V. Дисциплінарна відповідальність суддів.

Дисциплінарна відповідальність є однією з видів юридичної відповідальності і в теорії права розглядається як накладення дисциплінарного стягнення адміністрацією підприємств, установ та організацій дисциплінарних стягнень за порушення норм НПА, правил внутрішнього розпорядку у відповідності до норм трудового законодавства та дисциплінарних статутів і положень.

Особливістю дисциплінарної відповідальності суддів є те, що вона накладається або ініціюється специфічними суб’єктами, пов’язана з особливими підставами дисциплінарної відповідальності та специфікою дисциплінарних стягнень.

Підстави дисциплінарної відповідальності суддів:

- за порушення законодавства при розгляді судових справ. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумісності, що потягло за собою істотні наслідки.

- Вимог до судді щодо неможливості належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичний діяльності, мати представницький мандат, займати будь-яку іншу оплачувану посаду, виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої;

- Обов’язків забезпечувати повний, всебічний і об’єктивний розгляд судових справ з дотримання установлених законом термінів;

- Обов’язків дотримуватися службової дисципліни і розпорядку роботи суду; обов’язків не розголошувати дані, що становлять державну, військову, службову, комерційну і банківську таємницю, а також таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони довідалися при розгляді справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийняте рішення про закрите судове засідання;

- Обов’язків не допускати вчинків і будь-яких дій, що ганьблять звання судді і можуть викликати сумніви в його об’єктивності, неупередженості і незалежності.

Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду відповідним органом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді.

Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голої Верховного Суду України ( голові вищого спеціалізованого суду – щодо суддів спеціалізованих судів, за винятком ініціювання звільнення судді), Міністру юстиції України, голові відповідної ради суддів, членам Ради суддів України.

Однак на підставі рішення Конституційного Суду України від 21. 05. 2002р. положення п.1, 2 ст. 38 Закону “ Про Вищу раду юстиції” про те, що підставами для відкриття дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів є подання народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини визнані неконституційними. Таким чином, порушити питання про дисциплінарну відповідальність суддів Верховного Суду та суддів вищих спеціалізованих можуть члени Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень. Виходячи із принципу рівності перед законом та принципу єдності правового статусу суддів таке положення мало б стосуватися суддів судів будь-якого рівня.

Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження:

1) кваліфікаційні комісії суддів – щодо суддів місцевих судів;

2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України – щодо суддів апеляційних судів;

3) Вища Рада юстиції – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Перевірка даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється головою або за його дорученням членом відповідної кваліфікаційної комісії суддів протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді.

За результатами перевірки складається відповідна довідка, в якій має бути інформація про те, хто з членів комісії здійснював перевірку, викладені обставини дисциплінарного проступку, якщо він мав місце, висновки і пропозиції перевіряю чого.

Довідка підписується перевіряючим і суддею, щодо якого проводилась перевірка. В разі відмови останнього підписати таку довідку, складається акт, який підписується перевіряючим та головою відповідного суду.

Після закінчення перевірки матеріали передаються голові відповідної комісії, який визначає час і місце проведення засідання і не пізніше як за десять днів до засідання повідомляє про це суддю, щодо якого проводилася перевірка, та суб’єкта ініціювання дисциплінарного провадження. Рішення про відкриття дисциплінарного провадження

приймається кваліфікаційною комісією суддів, а не її головою одночасно з розглядом справи по суті та прийняттям у ній рішення.

Рішення у дисциплінарній справі викладається в письмовій формі і повинно бути мотивованим та обґрунтованим. До рішення може додаватися члена комісії окрема думка, яка викладається у письмовій формі і приєднується до матеріалів справи.

Про вирішенні питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності до нього може застосовуються такі дисципліні стягнення: догана, пониження кваліфікаційного класу. За наслідками дисциплінарного провадження ККС може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції щодо можливості внесення подання про звільнення судді з посади. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності.

За кожний дисциплінарний проступок накладається лише одне дисциплінарне стягнення, яке застосовується не пізніше шести місяців після виявлення дисциплінарного проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку.

Суддя місцевого суду може оскаржити рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після вручення йому копії рішення. Скарга подається через кваліфікаційну комісію, яка постановила рішення.

Кваліфікаційна комісія суддів не пізніше як у триденний строк надсилає її разом з матеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції. Рішення ВККС оскаржується суддею апеляційного суду, щодо якого воно прийняте до Вищої ради юстиції у тому ж порядку.

Розгляд скарг Вищою радою юстиції здійснюється відповідно до закону про Вищу раду юстиції.

№ 7 Вища рада юстиції. Органи суддівського самоврядування. Державна судова адміністрація.

1. Порядок формування, завдання та повноваження Вищої ради юстиції.

2. Порядок вирішення Вищою радою юстиції питання про внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення з посад.

3. Підстави і порядок здійснення Вищою радою юстиції дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів.

4. Поняття суддівського самоврядування, його завдання та організаційні форми.

5. Збори суддів судів загальної юрисдикції. Порядок їх скликання та повноваження.

6. Конференції суддів місцевих загальних та апеляційних загальних судів. Конференція суддів військових судів та конференції суддів спеціалізованих судів.

Порядок їх скликання, проведення та повноваження.

7. З’їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування та Рада суддів України.

8. Державна судова адміністрація, її система, порядок утворення та повноваження.

9. Голова Державної судової адміністрації, його повноваження. Вимоги до кандидата на цю посаду.

10. Територіальні управління державної судової адміністрації та їх повноваження.

І. Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, завданнями якого є:

1. формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі;

2. прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

До складу Вищої ради юстиції входить двадцять членів, по три з яких призначає Верховна Рада України, Президент України, з’їзд судів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних навчальних закладів та наукових установ; два члени призначаються всеукраїнською конференцією працівників прокуратури.

До складу Вищої ради юстиції за посадою входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції становить шість років.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років і не старший 65 років, який проживає в Україні не менше як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту, та стаж роботи в галузі права не менше 10 років.

Члени Вищої ради юстиції призначаються Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутатськими групами та фракціями.

Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції.

Кандидати на посаду членів Вищої ради юстиції визначаються з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з а пропозицією делегатів цих з’їздів відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення відповідним з’їздом шляхом таємного голосування.

Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів відповідно з’їзду суддів України, з’їзду адвокатів України , з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів.

За результатами голосування головуючим та секретарем відповідного з’їзду підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.

Аналогічним є порядок обрання членів Вищої ради юстиції всеукраїнською конференцією працівників прокуратури.

З’їзди суддів, адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції проводяться не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних членів Вищої ради юстиції.

Підстави припинення повноважень члена Вищої ради юстиції:

1) закінчення строку, на який його призначено;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

3) втрати ним громадянства України;

4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

5) визнання його недієздатним або обмежено дієздатним, наявності не знятої або непогашеної судимості;

6) подання ним заяви про припинення повноважень за власним бажанням

7) неможливості виконувати свої обов’язки за станом здоров’я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом;

8) порушення присяги або споєння аморального вчинку

9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;

10) його смерті.

Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції приймає Вища рада юстиції, за винятком випадків порушення присяги або споєння аморального вчинку та випадків визнання його недієздатним або обмежено дієздатним наявності не знятої або непогашеної судимості. За цими підставами рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції приймає орган, який його призначив.

Призначення нового члена Вищої ради юстиції замість вибулого здійснюється не пізніше двох місяців з дня прийняття рішень про припинення повноважень попереднього члена Вищої ради юстиції.

Повноваження вищої ради юстиції:

1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади вперше або звільнення їх з посад;

2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів;

4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Для здійснення цих повноважень Вища рада юстиції вправі приймати такі акти6

1) подання про призначення суддів;

2) подання про звільнення суддів з посади;

3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;

4) рішення про дисциплінарну відповідальність;

5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

6) рішення про увільнення члена Вищої ради юстиції у випадках передбачених законом.

Окрім того вища рада юстиції приймає ряд процедурних актів, пов’язаних із процедурними стадіями здійснення своїх повноважень.

Організація роботи Вищої ради юстиції по вирішенню питань, віднесених до її відання відбувається у формі засідань Вищої Ради юстиції.

ІІ. Вища рада юстиції за рекомендацією кваліфікаційної комісії суддів вносить подання про призначення громадянина України на посаду судді вперше.

Кандидатура на посаду судді розглядається персонально після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, де попередньо вивчаються матеріали щодо кандидата на посаду судді.

Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції приймає подання про звільнення суддів з посади. До Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади може звернутися відповідна кваліфікаційна комісія суддів, а також член Вищої ради юстиції. В свою чергу Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до того органу, який обрав або призначив суддю.

Рішення щодо пропозиції про звільнення судді із загальних підстав (закінчення строку на який обрано чи призначено суддю; досягнення суддею шістдесяти п’яти років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

подання суддею заяви про відставку або звільнення за власним бажанням) приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні. У разі звернення судді із заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав після попереднього з’ясування дійсного волевиявлення судді, тобто чи не було якогось стороннього впливу на суддю або примусу.

Для розгляду Вищою радою юстиції питання про внесення подання про звільнення судді з посади за особливих обставин ( порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги; набрання законної сили вироком суду щодо нього) необхідним є попередній висновок кваліфікаційної комісії суддів або власна ініціатива. Обов’язковим є запрошення судді щодо якого розглядається справа.

Рішення щодо внесення подання Вищою радою юстиції про звільнення судді у випадках порушення суддею вимог щодо несумісності або порушення суддею присяги приймається не менше як двома третинами голосів членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні, а у випадку набрання законної сили вироком суду щодо судді – більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції вправі приймати такі рішення, пов’язані із розглядом питань щодо несумісності:

- про визнання заняття суддею іншою діяльністю, не сумісною з подальшим перебуванням на посаді судді, і запропонувати йому у встановлений Вищою радою юстиції строк визначитися з питанням про продовження роботи на посаді судді або заняття іншою діяльністю з повідомленням Вищої Ради юстиції

- про визнання порушення суддею вимог щодо несумісності їх посади із заняттям іншою діяльністю і направити подання відповідним органам про звільнення їх з посади.

Ініціювання питання щодо несумісності судді із займаною посадою здійснюють:

1) народний депутат України;

2) Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, Міністр юстиції

3) кваліфікаційні комісії суддів.

Вища рада юстиції за наявності у неї відповідних матеріалів сама може ініціювати розглянути питання щодо несумісності.

Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов’язковим для негайного виконання суддею або підставою для внесення подання для внесення подання про звільнення судді із посади.

ІІІ. Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову та заступників голови та суддів вищих спеціалізованих судів у випадку порушення суддею присяги та з підстав передбачених Законом України “ Про статус суддів”

Дисциплінарні стягнення, які вправі накладати Вища рада юстиції:

- догана;

- пониження кваліфікаційного класу.

Підстави для відкриття дисциплінарного провадження є подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень.

Стадії дисциплінарного провадження :

1) перевірка даних про дисциплінарний проступок;

2) відкриття дисциплінарного провадження;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення.

За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій.

Дисциплінарне стягнення застосовується Вищою радою юстиції до судді не пізніше шести місяців з після виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування судді у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку.

Якщо суддю протягом року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково зняте Вищою радою юстиції за заявою судді, на якого воно накладалося, але не раніше шести місяців з дня накладення стягнення.

Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів місцевих, апеляційних та відповідних спеціалізованих судів не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а в разі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи – не пізніше трьох місяців з дня надходження скарги.

Порядок розгляду таких скарг, передбачений ст. 46 Закону України “ Про Вищу раду юстиції “

ІV. Суддівське самоврядування – це самостійне колективне вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні професійними суддями.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та членів їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя.

Реалізація суддівського самоврядування пов’язана із правом суддів організовувати асоціації суддів та інші організації і вступати до них для захисту своїх інтересів, вдосконалення професійної підготовки та збереження своєї судової незалежності.

В нормативно – правових актах України вперше визначено органи суддівського самоврядування у Концепції судово – правової реформи України від 28 квітня 1992 р.

Подальший розвиток концепції суддівського самоврядування отримав закріплення в Законах України “ Про статус суддів “ та “ Про органи суддівського самоврядування”, де передбачалось утворення системи органів суддівського самоврядування для вираження інтересів суддів як носіїв судової влади. Саме самоврядування визначалось як одна з найважливіших гарантій незалежності суддів.

Завданням органів суддівського самоврядування є вирішення питань внутрішньої діяльності судів щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, захист від втручання у їх діяльність;

2) участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально – технічного та іншого забезпечення судів та контроль за дотриманням встановлених нормативів вказаного забезпечення;

3) погодження призначених суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів;

4) заохочення суддів та працівників апарату судів;

5) здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

Виконання завдань органів суддівського самоврядування, загальна спрямованість їх діяльності мають сприяти створенню належних організаційних, фінансових, кадрових, матеріально – технічних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання у їх діяльність, а також підвищувати високий рівень знань і професіоналізму суддів, дотримання норм професійної етики судді.

Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, конференції суддів, з’їзд суддів України, ради суддів та їх виконавчі органи.

Суддівське самоврядування здійснюється через:

1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, Апеляційного суду України, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;

2) конференції суддів загальних місцевих та апеляційних судів АРК, областей, міст Києва та Севастополя;

3) конференцію військових судів;

4) конференції суддів спеціалізованих судів;

5) з’їзд суддів України.

V. Збори суддів – це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.

Збори суддів місцевого суду скликаються головою відповідного суду як за власною ініціативою, так і на вимогу не менше як третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів апеляційних судів скликаються президією відповідного суду за власною ініціативою, або за пропозицією голови суду, або на вимогу не менше як однієї третини від загальної кількості суддів цього суду.

Збори суддів місцевого суду скликаються у міру необхідності, але не рідше одного разу на шість місяців. Збори суддів апеляційних судів скликаються не рідше одного разу на три місяці.

Збори є повноважними, якщо на них присутні не менш як дві третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів апеляційних судів є повноважними, якщо на них присутні не більше половини від загальної кількості суддів даного суду. На збори можуть запрошуватися працівники апарату суду, інші особи, але у голосуванні беруть участь лише судді даного суду.

До повноважень зборів належить:

- заслуховування звітів суддів, які займають адміністративні посади у даному суді, та керівників структурних підрозділів апарату суду;

- обирають делегатів на відповідні конференції суддів, а збори суддів Апеляційного суду України – делегатів на з’їзд суддів України.

- можуть звертатися з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані їх розглянути і дати відповідь по суті пропозиції;

- можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, виробляти відповідні пропозиції щодо удосконалення цієї практики та законодавства і вносити свої пропозиції на розгляд конференцій суддів та з’їзду суддів України.

Рішення із зазначених питань приймаються після обговорення шляхом відкритого або таємного голосування більшістю голосів від присутніх на зборах суддів конкретного суду. Рішення, прийняті на зборах суддів є обов’язковими для суддів даного суду.

Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду скликаються президією відповідного суду за власною ініціативою, на пропозицію голови суду або на вимогу не менше як однієї третини від загальної кількості суддів даного суду.

Збори суддів Верховного Суду України та збори суддів вищого спеціалізованого суду скликаються у міру необхідності, але не рідше одного разу у три місяці.

Збори суддів вказаних судів обговорюють питання, що стосуються:

- внутрішньої діяльності суду або роботи конкретних суддів чи працівників апарату суду, та приймають з цих питань рішення, що є обов’язковими для суддів даного суду;

Збори суддів вищого спеціалізованого суду:

- Обговорюють питання, що виникли у судовій практиці та вносять пропозиції на розгляд конференції суддів відповідних спеціалізованих судів;

- обирають делегатів на конференцію суддів спеціалізованих судів;

Збори суддів Верховного Суду України:

- обговорюють питання застосування законодавства, що виникли у судовій практиці, та пропозиції суддів Верховного Суду України щодо необхідності роз’яснень з окремих питань судової практики;

- обирають делегатів від Верховного Суду України на з’їзд суддів України.

Збори суддів Верховного суду та вищих спеціалізованих судів також можуть звертатися з

пропозиціями щодо вирішення питань діяльності суду до органів державної влади та місцевого самоврядування, які зобов’язані їх розглянути і дати відповідь по суті пропозиції.

За дорученням зборів виконання їх рішень у місцевих судах покладається на голову відповідного суду. В тому ж порядку виконання рішень зборів суддів може покладатися на президії у тих судах де вони діють

Контроль за виконанням рішень зборів президіями судів здійснюється шляхом заслуховування звітів суддів, які займають адміністративні посади в судах, тощо.

VI. Конференції суддів – це зібрання представників суддів ( делегатів ) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають рішення з обговорюваних питань. Норми представництва суддів від місцевих судів та апеляційного суду ( місцевих, апеляційних та вищого суду для спеціалізованих судів ) визначаються при скликанні конференції відповідною радою суддів або організаційним бюро. При цьому, безумовно, на конференції повинен бути представлений кожний суд відповідної області чи спеціалізації. При цьому, безумовно повинен бути представлений кожний суд відповідної області чи спеціалізації.

Конференції суддів відповідних суддів:

1) обговорює і вирішує питання, що стосуються фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів;

2) заслуховує звіти виконавчих органів конференції, інформації відповідних управлінь державної судової адміністрації;

3) визначає кількісний склад ради суддів та обирає її членів;

4) обирає членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів;

5) розробляє пропозиції на розгляд з’їзду суддів України;

6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

7) обирає делегатів на з’їзд суддів України;

8) обговорює інші питання, віднесені до повноважень органів суддівського самоврядування;

Конференція суддів скликається не рідше ніж один раз на рік за рішенням відповідної ради суддів. Конференція суддів може бути скликана також на вимогу не менше як однієї третини делегатів останньої конференції суддів. Така вимога складається у письмовій формі з обґрунтуванням необхідності скликання конференції та питаннями, що виносяться на обговорення, за відповідними підписами суддів. Рада суддів зобов’язана розглянути зазначену вимогу і прийняти рішення про скликання конференції.

У разі невиконання вказаної вимоги ініціатори скликання конференції ( не менше як одна третина делегатів останньої конференції ) утворюють організаційне бюро по скликанню конференції суддів, яке має повноваження ради суддів щодо скликання конференції.

Про час початку роботи конференції і питання, що виносяться на її обговорення, судді відповідних судів повідомляються не пізніше як за п’ятнадцять днів до початку конференції.

Ст. 110 Закону “ Про судоустрій “ докладно регламентує порядок проведення конференцій суддів – повно важність, порядок обрання президії, інших робочих органів, таких як мандатна, лічильна, редакційна, інші комісії, секретаріат.

Конференція суддів затверджує порядок денний конференції та визначає регламент її роботи.

У роботі конференцій суддів можуть брати участь представники державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних та наукових закладів, правоохоронних органів, громадських організацій.

Рішення конференції суддів приймається більшістю голосів делегатів конференції відкритим або таємним голосуванням.

Конференція суддів приймає рішення, що є обов’язковими для її виконавчих органів і суддів відповідних судів.

Виконавчими органом конференції суддів є рада суддів, яка обирається конференцією суддів відкритим або таємним голосуванням з числа делегатів цієї конференції.

У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування виконує відповідна рада суддів. Очолює відповідну раду суддів голова, який має заступника і секретаря. Голови апеляційних і вищих спеціалізованих судів та їх заступники, а також голова військової судової палати Апеляційного суду України не можуть бути оборані головою відповідної ради суддів.

Повноваження ради суддів передбачені ч. 4 ст. 111 Закону “ Про судоустрій “.

Детальний порядок роботи ради суддів, її повноваження, порядок прийняття рішень, періодичність засідань тощо, мали б визначатись положенням про відповідну раду суддів, яке затверджується конференцією суддів.

Рішення ради суддів є обов’язковими для суддів, які займають адміністративні посади

у судах. Рішення ради суддів може бути скасовано лише конференцією суддів та зупинено рішенням Ради суддів України.

VII. З’їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування, який через делегації, обрані конференціями суддів, зборами суддів Апеляційного Суду, Верховного Суду України та Конституційного Суду України представляє всіх суддів України.

Отже, з’їзд суддів України:

- заслуховує звіти Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;

- заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність, може висловлювати недовіру голові Державної судової адміністрації;

- призначає та звільняє суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції та закону

- призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції закону;

- обирає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів;

- звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та посадових осіб;

- визначає кількісний склад Ради суддів України та обирає Раду суддів України.

- Розглядає інші питання суддівського самоврядування.

З’їздом суддів України, затверджено такі важливі для суддівства документи, як

Кодекс професійної етики судді, Положення про Раду суддів України. Можуть прийматися й інші обов’язкові для професійних суддів документи.

Черговий з’їзд суддів України скликається не рідше як один раз на три роки. Як черговий так і позачерговий з’їзд суддів України скликається Радою суддів України, тільки у випадку позачергового з’їзду, Рада суддів України робить це на вимогу не менше як однієї третини конференцій суддів судів загальної юрисдикції, або на вимогу зборів суддів Верховного Суду України

Рада суддів приймає рішення про скликання чергового з’їзду, схвалює попередній перелік питань, що виносяться на обговорення з’їзду, та визначає дату , місце проведення з’їзду і норму представництва суддів.

У разі якщо Рада суддів Україна не скликає з’їзд суддів України на вимогу конференцій чи зборів суддів не скликає з’їзду суддів України, ініціатори скликання позачергового з’їзду утворюють організаційні комітети по скликанню з’їзду суддів України, що має повноваження Ради суддів України щодо скликання з’їзду. У цьому випадку організаційний комітет невідкладно публікує інформацію про його утворення в офіційних друкованих засобах масової інформації та призначає дату проведення позачергового з’їду суддів не раніше як через два місяці з дня утворення організаційного комітету.

Судді усіх судів повідомляються про дату проведення з’їзду суддів України та питання, що вносяться на його розгляд, не пізніше як за 30 днів до початку роботи з’їзду.

Ст. 114 Закону України “ Про судоустрій “ встановлює порядок обрання делегатів з’їзду суддів України та визначає органи суддівського самоврядування, до компетенції яких належить обрання делегатів з’їзду суддів України.

, З’їзд суддів є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше як дві третини від загальної кількості обраних делегатів

З’їзд суддів обирає шляхом відкритого голосування президію з’їзду у кількісному складі, який визначається рішенням з’їзду, Президія керує роботою з’їзду суддів України.

Рішення з’їзду суддів України приймаються більшістю голосів делегатів з’їзду , присутніх на засіданні, відкритим або таємним голосуванням..

Законом визначено, що рішення з питань призначення та звільнення суддів Конституційного Суду , призначення та припинення повноважень членів Вищої ради юстиції та обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймаються з’їздом шляхом таємного голосування, а інші рішення можуть прийматися як відкритим голосування, так і таємним.

Рішення з’їзду суддів України публікуються У “ Віснику Верховного Суду України “, або в інших засобах масової інформації.

Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування щодо суддів всіх судів України у період між з’їздами суддів України. Рада суддів України обирається з’їздом суддів України у кількісному складі, визначеному рішенням зїзду. До складу Ради суддів України повинні бути обрані не менше як по одному представнику від суддів Апеляційного суду України, конференції суддів військових судів, конференцій суддів відповідних спеціалізованих судів, суддів Верховного Суду України, а також суддів Конституційного Суду

України. Представники суддів загальних місцевих та апеляційних судів повинні складати не менш як половину від загальної кількості членів Ради суддів України. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити делегації від конференцій чи зборів суддів, а також окремі делегати зїзду.

Рада суддів України:

- розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;

- розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та членів їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;

- здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю Державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність;

- вирішує питання щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у випадках і порядку, передбачених цим Законом;

- заслуховує звіти про роботу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі Комісії;

- звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- має право зупиняти рішення рад суддів, що не відповідають Конституції України та закону чи суперечать рішенням зїзду суддів України;

- приймає інші рішення з питань віднесених до її повноважень.

Рішення Ради суддів України є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування і можуть бути скасовані лише з’їздом суддів України.

VIII. Державна судова адміністрація - становить систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації.

Необхідність створення цієї нової системи органі в системі судоустрою України, які займалися організаційним забезпеченням діяльності судів, без втручання у здійснення правосуддя і вилучення цих функцій у Міністерства юстиції України випливало з конституційних засад поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Оскільки Мін’юст, виконуючи передбачені положенням про нього положенням функції, мало елементи контролю за діяльністю судів та впливу на кар’єру і фінансове забезпечення суддів у поєднанні з обов’язком представництва в судах як сторони в окремих категоріях справ.

3.03.2003 року Указом Президента України затверджено Положення про Державну судову адміністрацію України ( ДСА ), що є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

ДСА здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи, крім Конституційного Суду України, Верховного Суду України та інших спеціалізованих судів, організаційне забезпечення яких здійснюється апаратами цих судів.

До основних завдань ДСА України та її територіальних управлінь, також належить забезпечення діяльності Академії суддів України, роботи з’їздів суддів України, діяльності Ради суддів, конференцій суддів, рад суддів, а також участь у межах своїх повноважень у формуванні судів загальної юрисдикції, розробленні пропозицій щодо вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів, здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів ( в тому числі у відставці ) та працівників апарату судів.

ДСА України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні управління державної судової адміністрації, які утворені в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Положенням про ДСА України передбачено можливість створення в центральному апараті наукової та науково-консультативної рад для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів.

ДСА має право для виконання для виконання покладених на неї завдань створювати в установленому законом порядку, підприємства, установи та організації, положення ( статути) про які затверджує Голова ДСА України.

Повноваження ДСА

- забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, Академії суддів України;

- вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;

- вивчає кадрові питання апарат судів, прогнозує необхідну потребу у спеціалістах, здійснює через Міністерство юстиції України та інші органи замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;

- веде статистичний і персональний облік даних про кадри судів, готує матеріали щодо призначення, обрання та звільнення суддів;

- забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфікації;

- організовує роботу по веденню судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства в судах загальної юрисдикції;

- готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до Закону;

- виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів у випадках передбачених Законом про судоустрій;

- здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів;

- забезпечує медичне обслуговування і санаторно-курортне лікування суддів та працівників апарату судів, вживає заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом;

- забезпечує у взаємодії з органами суддівського самоврядування, судами та іншими правоохоронними органами незалежність, недоторканість і безпеку суддів;

- організовує та фінансує будівництво і ремонт будинків та приміщень судів, а також забезпечує їх технічне оснащення;

- організовує впровадження в судах комп’ютеризації для судочинства, діловодства та інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності; забезпечує суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу;

- здійснює зв’язки з відповідними органами та установами, в тому числі інших держав. З метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів;

- організовує діяльність служби судових розпорядників;

- разом з Радою суддів України визначає нормативи навантаження суддів у судах усіх рівнів та виробляє пропозиції щодо кількості суддів у відповідних судах;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

Вирішуючи інші, спрямовані на створення умов для ефективного здійснення правосуддя , ДСА:

- організовує роботу зі створення бібліотек судів та забезпечує формування їх фондів;

- забезпечує виконання вимог законодавства щодо використання символів судової влади у приміщеннях судів та суддями під час здійснення судочинства;

- здійснює згідно із законодавством функції з управління об’єктами державної власності, що перебувають в її управлінні;

- організовує співробітництво з міжнародними організаціями з метою залучення і використання фінансової, технічної та гуманітарної допомоги для забезпечення діяльності судів, веде облік такої допомоги, узагальнює досвід із цього питання, аналізує ефективність її використання .тощо.

Виконуючи свої повноваження, ДСА відповідно до Положення має право:

- представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України;

- одержувати від голів судів та інших посадових осіб необхідну інформацію з кадрових питань, а також дані про навантаження у судах усіх рівнів;

- утворювати уразі потреби, за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади , в межах своєї компетенції експертні та робочі групи;

- одержувати безоплатно в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні інформацію, документи, матеріали;

- залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій ( за погодженням з їх керівниками ) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

- скасовувати в межах своєї компетенції рішення територіальних управлінь ДСА України в разі їх невідповідності актам законодавства;

- скликати наради з питань, що належать до компетенції ДСА України.