К.Й. Щербакова, л.В. Макаренко

ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ: навчальний посібник

Педагогічна практика у вищому навчальному закладі-

спосіб вивчення навчально-виховного процесу на основі безпосередньої участі студентів в ньому. Мета педагогічної практики - виробити у студентів уміння й навички, необхідні для майбутньої педагогічної діяльності, закріпити теоретичні знання, навчити застосовувати їх у педагогічній практиці.

Педагогічна практика - обов'язкова складова навчального процесу педагогічних ВНЗ. На педагогічну практику відводиться час у навчальному плані з урахуванням специфіки навчального закладу. Види педагогічної практики: навчальна та виробнича.

Основні завдання педагогічної практики:

• поглиблення й закріплення теоретичних знань студентів;

• формування й закріплення основних професійно- педагогічних умінь, навичок, досвіду відповідно стандартів вищої педагогічної освіти і кваліфікаційної характеристики спеціаліста;

• розвиток педагогічної свідомості й професійно значущих якостей особистості в майбутніх педагогів;

• розвиток професійної культури;

• вироблення основ володіння педагогічними технологіями і педагогічною технікою;

• формування творчого мислення, індивідуального стилю професійної діяльності, дослідницького підходу до неї;

• вироблення умінь здійснювати диференційований та індивідуальний підхід до дітей;

• оволодіння студентами методикою вивчення дітей та дитячого колективу;

• професійна діагностика щодо належності до вибраної професії;

• вивчення сучасного стану навчально-виховної роботи в різних видах дошкільних закладів, передового і нетрадиційного досвіду.

Педагогіка співробітництва — напрям педагогічного мислення і практичної діяльності, спрямований на

90

демократизацію й гуманізацію педагогічного процесу.

Педагогіка співробітництва - спільна діяльність педагога та студентів, що грунтується на взаєморозумінні й гуманізмі, на

єдності їх інтересів і прагнень, метою якої є особистісний

розвиток студента у процесі професійного навчання та

виховання у ВНЗ.

Практика - предметно-чуттєва форма життєдіяльності людини, об'єктивна основа єдності всіх форм її світовідношення. Розрізняють практику як виробництво (матеріальна), як працю (перетворення людиною природи), як експеримент (штучне відтворення певних сторін реальності з метою її дослідження), життєву практику особистості, як форму діяльності, що протилежна теорії.

Види педагогічної практики: ознайомча: призначена для первинного ознайомлення студентів із різними видами практичної діяльності з обраної спеціальності; навчальна: призначена для здобуття студентами практичних навичок з майбутньої спеціальності; стажування: є завершальним етапом навчання і проводиться після опанування теоретичної частини та перед виконанням кваліфікаційної (дипломної) роботи або

проекту.

Призначена для закріплення практичних навичок і вмінь з майбутньої спеціальності.

Працездатність студентів - сукупність фізіологічних функцій організму, які забезпечують здатність тривалий час виконувати розумову або фізичну роботу під час освітньої

діяльності.

Професійна адаптація — процес пристосування людини до професйінної діяльності, її умов; досягнення планової продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості й вимогами діяльності.

91