
- •5. Звітність про виконання місцевих бюджетів за періодичністю складання поділяється на:
- •10. Обґрунтуйте залежність ризику не виявлення від ризику неефективності системи внутрішнього контролю. (є в книжці)
- •3.Які вам відомі фінансові та не фінансові характеристики мети бюджетних програм?
- •4.Охарактеризуйте інформацію,наведену у звіті про виконання паспорту бюджетної програми.
- •1.Ризики; 2.Суттєвість; 3.Проблеми управління; 4.Зміни в системах; 5.Відомі слабкі місця конролю; 6.Результати попередніх перевірок.
- •6. У чому полягає розуміння законів та нормативних актів?
- •7. У чому полягає зміст моделі оцінювання досягнення мети?
- •8. Охарактеризуйте відомі вам економічні моделі оцінювання бюджетних програм?
- •2) Лімська декларація керівних принципів адф та передумови її прийняття
- •3) Основні вимоги до вищих органів фк
- •4) Вимоги до персоналу вищого органу фк
- •5) Охар-те зміст і структуру стандартів аудиту інтосаі
- •6) Які вимоги до аудиторів висуває кодекс етики?
- •7) Поясніть зміст етичних принципів адф
- •Тема 1 аудит як форма контролю державних фінансів
- •Як реалізується функція регулювання в системі управління державними фінансами? Основні напрями реалізації процедур регулювання в системі управління державними фінансами наведені в табл. 1.3.
6) Які вимоги до аудиторів висуває кодекс етики?
Кодекс етики (схвалений в листопаді 1998 р.) - це декларація системи цінностей та принципів, які спрямовують повсякденну роботу контролерів (аудиторів). Незалежність, повноваження та функції контролерів державного сектору вимагають від вищих органів контролю державних фінансів, їхніх працівників та будь-якого тимчасового співробітника, який має повноваження здійснювати перевірки, дотримуватися важливих вимог професійної етики.
Кодекс етики ІНТОСАІ стосується кожного окремого контролера (аудитора), керівника вищого органу контролю державних фінансів, посадовців, а також всіх осіб, які наймаються ним чи працюють у ньому та залучаються до контрольних заходів.
Відповідно до вимог Кодексу етики, поведінка контролера (аудитора) повинна бути бездоганною у будь-який час і за будь-яких обставин.
Ключовими принципами є такі категорії, як сумлінність, незалежність й об’єктивність, конфіденційність та компетентність.
Законодавча та виконавча влада, громадськість, а також об’єкта контролю вправі чекати від працівників вищого органу контролю державних фінансів, щоб їх поведінка та методологія не викликали жодних підозр чи зауважень і заслуговували на повагу та довіру.
Поведінка контролерів (аудиторів) має бути такою, щоб підтримувати умови співпраці та добрі стосунки між ними самими, оскільки це сприятиме виконанню їхніх обов’язків та є головними елементами професіоналізму.
Влада та громадськість, а також об’єкти контролю можуть бути впевненими в тому, що будь-яку роботу працівники вищого органу контролю державних фінансів здійснюють справедливо та неупереджено. Відповідно непересічного значення набуває існування національного Кодексу етики чи аналогічного документа, який регулював би надання послуг.
Кодекс етики визначає низку принципів, дотримання яких сприяє підвищенню довіри до органів державного фінансового контролю з боку суспільства.
Принцип сумлінності полягає в тому, що аудитори зобов’язані дотримуватися суворих правил поведінки (наприклад, демонструвати чесність та щирість) при виконанні ними своїх службових обов’язків і в їхніх стосунках зі співробітниками об’єктів контролю. Для збереження довіри з боку громадськості поведінка аудиторів не повинна викликати жодної підозри або сумніву.
Незалежність, об’єктивність та неупередженість визначаються необхідністю того, щоб аудитори були незалежними від об’єктів контролю і від будь-яких інших зацікавлених зовнішніх груп. Аудитори повинні не тільки залишатися незалежними від об’єктів контролю і від будь-яких інших зацікавлених груп, але й бути об’єктивними при вирішенні проблем і питань, над якими вони працюють.
Важливо, щоб аудитори були незалежними та неупередженими не тільки у дійсності, але й в уявленні людей. Контролери-аудитори повинні утримуватися від будь-якої роботи, у якій вони мають особисті інтереси.
Політичний нейтралітет передбачає, що суб’єкт контролю державних фінансів повинен дотримуватися політичного нейтралітету. Відповідно, для неупередженого виконання своїх контрольних повноважень аудитори мають оберігати їхню незалежність від будь- якого політичного впливу. Це питання набуває актуальності, коли аудитор тісно співпрацює із законодавчою та виконавчою владою й іншими органами державної влади, яким законом надано право розглядати його звіти.
У випадках, коли аудиторам дозволяється консультувати об'єкт контролю чи надавати йому послуги, не пов’язані з контрольними заходами, вони повинні турбуватися про те, щоб такі послуги не спричинили конфлікт інтересів. Зокрема, аудитори мають слідкувати за тим, щоб їхні поради чи послуги не складалися з функцій чи адміністративних прерогатив, які належать до сфери виключної компетенції відповідальних посадових осіб об’єкта контролю.
Дотримання професійної таємниці полягає в тому, що аудитори не можуть ні в усній, ні в письмовій формі надавати третім особам відомості, отримані під час перевірки, за винятком випадків, передбачених статутними чи іншими обов’язками суб’єкта аудиту в межах його нормальних процедур або чинного законодавства.
Для компетентного та неупередженого здійснення своїх повноважень аудитори зобов’язані поводити себе професійно у будь-який час і при виконанні своїх службових обов’язків, суворо дотримуватися професійних вимог.
Професійний розвиток передбачає, що аудитори зобов’язані використовувати всі свої професійні знання для здійснення перевірок і нагляду за ними, а також для підготовки відповідних звітів.