
- •5. Звітність про виконання місцевих бюджетів за періодичністю складання поділяється на:
- •10. Обґрунтуйте залежність ризику не виявлення від ризику неефективності системи внутрішнього контролю. (є в книжці)
- •3.Які вам відомі фінансові та не фінансові характеристики мети бюджетних програм?
- •4.Охарактеризуйте інформацію,наведену у звіті про виконання паспорту бюджетної програми.
- •1.Ризики; 2.Суттєвість; 3.Проблеми управління; 4.Зміни в системах; 5.Відомі слабкі місця конролю; 6.Результати попередніх перевірок.
- •6. У чому полягає розуміння законів та нормативних актів?
- •7. У чому полягає зміст моделі оцінювання досягнення мети?
- •8. Охарактеризуйте відомі вам економічні моделі оцінювання бюджетних програм?
- •2) Лімська декларація керівних принципів адф та передумови її прийняття
- •3) Основні вимоги до вищих органів фк
- •4) Вимоги до персоналу вищого органу фк
- •5) Охар-те зміст і структуру стандартів аудиту інтосаі
- •6) Які вимоги до аудиторів висуває кодекс етики?
- •7) Поясніть зміст етичних принципів адф
- •Тема 1 аудит як форма контролю державних фінансів
- •Як реалізується функція регулювання в системі управління державними фінансами? Основні напрями реалізації процедур регулювання в системі управління державними фінансами наведені в табл. 1.3.
4) Вимоги до персоналу вищого органу фк
При відборі кадрового складу ВОК ДФ необхідно надавати пріоритетного значення кандидатам з високою кваліфікацією, працездатністю, здібностями та достатнім рівнем професійного досвіду.
Необхідно приділяти максимальну увагу удосконаленню теоретичної та практичної підготовки всіх членів та службовців вищого органу контролю державних фінансів через внутрішньовідомчі, університетські та міжнародні навчальні програми; таке підвищення кваліфікації повинно заохочуватися всіма можливими фінансовими та організаційними засобами. Професійна перепідготовка кадрів не повинна обмежуватися традиційними знаннями з права, економіки, обліку, а має передбачити вивчення методів управління підприємством, інформаційних технологій.
У разі, якщо службовці вищого органу контролю державних фінансів не володіють певними специфічними знаннями для проведення окремих видів контролю, Декларація надає можливість вищому органу контролю державних фінансів залучати зовнішніх експертів.
5) Охар-те зміст і структуру стандартів аудиту інтосаі
Загальну основу системи стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (ІНТОСАІ) було розроблено на основі Лімської та Токійської декларацій, документів, ухвалених на конгресах ІНТОСАІ, а також доповіді групи експертів ООН з питань бухгалтерського обліку в державному секторі та контролю державних фінансів в країнах, що розвиваються.
Хоча стандарти ІНТОСАІ з контролю не мають обов'язкового характеру, вони відображають консенсус вищих органів державного фінансового контролю різних країн світу щодо "найкращої практики".
Стандарти ІНТОСАІ з аудиту поділяються на чотири категорії:
а) базові принципи- це прогнози, передумови, логічні принципи та умови, що становлять підвалини розробки стандартів перевірки.
дозволяють аудитору складати висновки і звіти, зокрема, у випадках відсутності чітко визначеного стандарту.
б) загальні стандарти- найвищий орган контролю державних фінансів має забезпечувати застосування стандартів ШТОБАІ в усіх важливих випадках.
вищі органи контролю державних фінансів повинні формувати свою власну точку зору на різні ситуації, що виникають під час контролю державних фінансів;
думка громадськості дедалі більше вимагає, щоб особи чи органи, які мають повноваження управляти державними фінансами, звітували про свою діяльність, що вимагає запровадження процедури, яка зобов’язувала б їх подавати звіти;
створення в системі управління належних систем інформації, перевірки фінансів, оцінки та складання звітів сприяє виконанню зобов’язання стосовно звітування.
уповноважені органи повинні забезпечити схвалення положень, які проголошують принципи бухгалтерського обліку, що є прийнятними для формування та оприлюднення облікової та фінансової інформації.
дотримання прийнятних принципів бухгалтерського обліку дозволяє чітко встановлювати фінансові ситуації та результати;
існування належної системи внутрішнього контролю дозволяє максимально зменшити ризик помилок і порушень;
доцільно прийняти законодавчі та нормативно-правові положення, які зобов’язують об’єкти контролю постійно надавати вищим органам контролю державних фінансів всю інформацію, необхідну для всебічної оцінки контрольної діяльності;
вищі органи контролю державних фінансів повинні мати повноваження перевіряти всю діяльність;
вищі органи контролю державних фінансів мають докладати зусиль для підвищення ефективності техніки перевірки точності оцінки результатів.
в) стандарти проведення аудиту- передбачають виконання аудиторами процедур, які спрямовані на планування та виконання контрольних заходів, оцінку отриманих результатів та формування професійного судження аудитора.
Цю групу стандартів можна умовно поділити на дві групи: етичні та методологічні (рис. 2.2).
Якщо стичні стандарта визначають особливості професійної поведінки аудитора під час виконання процедур, то методологічні розкривають технологію їх виконання.;
г) правила складання звітів- може передбачити лише забезпечення керівних принципів і може допомагати контролеру-аудитору формулювати свою точку зору в його висновку чи звіті.
Термін «звіти» означає формулювання висновків контролера- аудитора та його інші міркування щодо всіх фінансових відомостей загалом, викладені за результатами фінансового контролю чи контролю законності, також і звіт, підготовлений після завершення контролю ефективності. Висновок контрол ера-аудитора щодо всіх фінансових відомостей загалом, має викладатися лаконічно та упорядковано. Він має зосереджуватися на результатах, отриманих внаслідок широкого кола аудиторських досліджень різних операцій.