52. Співвідношення національних, регіональних та глобальних стратегій економічного розвитку.

Економічна стратегія характер-ся системою принципів, що дозволяє, за умови їх правильного використання, визначити та досягнути бажаного результату(економічного розвитку) оптимальним шляхом. За масштабами охоплення можна виділити: національні, регіональні та глобальні стратегії. Національна стратегія - обраний державою курс екон політики, розрахований на тривалу перспективу і спрямований на вирішення крупномасштабних ек та соц завдань, завдань культурного розвитку, забезпечення екон безпеки держави, збереження і примноження її екон потенціалу і нац багатства, підвищення народного добробуту. Роль держави у новій геопол ситуації має концентруватися на форм-ні стратегій оборонного і наступального хар-ру. Мета оборонної стратегії -протистояти негативному впливу процесів глоб-ції, забезп цілісність держави та ефект розвиток нац ек-ки, використовуючи для цього прогресивні форми світогосп зв'язків, досягнення св системи госп-ння і потенціал власної ек-ки. Наступальна стратегія в ек політиці держави повинна мати довгостр хар-р, враховувати глоб зміни у св системі госп-ня, сприяти інтеграції нац ек-ки у св ек простір. Так, функції держави повинні якісно змінюватися в напрямі поглиблення аналізу і оцінки потоків інформації, які хар-ть реальні зміни у світогосп зв'язках та їхній вплив на розвиток нац ек-ки.

Регіональна стратегія включає в себе систему методо­логічних підходів, які утворюють концептуальні основи розвитку різнорівневих ре­гіонів з метою їх оптимального і збалансованого розвитку. Ефективність регіональних стратегій визначається системою соц-екон показ­ників, серед яких провідними є: ВВП, зіставлений з чисельністю населення в регіоні та відповідними нац та інтеррегіон показниками, рівень доходів населення, рівень безробіття, темпи екон зростання та ін.

Сучасні регіональні стратегії дуже важко класифікувати і підігнати під єдиний шаблон. У наш час окрім традиційного залучення інвестицій і відповідних регіон заходів існує кілька вельми важливих стратегічних напрямків, на які варто зве­рнути особливу увагу:

1) використання переваг екон регіонального росту для розв‘язання місцевих соц проблем та підняття доходів населення до середнього рівня;

2) застосування планових моделей екон нівелювання на локальному, субрегіональному, регіональному та мегарегіональному рівнях ;

3) впровадження «поступової» моделі адаптації регіонів країн у соціальному, економічному та ментальному напрямках ;

4) просторовий розвиток міст в умовах глобалізації з обов'язко­вою деконцентрацією виробництва .

Щодо глобальних стратегій, то звісно масштабами охоплення такої стратегії є увесь світ. Сьогодні людство стоїть на перехресті нової ери. Воно має 3 перспективи: 1. шлях до сусп ладу соціалізації та ноосферного розвитку – сусп-ва справедливості для всіх. Він передбачає викор-ня позит можливостей і наслідків глоб-ї та глоб інтеграції. 2. наростання конфронтації цивілізацій, що може спричинити їх самознищення, апокаліпсис. 3. між цими двома шляхами– комбінований, компромісний варіант розвитку, який веде до сусп ладу глобалізму. При цьому глоб корпоратизація стане головною ідеологією св розвитку.