2. Кредитні операції з векселями

Це операції з надання грошових коштів проти врахування векселів та надання кредитів під заставу векселів.

2.1. Врахування векселів

Врахування (дисконт) векселів - форма кредитування банком суб'єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від пога­шення векселя в повній сумі (обліковий кредит).

Обліковий кредит використовується насамперед для фінансування товарообігу і тому має коротко­строковий характер.

Врахування: є засобом перетворення комерційного (торгового) кредиту — відстрочки — в банківський (грошовий) кредит.

Комерційні банки при проведенні операцій врахування виходять з таких позицій. Вони купують торгові (товарні) векселі, тобто ті, що видані на підставі товарного боргу.

Враховуючи вексель, банк тим са­мим надає векселедержателю-пред'явнику строковий кредит.

Особа, яка має бажання пред'явити векселі до врахування, подає в банк заяву встановленого банком зразка. Рішення щодо можливості прийняття до врахування (відмови у врахуванні) приймається уповноваженим органом банку або уповноваженою на це особою. Врахування векселів банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору про врахування.

На самих векселях пред'явник зобов'язаний на вимогу банку зробити пере­давальний напис - індосамент ( іменний або бланковий).

Сума, яка підлягає утриманню на користь банку як дисконт, розраховуєть­ся на підставі дисконтної ставки банку і погоджується з пред'явником. Дис­контна ставка визначається виходячи з ринкової вартості ресурсів, ступеня ризику та інше.

Сума дисконту і процентів (щодо векселів, в тексті яких передбачено нара­хування відсотків на номінальну суму векселя) утримується наперед і вирахо­вується відповідно із номінальної суми векселя і суми відсотків, нарахованих на номінальну суму векселя, виходячи з числа днів, що залишаються до стро­ку платежу за кожним векселем, прій цьому і день врахування, і день платежу беруться до розрахунку.

Кредит у формі врахування векселів надається шляхом:

• перерахування коштів на поточний рахунок пред'явника у строк, встановлений у договорі про врахування;

• оплати кредиторської заборгованості пред'явника за умови подання до­кументів, що підтверджують наявність такої заборгованості (акт звірки забор­гованості, договори на поставку продукції, товарно-транспортні накладні тощо). У цьому разі банк перераховує кошти на поточний рахунок відповідного кредитора пред'явника у порядку, встановленому чинним законодавством та нормативними документами НБУ.

Врахування з реверсом — різновид врахування, за якого пред'явник вексе­ля дає банку письмове позавексельне зобов'язання викупити враховані век­селі до настання строку їх оплати або при настанні певних обставин. Тому за допомогою реверсу векселі відчужуються і передаються банку лише в тимча­сове використання.

Із технічного погляду врахування векселів з реверсом подібне до позики, забезпеченої векселями, і є операцією "репо" з відкладальними та/або скасувальними умовами.

У деяких країнах з ринковою економікою на основі значного розвитку век­сельного обігу й операцій врахування (дисконту) векселів виникли різноманітні фінансові інститути. Поряд з комерційними банками, для яких врахування векселів (дисконт) є щоденною операцією, у країнах з ринковою економікою (Велика Британія, Канада, Сінгапур) діють також спеціалізовані кредитні за­клади — облікові будинки та облікові компанії (у Швейцарії діє Обліковий банк, у США — Облікова корпорація Нью-Йорка), які виступають посередни­ками між комерційними банками і центральним банком у такому виді бізнесу, як врахування (дисконт) векселів.