7) Поясніть зміст етичних принципів адф

Принцип сумлінності полягає в тому, що аудитори зобов’язані дотримуватися суворих правил поведінки при виконанні ними своїх службових обов’язків і в їхніх стосунках зі співробітниками об’єктів контролю. Сумлінність може вимірюватися термінами точності та справедливості.

Незалежність, об’єктивність та неупередженість визнача­ються необхідністю того, щоб аудитори були незалежними від об’єктів контролю і від будь-яких інших зацікавлених зовнішніх груп. Аудитори повинні не тільки залишатися незалежними від об’єктів контролю і від будь-яких інших зацікавлених груп, але й бути об’єктивними при вирішенні проблем і питань, над якими вони працюють.

Важливо, щоб аудитори були незалежними та неупередженими не тільки у дійсності, але й в уявленні людей.

Коли йдеться про питання контролю, зокрема у формі аудиту, необхідно, щоб особисті чи зовнішні інтереси не перешкоджали незалежності аудиторів.

Контролери-аудитори повинні утримуватися від будь-якої роботи, у якій вони мають особисті інтереси.

Важливо, аби аудитори виявляли об’єктивність та неупередженість у будь-якій їхній діяльності, зокрема в їхніх звітах, які повинні бути чіткими та об’єктивними. Тому точка зору, що міститься в окремих висновках і звітах, має спиратися виключно на докази, отримані та зібрані із дотриманням стандартів контролю.

Політичний нейтралітет передбачає, що суб’єкт контролю державних фінансів повинен дотримуватися політичного нейтра­літету. Відповідно, для неупередженого виконання своїх контрольних повноважень аудитори мають оберігати їхню незалежність від будь- якого політичного впливу. Якщо контролерам дозволяється займатися політикою, вони мають усвідомлювати, що політична діяльність може спричинити конфлікти професійного характеру.

У випадках, коли аудиторам дозволяється консультувати об'єкт контролю чи надавати йому послуги, не пов’язані з контрольними заходами, вони повинні турбуватися про те, щоб такі послуги не спричинили конфлікт інтересів.

Аудитори не можуть використовувати своє службове становище в особистих інтересах, і вони повинні уникати стосунків, що можуть приховувати в собі ризик корупції чи здатні піддати сумніву їхню об’єктивність та незалежність.

Дотримання професійної таємниці полягає в тому, що аудитори не можуть ні в усній, ні в письмовій формі надавати третім особам відомості, отримані під час перевірки, за винятком випадків, передбачених статутними чи іншими обов’язками суб’єкта аудиту в межах його нормальних процедур або чинного законодавства.

Для компетентного та неупередженого здійснення своїх повноважень аудитори зобов’язані поводити себе професійно у будь- який час і при виконанні своїх службових обов’язків, суворо дотримуватися професійних вимог.

Професійний розвиток передбачає, що аудитори зобов’язані використовувати всі свої професійні знання для здійснення перевірок і нагляду за ними, а також для підготовки відповідних звітів.

Для здійснення перевірок аудитори повинні використовувати найкращі методи та практику. Коли вони здійснюють перевірку чи складають звіт, мають дотримуватися головних загальноприйнятих принципів і стандартів контролю.

Аудитори зобов’язані постійно підтримувати на належному рівні та удосконалювати свої професійні знання, які їм потрібні для виконання професійних обов’язків.

8) Основні аспекти Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики, які враховуються в АДФ

Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики (МСА) розробляються і затверджуються Міжнародною федерацією бухгалтерів і одержують статус національних стандартів аудиту на підставі рішень Аудиторської палати України.

Ключовим припущенням, встановленим МСА для суб’єктів незалежного аудиту (аудиторських фірм і приватних аудиторів) є те, що робота аудиторів ґрунтується на формулюванні і висловленні їх професійного судження, яке є основою впевненості користувачів перевіреної інформації в її достовірності.

Серед аспектів, що регулюються МСА, особливої важ­ливості набувають такі:

1. визначення мети та основних принципів аудиту

2. планування процедур;

3. виконання процедур;

4. оцінка результатів, отриманих внаслідок виконання процедур;

5. формування професійного судження;

6. підготовка аудиторського висновку;

7. обмеження, що визначають особливості дотримання етичних та методичних вимог до аудиторської професії.

МСА формулюють єдині базові вимоги й загальні підходи до проведення аудиту. Вони також визначають особливості застосування положень кожного зі стандартів під час аудиту в державному секторі.

На основі стандартів формуються навчальні програми для підготовки аудиторів та однакові вимоги для проведення іспитів. Аудиторські стандарти є підставою для доказу в суді якості проведення аудиту й визначення міри відповідальності аудитора.

Стандарти визначають загальний підхід до проведення аудиту, масштаб перевірки, види звітів аудитора, питання методології та основні принципи, яких мають дотримуватися аудитори.

Дотримання аудиторських стандартів дозволяє забезпечити певний рівень гарантій результатів аудиторської перевірки. Якщо аудитор допускає відступ від них, то він повинен пояснити причину цього.

Призначення МСА в аудиті державних фінансів полягає в тому, що вони:

1. забезпечують високу якість аудиторської перевірки, виконаної незалежними аудиторами;

2. допомагають користувачам зрозуміти процес аудиту державних фінансів;

3. підвищують суспільний імідж професії аудитора;

4. забезпечують висловлення незалежної позиції аудиторів, які діють в інтересах суспільства.

9) Охарактеризуйте функції РПУ

1) здійснює контроль за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету України;

2) здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за виконанням Державного бюджету України за поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому числі видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України, витрачанням коштів цільових фондів;

3) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів;

4) контролює ефективність управління коштами Державного бюджету України Державним казначейством України, законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету України;

5) надає консультації органам і посадовим особам, які обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою України, з питань витрачання коштів Державного бюджету України;

6) здійснює за дорученням Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України;

7) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм;

8) проводить попередній аналіз до розгляду на засіданнях комітетів та Верховної Ради України звітів Антимонопольного комітету України щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства;

9) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради України про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України, за касовим виконанням Державного бюджету України Національним банком України та уповноваженими банками;

10) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно до свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб Президента України та апарату Кабінету Міністрів України;

11) готує і дає висновки та відповіді на звернення органів виконавчої влади, органів прокуратури і суду з питань, що належать до її відання;

12) здійснює зв'язки з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво;

13) здійснює функції, передбачені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

10) Які повноваження мають органи ДФІ під час проведення АДФ?

1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі;

2) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, п/у/о усіх форм власності, інших Юо, ФОП інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на Держфінінспекцію України та її територіальні органи завдань;

3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;

5) здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення:

інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, визначених у підпункті 1 пункту 4 цього Положення;

державного фінансового аудиту;

перевірки державних закупівель;

6) перевіряти в ході ДФК грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірку фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

7) безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються;

8) вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови в її проведенні звертатися до суду щодо спонукання до проведення інвентаризації, а до ухвалення відповідного рішення судом опечатувати в установленому порядку каси, касові приміщення, склади та архіви;

9) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;

10) вилучати під час проведення ревізії у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду вилучати до закінчення ревізії оригінали зазначених документів;

11) одержувати від Національного банку України і його установ, інших банків та кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що контролюються, а від інших підприємств та організацій, у тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об'єктами, - довідки і копії документів про операції і розрахунки з підприємствами, установами та організаціями;

12) звертатися в установленому порядку за наявності відповідних міжнародних договорів до контролюючих чи правоохоронних органів інших держав за додатковою інформацією про порушення фінансової дисципліни на підприємствах, в установах та організаціях;

13) проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється;

14) ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади;

15) пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

16) зупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;

18) порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

19) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, адміністративні стягнення;

21) при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

11) Завдання ДПС в АДФ

Здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством є завданням органів Державної податкової служби.

12)Контрольні функції ДКСУ

Пов’язані з:

1) здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень;

2) відповідністю кошторисів розпорядників бедж коштів розпису ДБ та МБ;

3) відповідністю платежів узятим зобов’язанням та бюджетним асигнуванням;

4) дотриманням правил валютного контролю за операціями, що проводять у нац. Валюті через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів бюджетні установи, які обслуговуються органами ДКСУ;

5) дотриманням порядку проведення держ лотерей з використанням електронних систем прийняття оплати за участь у лотереї в режимі реального часу;

6) дотриманням єдиних правил ведення БО, складенням звітності про виконання бюджетів та кошторисів БУ;

7) закупівлею Т,Р,П за держ кошти;

8) здійсненням інших повноважень учасників бедж процесу відповідно до законодавства.

13) ???Вимоги чинного законодавства щодо організації роботи незалежних аудиторів

До обов’язків аудиторів згідно ст.19 ЗУ «Про А-т і ауд. дія-ть»: 1.Дотримуватися вимог цього закону та ін. норм-правових актів, стандартів А-ту, принципів незалежності, тощо. 2. Належним чином проводити аудит та ін. а-рські послуги. 3. Повідомляти власників про виявлені недоліки БО та ФЗ. 4. Зберігати в таємниці інф, отриману під час перевірки. 5. Відповідати перед замовником за порушення умов договору. 6. Обмежувати свою діяльність наданням А-ких послуг.

Заборона проведення А-ту: 1. А-р, який має прямі родинні стосунки з членами упр-ня підп.-вом. 2. А-р,який має особисті майнові інтереси. 3. А-тор є членом органу правління підпр-вом. 4. А-р є працівником підп.-ва, що перевіряється. 5. А-р є співробітником дочірнього підп.-ва. 6. Якщо розмір винагороди за роботу не враховує витрачених А-ром ресурсів часу,тощо.

Відповідальність А-ра визначена ст.21 і ст.22 ЗУ «Про А-т і ауд. дія-ть » 1. А-р несе майнову та ін. цивільно-правову відповідальність відповідно до договору і закону. Розмір майнової відповідальності не може перевищувати фактично завданих збитків. 2. За неналежне викон професійних обов’язків АПУ може викоор стягнення, попередження, призупинення дії сертифікату, анулювання сертифікату.