1.3. Функції податків

Функція податку – це прояв сутності податку у дії, спосіб виявлення його якостей. Функція показує, яким чином реалізується суспільне значення данної фінансової категорії, як інструмента фінансового розподілу та перерозподілу національного доходу.

Податки виконують наступні функції:

1. Забезпечення фінансування державних видатків (фіскальна функція);

2. Підтримання соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між доходами окремих соціальних груп з ціллю нівелювання нерівності між ними (соціальна функція);

3. Державне регулювання економіки (регулююча функція).

	Функції податків
Фіскальна	Соціальна	Регулююча
Розподільча		Стимулююча
Контрольна		Стримуюча
		Відтворювальна

Рис. 1 Функції податків

У всіх державах, при всіх суспільних формаціях податки, перш за все виконували фіскальну функцію, тобто забезпечували фінансування видатків держави. На протязі останніх двох десятиліть відчутного розвитку зазнали соціальна та фіскальна функція.

Першою та найбільш послідовно реалізованою функцією податків виступає фіскальна функція. Формування доходної частини державного бюджету на основі стабільного та централізованого стягнення податків перетворює саму державу у найбільшого економічного суб’єкта.

За посередництвом фіскальної функції реалізується головне суспільне призначення податків – формування фінансових ресурсів держави, які акумулюються в бюджетній системі та позабюджетних фондах, які необхідні державі для здійснення своїх власних функцій (економічних військово – оборонних, соціальних). В рамках цієї функції можна виділити дві підфункції: контрольну та розподільчу. Контрольна функція податків як фінансової категорії полягає в тому, що з’являється можливість кількісного відображення податкових надходжень та їх співставлення з потребами держави у фінансових ресурсах.

Завдяки цій функції оцінюється ефективність кожного податкового каналу та податкового тягаря у цілому. Виявляється необхідність внесення змін у податкову систему і бюджетну політику. Контрольна підфункція податково - фінансових відносин проявляється лише в умовах дії розподільчої підфункції.

Таким чином, обидві підфункції в органічній єдності визначають ефективність податково – фінансових відносин та бюджетної політики.

У податковій системі мають поєднуватись фіскальна та регулююча функції. З позиції фіскальної – податкова система повинна забезпечити стабільне і гарантоване надходження до бюджету. З позиції регулюючої – мати можливість впливати на всі сторони економічного і соціального розвитку суспільства.

1.4. Класифікація податків

Класифікація видів усіх податків та зборів може здійснюватись за рядом підстав: 1) залежно від каналу надходження податки та збори надходять у бюджети різних рівнів, податківці виділяють різнорівневі податки, що надходять у бюджети різних рівнів у пропорціях відповідно до бюджетного законодавства. Суми відрахувань по таких податках, що підлягають зарахуванню безпосередньо до Державного бюджету і бюджетів інших рівнів, визначаються при затвердженні кожного бюджету; 2) залежно від платника: а) податки з юридичних осіб (податок на прибуток підприємств та ін.); б) податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб); у змішані - податки, що передбачають як платника і юридичних, і фізичних осіб (плата за землю); 3) залежно від форми оподаткування: а) прямі - податки, які справляються в процесі придбання й акумуляції матеріальних благ, визначаються розміром об'єкта оподаткування та включаються в ціну товару і сплачуються виробником або власником: особисті - податки, що сплачують платником податків за рахунок і залежно від отриманого їм доходу (прибутку) і враховують платоспроможність платника; реальні (англ. геаl - майно) - податки, що сплачують з майна, в основі яких лежить не реальний, а передбачуваний середній дохід; б) непрямі (на споживання) - податки, які справляються в процесі використання матеріальних благ, визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надлишка до ціни виробництва товару й сплачуються споживачем. Законодавцем у Кодексі використовується практично єдина підстава класифікації податків та зборів - залежно від компетенції органу, що вводить дію податкового платежу на відповідній території: а) загальнодержавні - податки й збори, що встановлені Верховною Радою України та вводяться винятково законами України й діють на всій території України; б) місцеві - податки й збори, перелік яких встановлюється Верховною Радою України, вводяться в дію місцевими радами й діють на території відповідних територіальних громад.

За ознакою органів державної влади, які їх встановлюють, податки різняться на загальнодержавні та місцеві.

До загальнодержавних належать податки та збори, що є обов’язковими до сплати на усій території України.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних належать такі податки та збори:

податок на прибуток підприємств;

податок на доходи фізичних осіб;

податок на додану вартість;

акцизний податок;

збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

екологічний податок;

рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

плата за користування надрами;

плата за землю;

збір за користування радіочастотним ресурсом України;

збір за спеціальне використання води;

збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

фіксований сільськогосподарський податок;

збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

мито;

збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

До місцевих податків належать:

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

збір за місця для паркування транспортних засобів;

туристичний збір.

Контрольні питання:

1. Назвіть основний нормативно-правовий документ, який регулює податкові правовідносини в сфері оподаткування.

2. Сутність податків і зборів.

3. Загальноприйнята класифікація податків.

4. Основні принципи податкового законодавства.

5. Охарактеризуйте поняття "платник податку" та "податковий агент".

6. Охарактеризуйте поняття "об'єкт оподаткування" та "база оподаткування".

7. Охарактеризуйте поняття "податковий період" та "строк сплати податку".