
- •Види аерофотознімання та її призначення.
- •Аерофотознімальне та аеронавігаційне обладнання.
- •Будова аерофотоапаратів ст. 22,27 рудий
- •Від яких факторів залежить масштаб аерофотознімання?
- •6 Від яких факторів залежить вибір типу носія для афз?
- •7. Як обчислити абсолютну висоту аерофотознімання?
- •8. Які процеси входять в склад робіт при аерофотозніманні?
- •9. Роль метеорологічних умов для аерофотознімання.
- •2. Мета і способи трансформування.
- •3. Назвіть основні площини і точки центральної проекції.
- •4.Дайте визначення центральної проекції.
- •5. Геометрична характеристика точок: „о”, „n”, „с”.
- •6 Яких з властивостей центральної проекції немає в ортогональній проекції?
- •8. Визначення предметної площини.
- •9.Визначення кута нахилу знімка.
- •10. Визначення лінії основи картини.
- •Лабораторна робота №4 Монтаж фото схем та фотопланів
2. Мета і способи трансформування.
Трансформуванням називається перетворення нахиленого аерофотознімка (аерофотонегатива) в зображення, що відповідає горизонтальному аерофотознімку заданого масштабу.
Існує декілька видів трансформування:
графічне - виконується шляхом перенесення ситуації з аерофотознімків на основу, за допомогою побудованих на них проективних сіток (побудова виконується за допомогою простих креслярських приладів);
оптико-графічне - виконується на проекторі (фотозбільшувачі) і після побудови трансформованого зображення його контури обводять на основі та отримують графічний план місцевості;
фотомеханічне - виконується на спеціальних приладах – фототрансформаторах. У цьому випадку трансформують зображення з аеронегативу і друкують його на фотопапері;
аналогове – трансформування виконується на універсальних стереоскопічних приладах шляхом горизонтування і масштабування стереомоделі.
аналітичне (цифрове) - полягає в обчисленні координат точок горизонтального аерофотознімка за координатами відповідних точок нахиленого аерофотознімка (виконуються обчислення на ЕОМ при аналітичній фототріангуляції).
3. Назвіть основні площини і точки центральної проекції.
При центральному проектуванні використовують такі основні площини, прямі і точки.
S – центр проекції (відповідає оптичному центру об'єктива фотоапарату);
Т – предметна площина (відповідає горизонтальній площині на місцевості);
Р – позитивна картинна площина (картина) (відповідає площині знімка);
V – площина дійсного горизонту, проходить через точку S перпендикулярно Е;
E – площина головного вертикалу, проходить через S перпендикулярно площині Т.
4.Дайте визначення центральної проекції.
Якщо з'єднати всі точки предмета прямими лініями (проекційними променями) з постійною точкою О (центр проекції), в якій передбачається очей спостерігача, то на перетині цих променів з якою-небудь площиною виходить проекція усіх точок предмета. Поєднавши ці точки прямими лініями в тому ж порядку, як вони з'єднані в предметі, отримаємо на площині перспективне зображення предмета або центральну проекцію.
5. Геометрична характеристика точок: „о”, „n”, „с”.
о - головна точка знімка (картини) - перетин головного променя So із картиною площиною Р (відповідає головній точці аеронегативу та аерофотознімку);
с - точка нульових викривлень - перетин бісектриси кута α (ÐoSn) з площиною головною вертикаллю vv’
п - точка надіра - перетин прямовисної прямої SN із картинною площиною Р;
6 Яких з властивостей центральної проекції немає в ортогональній проекції?
На відміну від знімка, який є центральною проекцією предмета(місцевості), топографічній план – це ортогональна проекція, зменшена до певного масштабу. При цьому проеціювання кожної точки об’єкта відбувається променем, перпендикулярним до площини зображення.
7.Визначення площини головного вертикала.
Площина головного вертикалу – це прямовисна площинна, яка проходить через проекцію S і перпендикулярна до картинної площини і предметної