Шина scsi

SCSI (Small Computer System Interface) - інтерфейс системного рівня,

с тандартизований ANSI. На відміну від жорстких шин розширення SCSI-шина реалізується у вигляді окремого кабельного шлейфу, який допускає з'єднання до 8 пристроїв (специфікація SCSI-1) внутрішнього і зовнішнього виконання. Один з них - хост адаптер (Host Adapter) пов'язує шину SCSI з системною шиною комп'ютера, сім інших вільні для периферії. SCSI широко застосовується на серверах, високопродуктивних робочих станціях; RAID- масиви на серверах часто будуються на жорстких дисках з SCSI-інтерфейсом. Режим обміну по SCSI-шині може бути асинхронним, або синхронним з узгодженням швидкості (Synchronous Negotiation). Паралельні шини SCSI завжди повинні термінуватись з обох боків для забезпечення нормального функціонування. Переважна більшість контролерів і багато пристроїв мають можливість автотермінування — використання вбудованого термінатора.

Для заміни паралельної шини запропонована технологія підключення п ристроїв по послідовній шині Serial Attached SCSI (SAS, 2005 р.), інтерфейс, що використовує три протоколи передачі даних (SSP — Serial SCSI Protocol, STP — Serial ATA Tunneled Protocol, SMP — Serial Management Protocol). Сигнал передається по чотирьох провідниках (одна пара — для отримання сигналу, інша — для його відправки). Заявлені швидкості передачі даних складають 1,5 і 3,0 Гбайт/сек.

Шина sata

SATA (Serial ATA) — послідовний інтерфейс обміну даними з накопичувачами інформації. SATA є розвитком паралельного інтерфейсу ATA (IDE, PATA). SATA пристрої використовують два роз'єми: 7-контактний (підключення шини даних) і 15-контактний (підключення живлення). Роз'їм живлення SATA подає три напруги живлення: +12 В, +5 В і +3,3 В; проте сучасні пристрої можуть працювати без напруги +3,3 В, що дає можливість використовувати пасивний перехідник із стандартного роз'єму живлення IDE на SATA. Ряд SATA пристроїв поставляється з двома роз'ємами живлення: SATA і Molex. Використання одночасне обох типів силових роз'ємів може привести до пошкодження пристрою. Стандарт SATA передбачає гарячу заміну пристроїв і функцію черги команд (NCQ). Для передачі сигналу використовується технологія LVDS, дроти кожної пари (D1+, D1 и D2+, D2) є екранованими витими парами. Cистема "master-slave" не використовується, оскільки кожен пристрій підключений своїм кабелем (топологія "зірка").

М аксимальна довжина інтерфейсного кабелю складає 1 метр. Максимально дозволена довжина зовнішнього кабелю Serial ATA складає 2 метри.

Спочатку стандарт SATA (SATA/150, 2002 р.) передбачав роботу шини на частоті 1,5 Ггц, що забезпечує пропускну спроможність приблизно в 1,2 Гбіт/с (150 Мб/с). (20%-а втрата продуктивності пояснюється використанням системи кодування 8B/10B, при якій на кожні 8 біт корисної інформації доводиться 2 службових біта).

Стандарт SATA/300 (SATA II або SATA 3.0, 2005 р.) передбачає роботу на частоті 3 Ггц, забезпечує пропускну спроможність до 2,4 Гбіт/с (300 Мб/с).

Теоретично SATA/150 і SATA/300 пристрої мають бути сумісні за рахунок підтримки узгодження швидкостей (у меншу сторону), проте для деяких пристроїв і контролерів потрібне ручне виставляння режиму роботи. Стандарт SATA передбачає можливість збільшення швидкості роботи до 600Мб/с (6 Ггц). eSATA (External SATA) — інтерфейс підключення зовнішніх пристроїв, що підтримує режим «гарячої заміни» (2004 р.). Роз'єми менш крихкі і конструктивно розраховані на більше число підключень (~9000). Вимагає для підключення два дроти: шину даних і кабель живлення. Обмежений по довжині кабелю даних (близько 2 м).