3. Документальне оформлення операцій пов’язаних з оплатою праці.

Основними документами, що визначають застосування на підприємстві оплати праці, розміри основної та додаткової зарплати, преміювання працівників тощо, є:

• Колективний договір

• Положення про преміювання на підприємстві

• Положення про вислугу років

Основними розпорядчими документами відносно особового складу є наказ:

• про прийом на роботу

• про переведення на іншу роботу

• про надання відпустки

• про припинення трудового договору.

Рис. 3.1.. Порядок документального оформлення пов'язаний із операціями з оплати праці.

4. Облік розрахунків з оплати праці.

4.1. Нарахування та утримання із заробітної плати

Із процесом нарахування й виплати заробітної плати пов'язана необхідність нарахування відповідних сум, які підприємство розраховує виходячи із суми витрат на оплату праці й самостійно перераховує в соціальні фонди (так звані нарахування на заробітну плату), а також утримань із заробітної плати кожного працівника, які перераховуються в бюджет і соціальні фонди (так звані утримання із заробітної плати).

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Запам’ятайте! Утримання з заробітної плати не збільшує витрат підприємства тому, що це платять працівники з своєї зп, тобто на цю суму працівник отримує меншу зп, а перераховувати цю суму у відповідні фонди соцстраху - функція підприємства. Утримання органам соціального страхування треба відрізняти від нарахування з заробітної плати цим же органам соціального страхування, тобто органи соціального страхування мають два джерела формування своїх фондів: підприємство і робітники.

Утримання із заробітної плати поділяються на обов’язкові та необов’язкові. До обов’язкових відносять: податок на доходи фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування

До необов’язкових входять: за рішенням судових органів і приписами виконавчих служб, за ініціативою підприємства, за ініціативою працівника, за ініціативою професійних організацій (рис. 4.1.).

Рис. 4.1. Види утримань із заробітної плати.

Згідно з Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний соціальний внесок), залишилися нарахування роботодавцем на фонд оплати праці (ФОП) та утримання із заробітної плати найманих працівників – фізичних осіб. Єдиний соціальний внесок ґрунтується на окремих його розмірах (табл. 2)

Таблиця 2

Ставки ЄСВ (з 01.01 2011)

Види доходів	Ставка нарахування у юридичних і фізичних осіб	Ставка утримання з фізичної особи
1	2	3
Зарплата	36,76-49,7 %	3,6 %
Винагорода за цивільним правовим договором	34,7 %	2,6 %
Виплата за лікарняним листком	33,2	2 %
Дохід інваліда: - заробітна плата - виплата за лікарняним	8,41 % 33,2 %	3,6 % 2 %

1) утримання ЄСВ із заробітної плати проводиться відповідно до ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Розмір утримань з заробітної плати складає 3,6% від сукупного доходу громадянина (від нарахованої заробітної плати (фонд оплати праці)).

В обліку відображається проводкою:

Дт 661 Кт 651 (651.1 – основний склад працівників, 651.2 – лікарняні, 651.3 – інваліди).

2) утримання ПДФО , податку на доходи, нараховані (виплачені) у вигляді заробітної плати, здійснюються за такою формулою:

ПДФО=(Д-ЄСВ-Соц.пільга)*Ставка ПДФО,

де ПДФО – податок на доходи фізичних осіб;

Д - дохід, нарахований (виплачений) у вигляді заробітної плати;

Соц.пільга – податкова соціальна пільга;

Ставка ПДФО – ставка податку на доходи фізичних осіб.

Ставка ПДФО становить 15% бази оподаткування щодо доходів, одержаних, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці зазначених доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2012 році — 1073 грн), ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.

Відповідно до пп. 4 п. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ, максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом, на яку нараховується єдиний внесок. Отже, максимальна величина бази нарахування ЄСВ на 1 січня 2012 р. та протягом I кв. 2012 р. становить 18241 грн. Враховуючи умови п. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ і те, що прожитковий мінімум змінюватиметься щокварталу, у таблиці 3  подано поквартальне збільшення максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Таблиця 3 розмірів прожиткового мінімуму та граничного доходу для нарахування ЄСВ

Показники	Діють у 2012 році (грн):
	з 01.01.2012	з 01.04.2012	з 01.07.2012	з 01.10.2012	з 01.12.2012
Прожитковий мінімум на працездатну особу	1073	1094	1102	1118	1134
Гранична сума ФОП для нарахування внесків	18241	18598	18734	19006	19278

Прожитко́вий мі́німум — вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Таблиця 4