
- •Модуль 1. Теоретичні та методологічні засади
- •Тема 1. Теорія комунікації як наукова дисципліна
- •Сутність комунікації як об’єкта наукового вивчення
- •1.1.1. Основні визначення комунікації
- •1. Комунікація як спілкування
- •2. Комунікація як компонент спілкування
- •3. Комунікація як більш загальне поняття по відношенню до спілкування
- •1.1. 2. Закони комунікації
- •1.2. Методи теорії комунікації
- •1.3. Функції комунікації
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Основні етапи розвитку теорії комунікації
- •2.1. Ґенеза комунікативної теорії в історичному контексті.
- •2.2. Науки, що вивчають комунікацію
- •2.2.1. Традиційний підхід
- •2.2.2. Загальнотеоретичний підхід
- •2.2.3. Прикладний підхід
- •2.2.4. Філологічний підхід25
- •2.2.5. Психологічний підхід
- •2.2.6. Соціологічний підхід
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Класифікація комунікації
- •3.1. Види комунікативної діяльності
- •3.2. Рівні комунікації.
- •3.2.1. Семіотичний рівень
- •3.2.2. Лінгвістичний (мовний) і металінгвістичний (метамовний) рівні
- •3.2.3. Паралінгвістичний рівень
- •3.3. Види комунікативних систем30
- •Питання для самоконтролю:
- •Модуль 2 . Комунікативний процес
- •Тема 4. Основні складові комунікативного
- •Процесу
- •4.1. Мовні характеристики комунікативного процесу
- •4.2. Поняття дискурсу в комунікативному процесі
- •4.3. Основні складові комунікативного процесу
- •4.3.1. Основні аспекти комунікативного процесу
- •4.3.2. Сутність комуніканта в комунікативному процесі
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5.Структурні моделі комунікації
- •5.1. Модель Шеннона-Вівера
- •5.2. Модель Лассуела
- •5.3.Модель Ньюкома
- •5.4. Циркулярна модель комунікації
- •5.5.Модель Якобсона
- •5.6. Модель Лотмана
- •5.7. Модель знака
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6.Комунікаційні бар’єри та способи їх подолання
- •6.1. Поняття комунікаційних бар’єрів та їх види
- •6.2. Проблема розуміння в комунікативному процесі
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Види комунікації
- •7.Міжособова комунікація
- •7.1. Дослідження міжособової комунікації в історичному контексті
- •7.2. Основні поняття міжособової комунікації
- •7.3. Стратегія та тактика міжособової комунікації
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •8. Групова комунікація
- •8.1.Комунікація в малих групах
- •8.1.1. Класифікація малих груп в контексті їх комунікативної спрямованості
- •8.1.2. Комунікативна структура малої групи
- •8.1.3. Комунікативна гра в діяльності малої групи
- •8.2.Комунікація в організаціях
- •8.2.1. Структурні особливості комунікації в організаціях
- •8.2.2. Аксіоми комунікацій в організаціях
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •9 . Масова комунікація
- •Сутність масової комунікації та її основні складові
- •9.1.1. Основні поняття масової комунікації
- •9.1.2.Функціональна спрямованість масової комунікації
- •9.2. Міжкультурна комунікація
- •9.2.1. Поняття міжкультурної комунікації та її зміст
- •9.2.2.Завдання теорії міжкультурної комунікації
- •9.2.3. Функції міжкультурної комунікації
- •9.2.4. Символічний характер комунікації
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Модуль 2. Документно-інформаційні комунікації в соціально - комунікаційних системах Тема. 10. Документально-інформаційні комунікації в історичному контексті
- •10.1. Розвиток матеріальних носіїв інформації
- •10.2. Особливості текстової структури документа в соціально-комунікативному процесі
- •10.2.1. Поняття комунікативного статусу в документно - інформаційній комунікації
- •10.2.2. Комунікативні характеристики тексту як основної складової документа
- •10.2.3. Мовленнєві функції повідомлення та їх реалізатори
- •10.3. Місце документа в системі документних комунікацій
- •10.3.1. Класифікація документів
- •10.3.2. Функції документа в комунікативному середовищі
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
Питання для самоконтролю:
Назвіть основні чинники комунікації в моделі Р.Якобсона
На яких функціях комунікації наголошує Р.Якобсон і в чому їх зміст?
Які особливості побудови математичної теорії комунікації К.Шеннона - В.Вівера?
Чому математичну теорію комунікації К.Шеннона - В.Вівера вважають механістичною?
Які специфічні риси має модель комунікативного акту Р.Лассуела?
Як взаємодіють комунікант, реципієнт та об’єкт в комунікативній моделі Т.Ньюкома?
Які особливості передачі повідомлення в комунікативній теорії Ю.М.Лотмана?
Які різновиди знаків виділяє Ч.Пірс?
Тема 6.Комунікаційні бар’єри та способи їх подолання
Поняття бар’єру в комунікаційному процесі та причини їх виникнення.
Основні види комунікаційних бар’єрів. Класифікація мовних комунікативних бар’єрів.
Проблема розуміння в комунікативному процесі.
Базові терміни: «бар’єр», «шум»
6.1. Поняття комунікаційних бар’єрів та їх види
Жоден з видів комунікації не обходиться без бар'єрів, що перешкоджають руху значень.
Комунікаційні бар'єри - це перешкоди, що виникають в ході передачі і сприйняття повідомлень. Можливі комунікаційні бар'єри:
технічні;
мовні (пов’язані з відсутністю знання мови, здатності розпізнавати знаки, слова і терміни спеціальних мов; уміння відновлювати значення знака в певному контексті);
соціальні (пов'язані з належністю комуніканта та реципієнта до різних соціальних груп);
психологічні.
Розглянемо більш детально окремі з них.
Технічний бар'єр виникає у вигляді шумів і перешкод в штучних комунікаційних каналах. Шуми мають природне походження, а перешкоди створюються умисно. Через дію шумів і перешкод зменшується помітність корисних сигналів і виникає актуальна задача розпізнавання сигналів на шумовому фоні. Ця задача актуальна для радіозв'язку, дротяного зв'язку, відео-звукозапису, комп'ютерної техніки (пригадаємо комп'ютерні віруси, засмічення простору Інтернет) і остаточне рішення її навряд чи можливо, оскільки всяке нове покоління техніки страждає своїми «хворобами», невідомими раніше.
Мовний бар'єрвиникає при невідповідності мов, кодових систем, тезаурусів комуніканта і реципієнта. Це ситуація «Вавилонського стовпотворіння», коли люди говорять на різних мовах і не можуть зрозуміти один одного.
В даний час налічується декілька тисяч стихійно виниклих мов, говору і діалектів. Головна шкода, що наноситься міжмовним бар'єром, полягає не в тому, що чужоземці, стикаючись один з одним, не можуть пояснитися на побутові, торгові або військові теми. Тут усна різномовність долається за рахунок невербального або іконічного каналу (якщо немає перекладача). Головна біда полягає в тому, що через функцію соціалізації і світоглядну функцію природна мова накладає відбиток своєрідності на національну культуру, суспільну свідомість, індивідуальний світогляд. Міжмовні бар'єри розділяють рід людський на чужі і ворогуючі один з одним етноси, народи, нації. Ваблячий ідеал між людської гармонії і миру виявляється не досяжним; різномовне людство не може бути єдиним людством.
В теорії комунікації існує наступна класифікація мовних комунікативних бар’єрів:
фонетичний – невиразна вимова, наявність акценту, використання великої кількості незрозумілих термінів і т.п.;
семантичний - розбіжність в системах значення слів;
стилістичний – невідповідності стилю мови комуніканта ситуації спілкування;
логічний – складна, незрозуміла логіка суджень.
Психологічний бар'єрвиникає унаслідок спотворень в перцепції, що неминуче супроводжує комунікацію. Перцепція є пізнанням (сприйняття) комунікантом і реципієнтом один одного. Це пізнання використовує етичні і естетичні критерії, ситуаційні розрахунки, звичні симпатії і антипатії. В результаті в свідомості людей, що спілкуються, формується образ (імідж) партнера, який може бути привабливим або відштовхуючим, байдужим або хвилюючим і т.д. Велике значення має комунікаційна ситуація: чи є люди рівноправними співробітниками, що роблять загальну справу, або вони знаходяться у відносинах начальник — підлеглий і ін. Крім того, в свідомості і комуніканта, і реципієнта завждиприсутній їх власний імідж, тобто уявлення про себе самого
Зворотній зв'язок робить повідомлення більш точним та підвищує упевненість в правильності інтерпретації повідомлень.
В електронній комунікації психологічні бар’єри пов’язані з негативними наслідками постійного спілкування з телевізійною та комп’ютерною технікою для нормального розвитку людської психіки. Зокрема, виникають такі негативні наслідки:
• ослаблення уваги, оскільки телеперегляд не вимагає тієї зосередженості, якої вимагають інші способи сприйняття інформації, наприклад, читання; не можна читати і розмовляти, читати і мити посуд, а телеперегляд можна поєднувати з різними іншими заняттями, що не займають візуальний канал;
• зниження інтелектуальної сприйнятливості внаслідок полегшеного доступу до аудіовізуальних повідомлень;
• мозаїчність індивідуальної пам'яті складається у телеглядачів через калейдоскопічну подачу зображень в пропонованих їм повідомленнях.
В документальній комунікації психологічний бар'єр виникає унаслідок нерозуміння реципієнтом їх значення. Нерозуміння може розповсюджуватися на всі типи документів: нерозуміння задуму художника зустрічається так же часто, як нерозуміння задуму письменника. В результаті виникає псевдокомунікація - механічне повторення тексту.
Соціальний бар'єрвиникає між людьми, що розмовляють на одній і тій же природній мові, але належать до різних соціальних груп. Ускладнено взаєморозуміння різних поколінь (суперечки «батьків» і «дітей»), представників різних класів і станів, що мають інтереси антагоністів, жителів міста і села, чоловіків і жінок, людей з різним освітнім цензом і т.д. Сутність соціального бар'єру не тільки в різних стилях мови, що відрізняють одну соціальну групу від іншої, а у відмінності ціннісних орієнтацій, особистого психофізіологічного і життєвого досвіду, змісту групової пам'яті.
В документальній комунікації соціальні бар’єри пов’язані з цензурою.
В своєму загальному значенні цензурарозуміється як контроль і обмеження розповсюдження по комунікаційних каналах певних знань (фактів, концепцій), стимулів (закликів, вольових дій), емоційних настроїв (обурення, схвалення, скорбота і ін.). В Стародавньому Римі цензори стежили за дотриманням моралі. Цензурою іменується також офіційно встановленаслужба, що має повноваження заперечувати будь-які повідомлення, небажані для влади. Цензурний контроль охоплює не тільки твори писемності і друку або інші документи, але і театральні постановки, художні виставки, наукові збори, публічні виступи і т.д.
Розрізняються такі види цензури:
• цензура забороннаабо попередня, коли для обнародування потрібен попередній дозвіл цензурного відомства; що викликають підозри твори або зовсім забороняються до публікації, або засекречуються;
• цензура каральна, коли після виходу у світ неугодного властям твору його видавець і автор піддаються передбаченим законом санкціям: конфіскація тиражу, штраф, закриття неблагонадійного журналу або газети і т.п.
Різновидами каральної цензури з погляду вживаних методів є бібліоцид і спецхран. Бібліоцид — повне знищення тиражу твору друку, спалювання рукописної книги і т.п. Спецхран — це «тюремне ув'язнення», коли доступ до книг читаючої публіки обмежений або зовсім виключений.37