17. Що таке правова презумпція?

Правові презумпції в кримінальному процесі – це прямо або побічно закріплені нормами кримінально-процесуального законодавства вірогідні спростовні припущення, які відображають звичайний порядок зв’язку між предметами та явищами стосовно існування юридичних фактів при наявності уже відомих або встановлених інших юридичних фактів з метою досягнення завдань кримінального процесу.

В ТЕОРІЇ ПРАВА : правова презумпція — закріплене в праві припущення про наявність або відсутність певних юридичних фактів. Презумпція - припущення про існування факту, який вважається дійсним до тих пір, поки хибність такого припущення не буде доведена.

18. В чому суть презумпції невинуватості обвинуваченого?

Принцип презумпції невинуватості обвинуваченого закріплений в ст. 62 Конституції України і ст. 17 + СТ.207 КПК України. Презумпція невинуватості — це об'єктивне правове положення, згідно з яким:

а) ніхто не може бути визнаний винуватим у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду і відповідно до закону;

б) обвинувачений (підозрюваний, підсудний) не вважається винуватим доки його вина не буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена вироком суду, що набрав законної сили;

в) обов'язок встановлення об'єктивної істини по справі ( доказування вини і невинуватості особи) лежить на стороні обвинувачення - слідчому, прокурорі. Обвинувачений (підозрюваний, підсудний) не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Не надання ним доказів своєї невинуватості ні за яких обставин не може тлумачити як доказ винуватості;

г) постанова про притягнення в якості обвинуваченого і про обрання запобіжного заходу, обвинувальний висновок і обвинувальний вирок повинні бути засновані на сукупності відповідних, допустимих і достовірних доказів;

д) всі сумніви по справі, у тому числі сумніви щодо допустимості до справи і достовірності наявних або представлених для використання фактичних даних, якщо не має можливості їх усунути ЗАКОННИМ ШЛЯХОМ, повинні тлумачитися і вирішуватися на користь обвинуваченого і підозрюваного;

є) недоведена невинуватість дорівнює доведеній невинності. Суд ухвалює виправдувальний вирок, а органи дізнання, слідчий і прокурор припиняють кримінальну справу за відсутністю складу злочину, якщо винність звинуваченого або підозрюваного в здійсненні злочину не доведена. Отже, для підозрюваного, обвинуваченого ця норма Конституції повинна бути непорушним гарантом їх прав.

ДОДАТКОВО!!! У теорії кримінального процесу підлягають чіткому розмежуванню поняття «презумпція невинуватості» та «принцип презумпції невинуватості». Принцип презумпції невинуватості є нормативно закріпленою сукупністю імперативних приписів, які встановлені нормами кримінально-процесуального законодавства та є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами кримінально-процесуальної діяльності. Презумпція невинуватості також набула нормативного закріплення, але вона є спростовним припущенням. Спростування презумпції невинуватості призводить до втрати нею значення імперативного припису. Відповідно, презумпцію невинуватості не можна розглядати як відповідний принцип кримінального процесу, оскільки норми кримінально-процесуального законодавства не передбачають можливості спростування того або іншого принципу у зв’язку з його неістинністю.