том бурж. рев-цій. В 20 ст. соц. структура ЕРК представлена кількома групами: буржуазія, дрібна буржуазія, наймані робітники;

 в ході сусп.-ек. розвитку в 16-18 ст. в зах. країнах сформувалось громад. сусп-во, що являє собою сук-сть форм соц. орг-ції, що пошир-ся на все сусп-во і його осн. складові частини. Суттєву роль в ньому відіграють самодіяльні громад. орг-ції.

 у цих країнах склалася тришарова структура, в основі якої лежить розвинута ринкова економіка, а політичну надбудову скла­дають держ інституції представницької демократії.

Тому стан госп розвитку розвинутих країн, їхня внут­р і зовн екон політика по суті справляють визна­чальний вплив на основні напрями наук-техн розвитку і структурної перебудови в світовій економіці, стан та динаміку світового ринку.

63. Проблеми формування планетарної стратегії стійкого розвитку.

Стійкий розвиток розглядається як тривалий ек розвиток (як основа задоволення людських потреб), що грунтується на певних умовах і нормативах (індикаторах). У вужчому ек значенні стійкий розвиток означає ств-ня суспільних благ для багатьох поколінь та дотримання визначальних його передумов. Стійкий розвиток означає поряд з екологічними широке коло економічних та соціальних питань у їх взаємозв'язку та взаємодії. Дуже складним є питання про наявність реальних можливостей для здійснення стійкого розвитку, що не в останню чергу пов'язано з історичними та майбутніми ризиками. Суто економічні передумови такого розвитку визначаються трьома основними показниками: наявністю реального капіталу в широкому значенні, кількістю зайнятих у вир-ві та характером їхньої продуктивності, інституц-ми можливостями. У свою чергу наявний реальний капітал у широкому значенні включає в себе щтучний реальний капітал, створення людини в процесі діяльності, власне людський капітал, тобто освічену робочу силу, а також так званий природний реальний капітал, чіровідну роль у економічному розвитку відіграють штучний реальний капітал та людський капітал. Створений людський реальний капітал втілюється в товарах тривалого користування, таких як машинне обладнання, інфраструктура. В кінцевому підсумку штучний капітал є складовою загальноек-го обороту шляхом амортиза­ційних відрахувань та реінвестування.

Індикатори – певні нормативи і умови, на яких грунтується стійкий (сталий) розвиток.

Політично-правовий аспект включає розвинуту сучасну демократію, конституційну владу, правову державу, громадян­ське суспільство.

Екон аспект передбачає оптимальне поєднання державної, корпоративної, приватної та муніципальної власності, функціонування змішаної економіки, наявність сукупності ринків (товарів і послуг, капіталів, цінних паперів, землі, технологій і робочої сили,.); конкурентне середовище та антимонопольне законодавство.

Екологічний аспект: забезпечення еволюції суспільства і природи, людини, створення реальних можливостей не лише для нинішнього, а й для майбутніх поколінь задовольняти свої основні життєві потреби; здійснення досліджень та розробка методів ефективного викор-ня природних ресурсів; розгортання маловідходних та безвідходних технологій, широке впровад­ження біотехнологій; удосконалення правових, ек-х та адміністративних методів охорони довкілля; екологічне виховання населення. Соціальний аспект - у напрямі боротьби з бідністю, голодом і злиднями, особливої уваги до дітей та людей похилого віку, ств широкої загальнодержавної с-ми освіти для усіх категорій громадян.

Міжнародний аспект декларує відомі принципи міжнар-го права, а саме боротьбу за мир, запобігання новій світовій війні та регіональним конфліктам, вирішення будь-яких суперечностей мирними політичними засобами; розвиток всебічного співробітництва, широка кооперація між країнами і народами в різноманітних галузях економіки, науки і техніки надання фінансової та іншої допомоги країнам, що розвиваються, відповідно до. міжнародних окументів та програм.

Інформаційний аспект-спрямований на матеріалізацію досягнень науки, широку інформатизацію сусп-ва, масове застосування електронних засобів зв'язку та обміну інформацією. Базовий набір індикаторів стійкого розвитку поділяють на три основні групи: -  соціальні; -економічні; -екологічні.