
- •Модуль 1. Теоретичні та методологічні засади
- •Тема 1. Теорія комунікації як наукова дисципліна
- •Сутність комунікації як об’єкта наукового вивчення
- •1.1.1. Основні визначення комунікації
- •1. Комунікація як спілкування
- •2. Комунікація як компонент спілкування
- •3. Комунікація як більш загальне поняття по відношенню до спілкування
- •1.1. 2. Закони комунікації
- •1.2. Методи теорії комунікації
- •1.3. Функції комунікації
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Основні етапи розвитку теорії комунікації
- •2.1. Ґенеза комунікативної теорії в історичному контексті.
- •2.2. Науки, що вивчають комунікацію
- •2.2.1. Традиційний підхід
- •2.2.2. Загальнотеоретичний підхід
- •2.2.3. Прикладний підхід
- •2.2.4. Філологічний підхід25
- •2.2.5. Психологічний підхід
- •2.2.6. Соціологічний підхід
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Класифікація комунікації
- •3.1. Види комунікативної діяльності
- •3.2. Рівні комунікації.
- •3.2.1. Семіотичний рівень
- •3.2.2. Лінгвістичний (мовний) і металінгвістичний (метамовний) рівні
- •3.2.3. Паралінгвістичний рівень
- •3.3. Види комунікативних систем30
- •Питання для самоконтролю:
- •Модуль 2 . Комунікативний процес
- •Тема 4. Основні складові комунікативного
- •Процесу
- •4.1. Мовні характеристики комунікативного процесу
- •4.2. Поняття дискурсу в комунікативному процесі
- •4.3. Основні складові комунікативного процесу
- •4.3.1. Основні аспекти комунікативного процесу
- •4.3.2. Сутність комуніканта в комунікативному процесі
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5.Структурні моделі комунікації
- •5.1. Модель Шеннона-Вівера
- •5.2. Модель Лассуела
- •5.3.Модель Ньюкома
- •5.4. Циркулярна модель комунікації
- •5.5.Модель Якобсона
- •5.6. Модель Лотмана
- •5.7. Модель знака
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6.Комунікаційні бар’єри та способи їх подолання
- •6.1. Поняття комунікаційних бар’єрів та їх види
- •6.2. Проблема розуміння в комунікативному процесі
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Види комунікації
- •7.Міжособова комунікація
- •7.1. Дослідження міжособової комунікації в історичному контексті
- •7.2. Основні поняття міжособової комунікації
- •7.3. Стратегія та тактика міжособової комунікації
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •8. Групова комунікація
- •8.1.Комунікація в малих групах
- •8.1.1. Класифікація малих груп в контексті їх комунікативної спрямованості
- •8.1.2. Комунікативна структура малої групи
- •8.1.3. Комунікативна гра в діяльності малої групи
- •8.2.Комунікація в організаціях
- •8.2.1. Структурні особливості комунікації в організаціях
- •8.2.2. Аксіоми комунікацій в організаціях
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •9 . Масова комунікація
- •Сутність масової комунікації та її основні складові
- •9.1.1. Основні поняття масової комунікації
- •9.1.2.Функціональна спрямованість масової комунікації
- •9.2. Міжкультурна комунікація
- •9.2.1. Поняття міжкультурної комунікації та її зміст
- •9.2.2.Завдання теорії міжкультурної комунікації
- •9.2.3. Функції міжкультурної комунікації
- •9.2.4. Символічний характер комунікації
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Модуль 2. Документно-інформаційні комунікації в соціально - комунікаційних системах Тема. 10. Документально-інформаційні комунікації в історичному контексті
- •10.1. Розвиток матеріальних носіїв інформації
- •10.2. Особливості текстової структури документа в соціально-комунікативному процесі
- •10.2.1. Поняття комунікативного статусу в документно - інформаційній комунікації
- •10.2.2. Комунікативні характеристики тексту як основної складової документа
- •10.2.3. Мовленнєві функції повідомлення та їх реалізатори
- •10.3. Місце документа в системі документних комунікацій
- •10.3.1. Класифікація документів
- •10.3.2. Функції документа в комунікативному середовищі
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
2.2.3. Прикладний підхід
Психоаналіз – метод психотерапії та психологічне вчення, що ставить у центр уваги несвідомі психічні процеси та мотивації.
Психоаналіз (і психотерапія), що виникли з теорії 3.Фрейда, розглядають комунікативні процеси як такі, що дають можливість зазирнути у несвідоме, в ту частину нашої психіки, яка закрита від нашого погляду індивідуальною цензурою. Такі «заховані» проблеми, згідно з З.Фрейдом, викликали істерію, й за допомоги психотерапії він намагався вийти на те, що саме спричинило це порушення психіки. З точки зору психоаналізу кожне психічне явище має бути досліджене в трьох аспектах: динамічному (як результат взаємодії різних психічних сил), енергетичному (розприділення пов’язаної і вільної енергії, що використовується в тому чи іншому процесі), та структурному.
К.Г.Юнг уже більше акцентував не індивідуальне підсвідоме, а колективне, маючи на увазі колективні символи, які подекуди виявляються у міфах, казках. 3.Фрейд теж мав змогу виходити на підсвідоме, спираючись і на літературний матеріал. У повсякденному житті він бачив прояви несвідомого в таких мовленнєвих актах, як анекдоти, мовні помилки тощо. Саме вони допомагають винести на поверхню те, що заховане у глибині.
Комунікація ділова – вид спілкування, метою якого є організація і оптимізація виробничої, наукової, комерційної чи іншої діяльності. Завданням цього виду комунікації є визначення ефективності проведення ділових переговорів, нарад, бесід, визначення впливу промовця на аудиторію, характеристика засобів обробки інформації в діловій сфері, раціональний пошук рішення ділових комунікативних проблем.
Теорія перформансу24. Перформанс, як визначає його, наприклад, Р.Шехнер, - це діяльність, якою займаються індивід чи група у присутності іншого індивіда чи групи. Це досить загальне визначення, але реально сюди відносять абсолютно всі різновиди видовищ: від театру, цирку до масового дійства типу першотравневої демонстрації. Перформанс активно спирається на аудиторію, яку розподіляють на два типи: інтегровану та випадкову. Інтегрованою є така аудиторія, яка невіддільна від цього перформансу. Це можуть бути, наприклад, рідні під час такого перформансу, як весілля. Загалом інтегрована аудиторія входить у перформанс як частина ритуалу, випадкова ж аудиторія просто приходить подивитися. Інтегрована аудиторія часто наперед знає, що саме відбудеться, тому її сприйняття не таке активне, як у аудиторії випадкової, яка навіть платить гроші, щоб подивитися.
2.2.4. Філологічний підхід25
Лінгвістика(мовознавство) вивчає форми, в які саме оформлюється комунікація. Традиційний підхід лінгвістики: від форм до значень, які несуть ці форми. Нові комунікаційні граматики, що вже почали з'являтися, особливо це стосується англійської мови, побудовані за зворотним принципом: від значення до форми.
Семантика - це наука, що вивчає значення мовних одиниць. Без формалізації семантики неможливе будь-яке комп'ютерне моделювання людського мислення і спілкування, тому семантика бурхливо розвивалася в останні десятиріччя, поступово переходячи в такі науки, як комп'ютерна лінгвістика, когнітивна лінгвістика, штучний інтелект.
Соціолінгвістика займається співвідношенням соціальних і мовних структур, тому багато досліджень у цій галузі присвячені якраз проблемам комунікації. Більшість конкретних соціолінгвістичних проблем збігаються з проблемами теорії комунікації, тільки їх розв'язують на рівні мовного матеріалу.
Психолінгвістика. Психолінгвістика займається еквівалентами мовних процесів у психіці.
Паралінгвістика займається процесами, які супроводжують мовну комунікацію. Інформацію слухачеві несуть також тембр голосу, жіночий/ чоловічий /дитячий голос, поза промовця, відстань спілкування тощо. Це все об'єднується терміном "невербальна комунікація". Ситуація ускладнюється ще й тим, що кожна культура має свої закони невербальної комунікації. Наприклад, для нашої культури характерним є те, що промовець намагається дивитися прямо в очі, коли він їх відводить, ми вважаємо, що він бреше. Східні культури дозволяють дивитися вбік при розмові.