2) Лімська декларація керівних принципів адф та передумови її прийняття

Декларацію було прийнято в жовтні 1977 р. делегатами IX Лімського (Перу) Конгресу вищих органів контролю державних фінансів.

Основними передумовами прийняття Лімської декларації були такі:

• ідентифікація цільового й ефективного використання державних фінансових ресурсів як однієї з найважливіших передумов належного управління ними та дієвості рішень уповноважених органів влади;

• необхідність для кожної країни мати Вищий орган контролю державних фінансів, незалежність якого гарантується законом;

• постійна підтримка таких органів, оскільки держава розширює свою діяльність у соціальному та економічному секторах, переходячи, таким чином, за межі традиційних фінансових відносин;

• наявність особливих цілей контролю державних фінансів, а саме: забезпечення цільового й ефективного використання державних фінансових ресурсів;

• пошук досконалої системи управління фінансами;

• потреби удосконалення адміністративної діяльності;

• інформування органів державної влади та громадськості шляхом оприлюднення об’єктивних звітів.

Основною метою Лімської декларації є заклик до незалежності АДФ. Саме незалежність вищих органів державного фінансового контролю визначається Декларацією як ключова передумова їх ефективного функціонування.

Декларація визначає два види аудиту державних фінансів - попередній аудит та аудит за фактом.

Попередній аудит визначається як перевірка, що проводиться до моменту здійснення адміністративної чи фінансової діяльності (заходів, операцій). Аудит за фактом - це перевірка, що проводиться після здійснення окремих адміністративно-фінансових дій (заходів, операцій).

Іншим розділом аудиту відповідно до Декларації є визначення його внутрішнього та зовнішнього видів.

Декларацією також встановлюється рекомендований обсяг повноважень найвищого органу ДФК, його завдання, основні принципи діяльності.

Крім зазначеного, у Декларації пропонуються рекомендації щодо встановлення зв’язків вищих органів контролю державних фінансів з парламентом, урядом та державно-управлінським апаратом. Так, згідно з вимогами Декларації незалежність вищого органу контролю ДФ має бути встановлена Конституцією та законом.

3) Основні вимоги до вищих органів фк

Вищий орган контролю державних фінансів повинен забез­печувати контроль діяльності уряду, адміністративно-управлінських органів та підпорядкованих їм організацій.

Вищий орган контролю державних фінансів повинен мати доступ до всіх документів, пов’язаних з управлінням фінансовими й матеріальними ресурсами та володіти правом отримувати від підконтрольних йому організацій на свої усні чи письмові запити будь-яку інформацію.

Вищий орган контролю державних фінансів також повинен бути наділений правом приймати рішення щодо доцільності проведення контролю за місцем розташування підконтрольного органу чи у власному приміщенні.

Підконтрольні органи зобов’язуяні прокоментувати висновки вищого органу контролю державних фінансів у строки, встановлені законодавством чи Вищим органом контролю державних фінансів та повідомити про заходи, вжиті для виконання висновків контролю.

Вищий орган контролю державних фінансів повинен мати право на надання консультацій та експертних висновків.