8. Як реалізується функція регулювання в системі управління державними фінансами? Основні напрями реалізації процедур регулювання в системі управління державними фінансами наведені в табл. 1.3.

^{Таблиця 1.3 Напрями функціонування механізму регулювання в системі} управління державними фінансами

Локалізація відхилень	Причини виникнення відхилень	Зміст відхилень	Напрями реаліза­ції процедур регулювання
Процеси планування	1. Неадекватне визначення стратегічної та тактичної мети. 2. Неадекватний вибір засобів досягнення мети. 3. Неадекватне формування показників досягнення мети та їх критичних значень (критеріїв). 4. Недотримання процедур планування	Невідповідність планування завданням системи управління державними фінансами	Перегляд процедур планування, порядку їх виконання та оцінки
Процеси фор­мулювання та прийняття управлінських рішень	Невідповідність зміс­ту рішень визначеній меті. Неврахування поточ­ної зміни умов функціонування об'єкта управління. Недотримання про­цедур формулювання та прийняття рішень	Неадекватність процесів, пов'я­заних з впровад­женням визна­чених цілей і завдань у прак­тичну діяльність	Коригування процедур підготовки рішень та їх прийняття
Процеси виконання рішень	Неадекватність вибору виконавців рішень з точки зору їх повноважень. Невідповідність процедур виконання змісту рішень. Недотримання процедур виконання рішень	Відхилення у процедурах виконання управлінських рішень	Перегляд змісту, обсягу та часу ви­конання проце­дур, пов'язаних з впровадженням управлінських рішень у практичну діяльність
Результати виконання рішень	Невиконання рішень Часткове виконання рішень. Несвоєчасне виконання рішень	Невідповідність фактичних результатів вико­наного рішення очікуваним	Коригування про­цедур виконання рішень та/або планування діяль­ності контрольо­ваного об'єкта

9. Наведіть відомі вам напрями розвитку системи управління державними фінансами.

Основні напрями розвитку системи управління державними фінансовими ресурсами:

• Удосконалення системи прийняття рішень щодо використання державних фінансових ресурсів

• Удосконалення механізму виділення державних фінансових ресурсів та їх обороту

• Удосконалення системи внутрішнього та зовнішнього контролю з використанням державних фінансових ресурсів

• Спрощення механізму прийняття регулятивних рішень щодо коригування у розподілі та використанні державних фінансів

10. Охарактеризуйте систему фінансового контролю, його форми і види.

Фінансовий контроль являє собою систему дослідження та оцінювання діяльності об'єкта з точки зору відповідності фінансовим критеріям.

Функція фінансового контролю у системі управління державними фінансами може бути реалізована за умови наявності взаємодіючих елементів - суб'єктів контролю, його об'єктів та контрольних дій.

Фінансовий контроль - це одна з функцій системи управління фінансовими відносинами, що являє собою систему активних дій уповноважених здійснювати контроль з метою забезпечення інтересів власників, визначення обґрунтованості управлінських рішень і ступеня їх реалізації, дотримання чинних нормативно-правових актів, виявлення можливих порушень, розробки пропозицій щодо запобігання їм у майбутньому та виявлення резервів підвищення ефективності функціонування.

Метою фінансового контролю в системі утгоавління державними фінансами є забезпечення ефективного управління публічними фінансами та майном держави, їх зростання для виконання державою її функцій.

Вид (різновид) - це поняття, яке характеризує певний аспект контролю, а саме: ракурс функціонування того, іншого чи всіх елементів системи контролю. Вид (різновид) слід розглядати як прояв контролю, що описується низкою ознак, які зумовлюються еле­ментами контролюючої системи і залежать від контролюючих суб'єктів, підконтрольних об'єктів та контрольних дій.

Суттєве значення для підвищення ефективності контролю має ідентифікація тих його різновидів, що охоплюють господарську сферу, зокрема:

• економічний (господарський) контроль, спрямований на спостереження за реальною економікою;

• фінансовий контроль, який має перевіряти так звану віртуальну (символічну) економіку, якою є сфера створення грошей та обігу грошових потоків;!

• фінансово-економічний (фінансово-господарський) контроль, тобто симбіоз економічного та фінансового контролю, об'єктом якого є функціонування сфер реальної та віртуальної економіки.

Форми фінансового контролю в системі управління державними фінансами:

• ^{інспектування, ревізія, експертиза, аудит, огляд, моніторинг, оцінка}

11. Що являє собою аудит державних фінансів.

Аудит як самостійна форма фінансового контролю виник у зв'язку з необхідністю надання впевненості користувачам фінансової інформації в її надійності. Така необхідність пояснюється тим, що будь-яка інформація може бути використана під час прийняття певних ^управлінських ^рішень. Тому, забезпечення впевненості користувачів в надійності інформації має на меті надання їм можливості прийняття адекватних управлінських рішень.

12. Визначити мету і завдання аудиту державних фінансів.

Метою аудиту державних фінансів є забезпечення можливості особи, яка виконує контрольні дії, висловити професійне судження щодо законності та економічності використання бюджетних коштів головним розпорядником, відповідальним виконавцем, іншими учас­никами розподілу і споживання бюджетних коштів та достовірності звітності щодо зазначених процесів.

До завдань аудиту державних фінансів належать:

• аналіз адміністративних рішень;

• перевірка достовірності фінансової звітності;

• перевірка законності здійснення фінансових операцій;

• оцінка якості внутрішнього фінансового контролю;

• оцінка результативності заходів системи управління державними фінансами.

13. У чому полягає завдання з надання впевненості.

Завдання з надання впевненості - це завдання, виконуючи які, аудитор висловлює висновок, призначений підвищити ступінь довіри майбутніх користувачів, які не є відповідальною стороною, щодо результатів оцінки або порівняння предмета завдання з відповідними критеріями.

14. Навести основні характеристики аудиту державних фінансів.

Аудит державних фінансів як завдання з надання впевненості характеризується наявністю таких елементів:

1. тристоронні відносини між виконавцем (суб'єктом аудиту), відповідальною стороною (розпорядниками коштів) та користувачами відповідної інформації (організація або установа, якій підпоряд­кований розпорядник);

2. предмет (діяльність з отримання та використання державних фінансових ресурсів);

3. відповідні критерії (повнота, своєчасність, цільове призна­чення, твердження звітності);

4. достатні відповідні докази (інформації, яка одержана під час виконання контрольних дій);

письмовий висновок з надання впевненості, форма якого відповідає завданню з надання обґрунтованої впевненості (звіт або висновок).

15. Які аспекти досвіду аудиту державних фінансів інших країн можуть бути використані у відчизняній практиці.

Основні аспекти досвіду аудиту державних фінансів інших країн:

• Застосування програмно-цільового методу складання і виконання бюджету

• Все більше уваги приділяється процедурам досягнення ефективності при реалізації програм

• Перевага надається, насамперед, поняттю технічної ефективності

• Основними методами оцінки ефективності є аналіз співвідношень, регресивний аналіз, аналіз пакету даних, аналіз корисності витрат, аналіз витрат і цілей, аналіз витрат і вигід

• Результативність охоплює терміни «ефективність» та «якість»

• В основі аудиту державних фінансів - оцінювання виконання бюджетних програм

• Аудит державних фінансів поділяється на дві автономні складові фінансовий аудит та аудит адміністративної діяльності