34. Сучасні геополітичні стратегії світового розвитку: «геополітичні розломи».

Геополітичні стратегії базуються на: екон розвитку, добробуті, демократії, міжнар середовищі, геополіт союзах, блоках, історичному досвіді міжнар відносин тощо. Засадами для цього є: політичне, територіальне, соціальна, етнічна, економічна єдність. Задля цього створюються спеціальні інститути,угруповання, об’єднаних країн за для досягнення спільних цілей та вирішення спільних проблем. Серед таких інститутів виділяють: НАТО, ООН, ЄС тощо. До геополітичних розломів слід віднести нестабільність та не єдність у певних країнах, їх внутрішня розєдненість, а також не співпраця з іншими країнами. Ще до геополітичних розломів можна віднести протистояння кількох угрупувань, союзів, ЄЄ який було створено на противагу Американській експансії. Лінії геополітичних розломів на Кавказі пройшли через Грузію, а на Балканах - через Косово.

Для більшості країн, що розвиваються, характерні низький вихідний рівень та досить вузький перелік галузей виробничої, а відтак – і експортної спеціалізації. Тому головний інтерес цих економік полягає у максимальній лібералізації доступу до платоспроможних ринків розвинених країн за можливої лібералізації непріоритетних галузей. На відміну від наведених вище країни з перехідною економікою характеризуються наявною розгалуженою, проте застарілою виробничою структурою, яка “зав’язана” на численні виробничі та фінансові відносини і є джерелом коштів до державного бюджету та доходів мільйонів працівників. Тому поряд з безперечною зацікавленістю у спрощенні входу на світові ринки ці країни також надають великого значення захисту національних ринків та мінімізації економічної та соціальної ціни внутрішніх структурних перетворень. З огляду на колишню неринкову структуру економік цих країн, застосування щодо них традиційних критеріїв вельми утруднене, що фактично унеможливлює коректне розв’язання торговельних суперечок. Фактично поява перехідних економік з їхньою стійкою специфікою вимагає суттєвої модернізації міжнародних економічних угод та інституцій.

35. Концептуальні основи трансформації міжнародних економічних стратегій в умовах глобалізації.

Глобалізація відкриває нові можливості для розвитку і одночасно накладає нові обмеження та реалізацію нац екон стратегій. При цьому можливості створюються на наднац рівні, а їхнє використання, як і запобігання негативним наслідкам глобалізації, належать до першочергового обов’язку нац політик. Збереження нац суверенітету, неодмінною складовою якого є суверенне право формувати власну екон політику, виходячи з примату нац інтересів, за сучасних умов можливе лише за врахування під час формування екон стратегії держави суті та особливостей теперішнього етапу глобалізації, впливу нац екон політики на адаптацію України до процесів глобалізації та пріоритету зміцнення нац конкурентоспроможності й забезпечення економічної безпеки країни.

Основою для трансформації міжнар екон стратегій в умовах глобалізації стало трансформація від індустріалізма до постіндустріаналізма, а також змінення акцентів, дематеріалізація та інтелектуалізація об`єктів власності,домінантним об`єктом власності стає інформація. Також трансформацію економічних стратегій просувають ТНК, які завдяки своєму впливу в екон середовищі диктують певні економ стратегії.

Механізм реалізації стратегій розвитку проявляється через реалізацію та впровадження у життя різноманітних теорій.

Наприклад виходячи з теорії З. Бжежинського, де мова йде про створення нової системи світового порядку „Модель шахової гри”, шахові фігури – це нац. держави та їх угрупування, а шахова дошка – це Євразія. Відповідно до даної теорії країни можна поділити на такі групи: активні гравці (Німеччина, Фпанція, США, КНР, РФ); варвари (не піддаються правилам гри: Судан, Ірак, Іран); васали (прямують за лідерами: Польща – послідовниця США); каталізатори (провокують конфлікти: Грузія, Сомалі, Ліберія); геополіт центри. Хоча данна концепція стосується розвитку тільки механізму стратегії розвитку тільки певної країни, однак ця країна в данний період є домінуючою у багатьох аспектах і тому інші країни вимушені під неї підстроюватися за для досягнення свого розвитку.

У С. Хофмана ми бачимо, що сьогодні відбувається зіткнення глобалізацій, бо глобалізація має 3-и форми виявлення: екон, культурна, політ і кожна форма кожної культури (країни) зіштовхується з іншою, що спричиняє або взаємодію або конфлікт, через різні соціальні, економічні та культурні сфери.

Також досить популярною є ліберальний фундаменталізм Д. Сорроса, в якому панує ідея відкритого суспільства (кожен з учасників не має доступу до вищої істини, але суспільство прагне до самовдосконалення). Модель відкритого сусп.-ва існує лише у Зх сусп.-ві, в Зх демократії.Передбачається без альтернативність Заходу. Суспільство припустилося помилки, коли дозволило капіталу регулювати світ, що призводить до краху суспільства.