14.4. Ставки єдиного внеску

Єдиний внесок для роботодавців, встановлюється у відсотках до нарахованої заробітної плати та інших виплат відповідно до класів професійного ризику виробництва, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Ставка для:

• 1 класу (державне управління, нотаріальна діяльність, релігійні, політичні організації) – 36,76 %,

• 2 класу (створення програмного забезпечення, реклама) – 36,77 %,

• 3 класу (освіта) – 36,78 %,

• 5 класу (торгівля, громадське харчування) – 36,8 %,

• 17 класу (виробництво одягу) – 37,06 %,

• 21 класу (виробництво продуктів харчування) – 37,18 %,

• 22 класу (сільське господарство) – 37,19 %,

• 23 класу (оптова торгівля) – 37,26 %,

• 33 класу (автомобільний транспорт) – 37,66 %,

• 44 класу (виробництво меблів) – 38,1 %,

• 52 класу (штукатурні, малярні роботи) – 38,52 %,

• 67 класу (видобування вугілля) – 49,7 %.

• бюджетних установ – 36,3 %.

Єдиний внесок для найманих працівників – 3,6 %.

Для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року, а також для льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, встановлюється єдиний внесок у розмірі 6,1 %.

Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю, встановлюється у розмірі 34,7 %.

Єдиний внесок з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності – 2 %.

Суми єдиного внеску розподіляються за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування:

• на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

• на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

• на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

• на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи).

14.5. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску

Єдиний внесок обчислюється і сплачується виключно у національній валюті.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому роботодавці під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.