3.Спрямоване формування першого враження.

У сучасному житті достатньо часто зустрічаються ситуації, які вимагають уміння цілеспрямовано формувати враження про себе. Ці уміння можуть бути складовою частиною професійних умінь, що забезпечують успішність діяльності. Політик, дипломат, продюсер, агент, що рекламує товар, співробітник турфірми,

який поширює путівки, шоу-група, що здійснює гастрольне турне, — ці і цілий ряд інших дійових осіб і ситуацій об'єднує періодично повторювана дія — презентація.

Будь-яка презентація включає самопрезентацію, коли за обмежених умов часу і простору необхідно пред'явити спеціально організовану, продуману, структуровану, коротку інформацію про себе так, щоб досягти заздалегідь поставлених цілей. Однією з перших її цілей є бажання завоювати прихилити до себе і сформувати сприятливе враження. Мотивація може бути багатошаровою і різнорівневою, усвідомленою і неусвідомленою: від потягу до контакту, розвитку відносин і формування іміджу до отримання практичного результату цієї ж хвилини.

Самопрезентація - короткочасний, специфічно мотивований і організований процес пред'явлення інформації про себе у вербальній і невербальній поведінці.

Самопрезентація розгортається в заздалегідь визначених рамках. Соціально- психологічні параметри ситуації включають рольову взаємодію, що передбачає наявність певних правил і обмежень. Змістовні характеристики самопрезентації включають уявлення про те, що саме, яка інформація про себе пред'являється, як вона змінюється на підставі аналізу реакцій у відповідь, наскільки успішно здійснюється процес саморегуляції і самоорганізації, якою є частка вербального і невербального компоненту на різних стадіях самопред'явлення.

Важливо також враховувати віддалені наслідки самопрезентації у вигляді коректування образу «Я» і вдосконалення тактики самопред'явлення, уміння подати себе.

Серед властивостей особистості і умінь, які сприяють успішності самопрезентації в різних ситуаціях і обставинах, слід назвати соціальний інтелект, его-компетентність, природну чарівливість, здібність до мобілізації і переключення, маніпулятивні вміння; гальмуючими факторами є нездатність до саморозкриття, скутість, сором'язливість, комплекси і недолік комунікативних умінь і навичок.

Успішності самопрезентації передує робота над власним іміджем, яка стає можливою при певному рівні знань про себе, его-компетентності і розвитку навичок саморегуляції.

Робота над власним іміджем є ні що інше, як формування враження про себе, що має конкретні цілі і завдання. Центральну частину іміджу складає продуманий зовнішній вигляд, який повинен сигналізувати про професійно-цінні якості особи і сприяти формуванню репутації. Крім використання прийомів поліпшення зовнішнього вигляду за допомогою косметичних засобів, використовуються різноманітні стратегії, наприклад, особливо яскраво в період

передвиборчої кампанії кандидатами в депутати. Е. Джонс і Т. Пітман в 1982 р. описали деяку стратегічну техніку самопрезентації, яку люду використовують в повсякденному житті (див. Агошоп, ^ІІ80П, Акегі, 1994, р. 237):

- інграціація — прикрашання, самовихваляння, намагання зробити себе привабливим, особливо для тих, хто має високий статус;

- самопідтримка — прагнення справити враження, описуючи свої таланти і визначні знання;

- «грітись в променях чужої слави» — вибудовування свого образу шляхом підкреслення тісного зв'язку з успішними, знаменитими, видатними людьми;

- урівноваження успіхів і помилок — створення перешкод і обґрунтування виправдань для поганих результатів і невдач.