- •1.Міжнародні економічні стратегії як категорія міжнародної економіки.
- •2.Міжнародні економічні інтереси і економічні стратегії розвитку.
- •3.Види, рівні, суб’єкти та об’єкти формування міжнародних економічних стратегій.
- •4.Економічне середовище, види й суб’єкти міжнародних економічних стратегій.
- •5.Передумови й фактори формування, множення й диверсифікованості міжнародних економічних стратегій.
- •6.Види й суб’єкти світових економічних стратегій.
- •7.Етапи кардинальних змін у міжнародних економічних стратегіях.
- •8.Державна економічна внутрішня та зовнішня політика і міжнародні економічні стратегії.
- •9.Стратегії економічного зростання і державне регулювання ринкової економіки.
- •10.Внутрішнє та зовнішнє середовище формування і реалізації міжнародних і національних економічних стратегій: мотивації та чинники.
- •11.Етапи еволюції світового господарства і світових економічних стратегій.
- •12.Моделі розвитку національних економік і диверсифікація світових економічних стратегій.
- •13.Основні світові теоретичні моделі економічного розвитку і стратегії міжнародної економічної поведінки країн.
- •14.Основні індикатори економічного потенціалу та рівня розвитку країн (ввп, врп, піі, індикатори економічного добробуту) і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •15.Детермінанти формування міжнародних економічних стратегій розвитку.
- •17.Еволюція світового ринкового господарства і стратегій економічного розвитку.
- •18.Ринкова економіка, економічна демократія і стратегії міжнародного економічного розвитку країн з ринковою економікою.
- •19.Світові економічні ресурси як база формування стратегій соціально-економічного розвитку.
- •20.Міжнародна мобільність факторів виробництва та проблема вибору національних стратегій міжнародної економічної поведінки.
- •21.Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.
- •22.Класифікація стратегій економічного розвитку за ознаками (домінуючих країн, транзитивних економік, та країн, що розвиваються).
- •23.Стратегії наднаціональних інституцій і їхній вплив на національні стратегії та стратегії світового економічного розвитку.
- •24.Стратегії тнк і їхній вплив на формування національних економічних стратегій та стратегій світового розвитку.
- •25.Постіндустріальний світовий розвиток і особливості формування сучасних стратегій.
- •26.Зовнішньоторговельна політика як чинник стратегії соціально-економічного розвитку.
- •27.Співвідношення відкритості та протекціонізму: варіанти оптимізації і вплив на стратегії.
- •28.Стратегія відкритості: недоліки і переваги.
- •29.Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.
- •30.Мобілізаційні моделі як форма реалізації наступальних стратегій розвитку.
- •31.Стратегії «наздоганяючого розвитку» та їхня результативність.
- •32. Індикативне планування і таргетування як фактор усталеного економічного розвитку.
- •33. Глобалізація і механізми реалізації стратегій розвитку.
- •34. Сучасні геополітичні стратегії світового розвитку: «геополітичні розломи».
- •35. Концептуальні основи трансформації міжнародних економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •36. Стратегія глобалізації: базові принципи формування.
- •37. Монодетермінізм сучасних глобалізаційних процесів.
- •38. Виміри переваг глобалізації.
- •39. Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні й соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •40. Економічний глобалізм і економічний антиглобалізм у геостратегічному контексті.
- •41. Глобалізм і національна економіка: інтеграція і протистояння.
- •42. Країни як суб’єкти і об’єкти глобальних економічних стратегій домінуючих країн.
- •43. Вибір країнами оптимальних стратегій економічного розвитку в умовах глобалізації.
- •44. Економічний націоналізм — стратегія захисту національних економік в умовах глобалізації.
- •45. Варіативність політики автаркії: економічна самодостатність; структурна закритість; економічна закритість; автаркія експансії.
- •46. Специфіка стратегії автаркії домінуючих, транзитивних країн та країн, що розвиваються.
- •47. Національні економіки перехідного типу в глобальному середовищі: основи економічної політики.
- •48. Процеси глобалізації і економічний націоналізм.
- •49. Глобалізація як стратегія і як основа транснаціоналізації світової економіки.
- •50. Глобалізація як закономірність розвитку світового господарства і як західний проект.
- •51. Геополітичні та геоекономічні інтереси і економічні стратегії.
- •52. Співвідношення національних, регіональних та глобальних стратегій економічного розвитку.
- •53. Країни як суб’єкти світових економічних стратегій в умовах глобалізації. Регіоналізація як реакція на виклики глобалізації.
- •54. Глобалізація економіки як чинник формування нових геостратегічних концепцій.
- •55. Стратегії трансформації глобального капіталізму.
- •56. Глобалізація і нове індустріальне суспільство: проблеми і перспективи.
- •57. Глобалізація і постіндустріальне суспільство (теорії та реальність).
- •58. Глобальні проблеми ххі століття (економічний аспект) і трансформація стратегій економічного розвитку.
- •59. Стратегії тнк як складова глобальних економічних стратегій розвитку.
- •60. Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •61. Сучасні світові інноваційні економічні стратегії в умовах глобалізації та регіоналізації.
- •62. Глобалізація і економічне домінування: сучасні реалії.
- •63. Проблеми формування планетарної стратегії стійкого розвитку.
- •Стратегія стійкого розвитку як імператив і виклик.
- •Критерії стійкого розвитку країн у глобальному середовищі.
- •Індикативне планування і таргетування як фактор усталеного економічного розвитку країн.
- •Макроекономічні регулятори інноваційних процесів як основа стратегії стійкого розвитку.
- •Стратегії та механізми впливу на циклічність розвитку національних економік.
- •Національні переваги та національні пріоритети як основа міжнародних економічних стратегій стійкого розвитку.
- •Інноваційні, фінансово-економічні й соціальні основи забезпечення стійкого економічного розвитку.
- •Конкурентне середовище та національні (регіональні) конкурентні переваги як складові стійкого розвитку глобальної економіки.
- •Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •Взаємозалежність глобальних і національних стратегій стійкого економічного розвитку.
- •Ринкова складова забезпечення стійкого розвитку світової економіки.
- •Міжнародні економічні стратегії і екологічна рівновага.
- •Міжнародні інтеграційні стратегії як основа формування умов стійкого розвитку.
- •Стратегічна мета та цивілізаційні чинники формування світових економічних співтовариств.
- •Світові макрорегіональні угрупування і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •Регіоналізація як наслідок глобалізації: економічні та позаекономічні чинники.
- •Міжнародне конкурентне середовище, інтеграція та національні (регіональні) конкурентні переваги.
- •Регіональна інтеграція як основа формування регіональних об’єднань.
- •Світові фінансово-економічні кризи у контексті глобалізації і антикризові стратегії регіональних співтовариств.
- •Європейський Союз: геополітична мета, стратегія, принципи формування і проблеми розвитку.
- •Європейський Союз: етапи формування і еволюція стратегій.
- •Стратегії та проблеми розвитку європейської спільноти і національних держав.
- •Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі.
- •Інтеграційні стратегічні пріоритети країн цсє: мета і сучасні реалії.
- •Єеп: геополітична мета, стратегія і принципи формування.
- •Стратегії загальноамериканської інтеграції: nafta, ftaa.
- •Особливості інтеграційних стратегій країн Азіатсько-Тихоокеанському регіону: аспекти формування і розвитку.
- •Характер ринкових взаємин у світовому економічному просторі: проблема домінування та інтеграції.
- •Світові центри тяжіння і інтеграційні процеси: варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •Цивілізаційні аспекти формування міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •Цивілізаційний контекст трансформацій світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •Проблема вибору країнами оптимальних стратегій економічного розвитку, адекватних національному менталітету.
- •21.Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.
- •27.Співвідношення відкритості та протекціонізму: варіанти оптимізації і вплив на стратегії.
- •30.Мобілізаційні моделі як форма реалізації наступальних стратегій розвитку.
- •96. Регіоналізація як цивілізаційне явище.
- •97. Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •98. Економічні аспекти зіткнення та взаємодії цивілізацій.
- •99. Економічні аспекти цивілізаційної поведінки: Схід—Захід.
- •100. Регулятори економічного розвитку в рамках окремих цивілізацій.
- •101. Цивілізаційний ренесанс як фактор диверсифікованості світових економічних стратегій.
- •102. Специфіка стратегій по лінії Схід—Захід.
- •103. Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».
- •104. Цивілізаційна специфіка країн «конфуціанського поясу».
- •105. Цивілізаційна специфіка стратегій країн Ісламу.
- •106. Європейський союз у контексті цивілізаційної взаємодії.
- •107. Моделі та стратегії розвитку «незахідних» країн.
- •108. «Економічне диво» (цивілізаційний досвід країн Південно-Східної Азії).
- •109. Економічні системи країн Ісламу.
- •110. Економічні реформи в Китаї: цивілізаційний контекст успіху.
- •111. Класифікація економічних стратегій країн за цивілізаційною приналежністю.
- •112. Основні цивілізаційні розбіжності у принципах економічної організації суспільств і цивілізаційна обумовленість економічних стратегій розвитку країн світу.
- •113. Синтез економічних стратегій у межах окремих цивілізацій: межі диверсифікації.
- •114. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій.
- •115. Глобалізація як західний проект.
- •116. Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •117. Цивілізаційна специфіка стратегій ринкових трансформацій у країнах Центральної та Східної Європи.
- •118. Комунітаризм і індивідуалізм у цивілізаційному контексті
- •119. Цивілізаційні аспекти стратегій тнк.
- •119. Цивілізаційні аспекти стратегій тнк.
- •120. Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.
- •120.!!!! Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.
- •121. Концептуальні засади сучасних реформаторських стратегій розвитку країн із перехідною економікою.
- •122. Економічні системи високорозвинутих і перехідних економік: порівняльний аналіз.
- •123.(Я) Варіативність стратегій транзитивних країн.
- •124. Ринкові реформи у Центральній та Східній Європі: концепції та стратегії.
- •125. Стратегії економічних трансформацій на пострадянському просторі.
- •126. Проблема синтезу реформаторських моделей у транзитивних країнах.
- •127. Суб'єкти і умови застосування антикризових стратегій щодо перехідних економік.
- •129. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій.
- •131.(1) Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.
- •131.(2) Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.
- •132. Економічна політика України в контексті створення єеп.
- •133. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •134. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.
- •135. Проблема формування Україною національної економічної внутрішньої та зовнішньої стратегій розвитку на основі урахування аспектів варіативних світових економічних стратегій.
- •136. Україна і наднаціональні регулюючі світові та регіональні економічні інституції: підсумки стратегічного партнерства.
- •137. Стратегії мвф. Мвф і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •138. Стратегії Світового банку, єбрр і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •Сот і Україна: підсумки переговорних процесів.
- •140. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті.
- •141. Україна і стратегії регіоналізації
- •142. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні (???).
- •143. Україна у геостратегічному контексті.
- •144. Світові центри тяжіння: варіативність міжнародних економічних стратегій і вибір України.
- •145. Україна як об’єкт геополітичних стратегій.
- •146. Україна — єс у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •147. Україна — єеп у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •148 . Економічна політика України в контексті створення єеп
- •149. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •150. Україна і гуам: ефективність співробітництва.
- •151. Єс: етапи формування й еволюція стратегій. Україна і єс.
- •152 Україна і очес: мета і наслідки співробітництва.
- •153. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.
- •154. Україна і Росія: порівняльний соціоекогенез.
- •155. Еволюція стратегій розвитку економіки України як транзитивної країни (???).
- •156. Економіки національних держав та регіонів у контексті інтересів України.
- •157. Національні переваги і національні пріоритети України як основа стратегічної моделі розвитку.
- •158. Мета і напрямки координуючого впливу наднаціональних інституцій і Україна.
61. Сучасні світові інноваційні економічні стратегії в умовах глобалізації та регіоналізації.
Після завершення ІІ світової війни протягом усього післявоєнного періоду пром розвинуті країни прагнули сприяти прискоренню науково-техніч прогресу і, в першу чергу, використанню його результатів у всіх областях екон і громадського життя. Як самостійний напрямок держ політики цілеспрямоване стимулювання нововведень, так звана інноваційна політика, остаточно сформувалася лише наприкінці 60-х – на початку 70-х років. Термін “інноваційна політика” (ІП) вперше був використаний у відомій “доповіді Charpie”, підготовленій Мін торгівлі США в 1967 р. Зміст поняття ІП з самого початку не був точно визначений, тому в різних країнах воно тлумачилось по-різному.
Поняття інноваційної моделі тісно пов’язане з поняттям інноваційної політики держави. Проте якщо інноваційна модель є певним зразком, ідеальним об`єктом, який держава прагне побудувати, то сучасна державна інноваційна політика – це сукупність заходів (науково-техніч, виробн, управл, фін-побутових), пов’язаних зі створенням нових чи вдосконаленням існуючих продуктів або технол процесів, застосуванням їх у вир-ві та комерційною реалізацією, з просуванням нової чи поліпшеної продукції на ринок збуту.
Сучасна світова інноваційна екон стратегія – це сукупність науково-техніч, виробн, управл, фін-побутових та ін заходів, пов’язаних з просуванням нової чи поліпшеної продукції на ринок збуту. Інноваційна політика, в широкому розумінні, поєднує науку, техніку, економіку, підприємництво та управління. Вона торкається всього соц-екон середовища, включаючи вир-во, банки, науково-технічні кадри, рівень науково-техніч грамотності населення країни. В сучасній розвинутій, екон незалежній державі науково-техніx політика здобуває рис стратегії загального розвитку, підкоряючи собі структурну та інвестиційну політику, економічна політика орієнтується на формування інновац-інвест моделі розвитку, коли зростання ефективності сусп вир-ва досягається за рахунок зростання знань
Інновац політика є складним і не позбавленим ризику процесом, проходження якого визначається багатьма передумовами: техніч, фін, екон, соц. Вона заторкає все соц-екон середовище, включаючи вир-во, банки, науково-техніx кадри, рівень науково-техніч грамотності населення, і є, в принципі, сукупністю заходів, зв`язаних з просуванням нової, або покращеної продукції на ринки збуту всередині країни та за іі межами. Головна мета, цілі та стратегічні напрями руху до інновац економіки, що викладені нижче є лише концепцією реалізації держ політики щодо підтримки винахідницької діяльності та вир-ва конкурентоспроможної продукції. для того щоб здійснити потужний екон ривок в групу країн-лідерів, треба будувати таку економіку, що опирається, в першу чергу, на реалізацію наук досягнень та найновіші технології.
Безумовно, Україна має потенціал для такого ривка. Більш того, сьогодні цей ривок є не фантазією, а цілковитою реальністю, якщо зважити на останні роки екон розвитку країни. Але для цього нашій державі необхідно реалізувати комплекс заходів по розвитку підприємництва, всебічної підтримки інновац процесів, покращання інвестиційного клімату, децентралізації зовнішньоекон діяльності, зміні зовнішньоторг системи та багото іншого, що дозволить значно прискорити процес інтегрування у міжнар ринок.
