40. Економічний глобалізм і економічний антиглобалізм у геостратегічному контексті.

Глобалізація - процес посилення взаємозв’язку нац ек-к країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні св ринку товарів і послуг, фінансів; стан-ні глоб інф-го простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за нац кордони через формування ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжнар відносин і внутрішньопол життя народів нових і універсальних ліберально-демокр цінностей тощо. Глоб-я - процес зростаючого впливу на соц дійсність окремих країн з боку різноманітних факторів міжнар рівня: ек та пол зв’язків, культ та інформ обмінів тощо. Глобалізація має як позитивні наслідки, так і негативні.

Глобалізм розглядається сьогодні як система абсолютної економічної і політичної влади глобальної еліти та її транснаціональних корпорацій (ТНК), які вийшли з-під контролю націй-держав свого походження і базування та оперують фінансовими потоками більшими ніж сукупний бюджет десятків країн. Вперше концепцію глобалізму виклав З.Бжезинський у 1968 році. Глобалізм як новий світовий суспільно-політичний лад включатиме систему глобального планування і перерозподілу світових ресурсів. Глобалізм – це в першу чергу глобальний ринок, глобальна світова корпоративна імперія, це новий світопорядок, в якому роль націй-держав в економічному, політичному, соціальному, культурному плані зводиться до мінімуму, а особистість активно трансформується в нових умовах.

Антиглобалізм – це течія, яка являє собою антиглобальний рух, який об’єднує суспільні організації, рухи і ініціативні групи, які знаходяться у непримиренному конфлікті з наслідками глобальних трансформацій.

Найбільш відомими і послідовними критиками глобалізації (Г) є американські економісти Д. Барбер, Д. Кортон, Г. Дейлі, П. Бьюкеннен, Дж. Голдсміт. В основному їхні критичні зауваження до протікання глоб трансформацій репрезентують інтереси 4 базових соц-політ груп.

1. Противники Г з лівого політ флангу звертають увагу на негат результати процесів Г: зростаюча нерівність у прибутках внаслідок активізації конкур боротьби на ринках, відсутність гарантій довгостр зай­нятості, відчуття беззахисності і відчуження від результатів вир-ва. Вони принципово виступають проти експлуататорської сутності приватного капіталу, проти гігантів міжнар бізнесу, що зробили увесь світ ареною експлуатації праці капіталом.

2. Противники Г з правого політ флангу і, перш за все, в США все сильніше відчувають загрозу втрати ясно вираженого нац суверенітету. Культурні та етнонац цілі держави вимагають підтримки сильного і ефективного держ регуляторного механізму. Саме тому в глобалізації вбачається тут найголовніший противник релігійних і родинних цінностей, сусп солідарності.

3. Комунітаристи вбачають у Г антитезу невеликим сусідським спільнотам, які, з їх точки зору, являють собою основу реальної демократії і охорони прав громадян. Світові рин­ки через їхню колосальну віддаленість підривають власність громадян — базис, на який спирається сучасна демократія. Ніяка система труд мотивації, на їх думку, нездатна замінити сусідські спільноти.

4. Профсоюзи, культурні традиціоналісти стверджують, що процеси Г, по суті кажучи, абсолютно ігнорують політ лад окремої країни заради досягнення цілей гіпотетичної загальної стабільності, передбачуваності, транспарентності, що дають можливість відчувати можливості і загрози масового інвестування, викликає активний спротив серед сусп свідомих рухів і окремих громадян.