23.Стратегії наднаціональних інституцій і їхній вплив на національні стратегії та стратегії світового економічного розвитку.

Завдяки наднаціональним інститутам та законам, що вони їх пропонують відбувається так званий вплив на національні економіки інших країн,а також на їхні стратегії. Серед цих інституті виділяють : СОТ, МВФ,МБРР,ООН тощо. Саме завдяки цим іститутам і відбувається наддержавна регуляція різних економічних і соц процесів,вони „диктують умови”,тим самим впливаючи на економічний розвиток країн.А їхні стратегії проявляються через їх вплив. Так, ООН у 2002 році запропонувала нову концепцію “сталого глобального розвитку”. Суть: на основі ств-ня сприятлевих умов для спіроб-ва без утисків і дискримінації забезпечити вирівнювання екон.розвитку в регіонах світу; завдяки техн. підтримці МО і країн-донорів створ. умови для техн розвитку, надаєтьс допомога переферійним країнам. Мінуси – чітко проглядаються інтереси країн лідерів (США зокрема) та риси концепції індивідуалізму. Не останню роль відіграють і правила установлені СОТ ,члени даної організації знижують рівень протекціонізму до мінімуму,скасовуючи або роблячи незначущим мито на імпорт та експорт товарів,ідучи на поступки своїм стратегічним партнерам,так звана політика відкритості.

24.Стратегії тнк і їхній вплив на формування національних економічних стратегій та стратегій світового розвитку.

Стратегії розвитку ТНК засновані на концентрації ресурсів (маркетинг, розробка послуг, що підвищують лояльність споживача і вартість продукту, НДДКР) у сфері власних стратегічних переваг. Така концентрація забезпечується в значній мірі за рахунок ПІІ, що здійснюються з метою придбання стратегічних, в першу чергу нематеріальних, активів. В огляді ЮНКТАД за 2009 р. були відзначені такі тенденції в стратегіях ТНК:

1.Вибір місця для ПІІ. Найбільш привабливою для вкладення капіталу країною вважається Китай, за ним слідують Бразилія, Польща та Південна Африка.

2.Переміщення корпоративних функцій. Найбільш ймовірно переміщення за кордон виробництва як головної функції корпорації. Слідом за виробництвом туди ж переміщуються розподіл і продажу, послуги підтримки та матеріально-технічне забезпечення. 3.У глобальному плані ТНК будуть однаково інтенсивно використовувати три способи вкладення капіталу - злиття компаній і їх придбання (СІПРІ), так звані greenfield-інвестиції (тобто створення підприємства "з нуля") та інші способи (типу ліцензування або укладення стратегічних союзів) . Стратегії TНК будуть змінюватись в залежності від регіону.

Взагали всі ТНК проводять широку зовнішньоекономічну експансію. Методи їх глобальних цілей надзвичайно різноманітні. Найважливіше місце належить виробничій політиці та політиці збуту. Зовнішньоекономічні операції найбільших ТНК розвиваються на основі широкої мережі їх закордонних підприємств.

25.Постіндустріальний світовий розвиток і особливості формування сучасних стратегій.

Постіндустріальне сусп-во - це суспільство, в економіці якого в результаті науково-технічної революції і істотного зростання доходів населення пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг. Домінуючим виробничим ресурсом є інформація і знання. Наукові розробки стають головною рушійною силою економіки. Найбільш коштовними якостями є рівень освіти, професіоналізм, здатність до навчання і креативність працівника.

Постіндустріальними країнами називають, як правило, ті, в яких на сферу послуг припадає значно більше за половину ВВП. Зараз це США, країни Євросоюзу, Японія і Росія.

Постіндустріальна теорія, багато в чому, була підтверджена практикою. Як і було передбачене її творцями, суспільство масового споживання породило сервісну економіку, а в її рамках найбільш швидкими темпами став розвиватися інформаційний сектор господарства.Основні складові:

- «економіка знань» і основний напрям «управління знаннями»

- «сервісна економіка» - оскільки результатом праці в постіндустріальному суспільстві є в більшій мрі нематеріальні продукти, тобто послуги;

- інноваційна економіка і інноваційний менеджмент, оскільки нематеріальний продукт, по суті, є інноваційним, а вслід за ним з'являються інноваційні матеріальні продукти.

- інформаційна економіка, оскільки інформація є основним ресурсом та товаром.

Крім того, основними рисами є:

розвинений міжнородний обмін товарами на базі міжнародної торгівлі;

2) розвинена сфера міжнародного руху факторів виробництва, передусім у формі увозу-вивозу капіталу, робочої сили і технологій;

3) міжнародні форми виробництва на підприємствах, разміщених в декількох країнах, насамперед в рамках транснаціональних корпорацій;

4) самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов’язана з обслуговуванням ні міжнародного руху товарів, ні руху факторів виробництва;

5) система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання в цілях забезпечення збалансоавності та стабільності економічного розвитку;

6) економічна політика держав, яка виходить з принципів відкритої економіки.