7.11. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи

Податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені Законом, і на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи платників податку на доходи фізичних осіб визначений ст. 170 Податкового кодексу.

Платник податку на доходи фізичних осіб звільняється від обов'язку подання податкової декларації в тих випадках, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів та/або від операцій купівлі-продажу (міни) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні яких був сплачений податок. Крім того, платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, виплачувався платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон для проживання на території будь-якої держави, не мають постійного місця проживання на території інших держав і мають намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання таким резидентом службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом) зобов'язані подати органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше закінчення 60 календарних днів, що передують виїзду. Після надходження податкової декларації орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 30 календарних днів перевірити визначене податкове зобов’язання.

Незалежно від виду та суми отриманих доходів не зобов'язані декларувати отримані доходи такі фізичні особи:

неповнолітні (не досягли вісімнадцятирічного віку або недієздатні (не здатні усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними, особи, які перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

особи, які перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язнені на території інших держав станом на граничний строк подання декларації;

особи, які перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

особи, які перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

Від імені платника податку на доходи фізичних осіб зобов'язання щодо заповнення та подання податкової декларації можуть бути покладені на таких осіб:

- щодо доходів, отриманих неповнолітньою або недієздатною особою, - на опікуна або піклувальника .

- щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер, - на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців);

- щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом, - на уповноваженого державного виконавця.

Фізична особа повинна самостійно протягом 7 місяців, до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, що була зазначена в поданій ним податковій декларації. Фактично податкова декларація зі сплати податку на доходи фізичних осіб може бути подана у будь-який день протягом строку декларування доходів, а саме - до 1 травня року, що настає за звітним. Проте обов'язок зі сплати податкових зобов'язань і граничний термін декларування доходів розмежовано з метою заохочення рівня добровільності сплати податків, підвищення податкової культури. Після граничного терміну декларування фактично платник податку отримує 120-денне відстрочення зі сплати податку.

Платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум податку відповідно до ст. 43 Податкового кодексу. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок платника податків в установі банку або шляхом повернення готівкою за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Суми повернення надміру утриманих (сплачених) платником податку з доходів фізичних осіб розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку.

Форма податкової декларації встановлюється Міністерством фінансів України.

Платника податку на доходи фізичних осіб має право на здійснення запиту до відповідного органу державної податкової служби до 1 березня року, що настає за звітним періодом з проханням про надання консультації щодо заповнення річної податкової декларації.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. N 2756-ІV особи, які претендують на зайняття посади державного службовця третьої - сьомої категорій, передбачених ст. 25 Закону від 16.12.1993 р. N 3723-ХІІ «Про державну службу», подає за місцем майбутньої служби довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). У декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) зазначаються відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, а також у додатку до податкової декларації зазначаються відомості стосовно членів сім'ї.

Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця першої та другої категорій, передбачених статтею 25 Закону «Про державну службу», повинна зазначити в податковій декларації також відомості про належні їй та членам її сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери.

Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) державним службовцем подається щорічно органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.

Згідно зі ст. 25 Закону від 17.11.1992 р. N 2790-ХІІ «Про статус народного депутата України» народний депутат зобов’язаний при оформленні на роботу у Верховну Раду України, а потім щорічно протягом здійснення своїх повноважень, але не пізніше 1 травня року, наступного за звітним фінансовим роком, подавати до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), із зазначенням відомостей про себе та членів своєї сім'ї (дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти), про доходи та зобов'язання фінансового характеру, у тому числі і за кордоном, а також про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери.

Податкові органи зобов’язані безоплатно надавати консультації платникам податків щодо заповнення річної податкової декларації. Такі консультації надаються на безоплатній основі лише протягом перших 2 місяців року, що настає за звітним податковим періодом.

Контрольні питання:

1. Податок на доходи у системі оподаткування населення

2. Основні методичні підходи визначення об'єкта оподаткування

3. Суб'єкти податкових правовідносин

4. Склад оподатковуваних та неоподатковуваних доходів

5. Податкові соціальні пільги: особливості застосування

6. Механізм адміністрування податку

7.Оподаткування окремих видів доходів

8.Склад витрат які включаються до податкової знижки

9. Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів майна

10. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи