
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності
- •Тема 2.Ризик як кількісна оцінка небезпеки
- •Тема3. Природні загрози, характер їх проявів та дій на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 4.Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •1.А)Небезпечні події на транспорті й аварії на транспортних комунікаціях. Б)Вимоги до транспортування небезпечних речовин. В)Маркування небезпечних вантажів із небезпечними речовинами
- •2.А)Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Б)Категорії зон радіоактивно забруднених територій унаслідок аварії на чаес. В) Режими захисту населення
- •Тема 5. Соціальні, соціально-політичні та психологічні небезпеки
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення й організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіальних одиниць у надзвичайних ситуаціях
- •4. Спеціальні об’єктові навчання й тренування
- •5. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організовують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту
- •Тема 7. Управління силами та засобами об’єктів господарювання під час надзвичайних ситуацій
- •3.Дезактивуючі, дегазуючі та дезінфікуючі розчини
5. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організовують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту
Метою такого навчання є:
- набуття навичок створювати, приймати і реалізовувати управлінські рішення в межах посадових обов'язків щодо запобігання виникненню, локалізації та ліквідації НС та управління силами і засобами цивільного захисту.
Підготовка керівного складу і фахівців цивільного захисту включає: підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та функціональне навчання, що проводиться в Інституті державного управління у сфері ЦЗ та його регіональних філіях, на курсах (навчально-методичних центрах) ЦЗ, в навчальних закладах підвищення кваліфікації, а також практичну підготовку на своїх об’єктах.
Особи керівного складу проходять функціональне навчання з відривом від виробництва в перший рік призначення на посаду і в подальшому не рідше одного разу на 3–5 років залежно від категорії осіб керівного складу ЦЗ.
На обєкті господарювання підготовку керівного складу планують і проводять згідно з тематикою в обсязі 15 год у групі начальника ЦЗ обєкта, до якої входять зпаступники начальника ЦЗ, начальники служб та головні спеціалісти, начальники цехів та інших структурних підрозділів, командири формувань загального призначення. Заняття в групі проводять начальник ЦЗ обєкта, його заступники, начальники служб, головні спеціалісти. Вивчають теми програми на зборах або планових заняттях. Окремі теми можуть відпрацьовуватись самостійно.
Література:
С.І. Осипенко, А. В. Іванов «Організація функціонального навчання у мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності»
«Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України»
« Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя Населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України». — 1994. — № 27.
« Про охорону праці: Закон України». — К., 1992.
Тема 7. Управління силами та засобами об’єктів господарювання під час надзвичайних ситуацій
Ритання 1.Здійснення карантинних та інших санітарно-епідеміологічних заходів
Основна мета санітарно-епідемічних заходів – збереження здоров’я людей і запобігання інфекційним, професійним та іншим хворобам. У разі виникнення аварії (катастрофи) будь-якого типу для всього населення необхідним є строге виконання правил особистої та колективної гігієни. Якщо дотримання норм і правил особистої гігієни насамперед залежить від конкретної особи, то у виконанні норм і правил колективної гігієни беруть участь усе населення, місцеві органи влади й управління, а також медичні працівники. Дуже важливо забезпечити належні санітарно-гігієнічні умови розміщення людей, які залишили постійні місця проживання, організувати їх харчування, водопостачання, лазне-пральне обслуговування, запобігти забрудненню повітря, води, продуктів харчування радіонуклідами, шкідливими, хімічними речовинами, а також не допустити перегрівання чи переохолодження людей.
Карантин – це комплекс режимно-обмежувальних заходів у системі протиепідемічного забезпечення військ, спрямованих на повну ізоляцію частини або з’єднання і ліквідацію в них інфекційної захворюваності. При цьому частина (з’єднання) виводиться у спеціально призначений район.
Введення карантину на певнійтериторії (осередку) передбачає:
озброєнуохоронуосередку, заборонув’їзду і виїзду (входу чивиходу) без спеціальногодозволу, заборонувивезення з осередку будь-якого майна без попередньогойогознезараження; розподілвійськовослужбовців (населення) на дрібнігрупи (по 10-15 осіб) і обмеженняконтактівміж ними, повнуізоляціюприміщень з інфекційними хворими;
виділеннязонисуворого режиму, де розташованіпідрозділи, і зониобмеження, де розташованівідділенняспеціальноїобробки, штаб, ізолятор, пункт харчування, контрольно-пропускний пункт і зовнішнійпередавальний пункт на межі карантину, через якийздійснюєтьсяпостачаннячастини;
створеннякомендантськоїслужби для забезпечення виконання режимних правил карантину;
Обсервація – система заходів, яка передбачаєпроведення ряду ізоляційно-обмежувальних і лікувально-профілактичнихзаходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних хвороб.
Зокрема, це:
заборонавивозу майна без попередньоїдезінфекції, заборона виїздуособового складу без попереднього проведення повної санітарної обробки й екстреноїпрофілактики;
медичнеспостереження за військовослужбовцями та населенням і негайнаізоляціязахворілих в ізоляторахетапівмедичноїевакуації з подальшоюгоспіталізацією;
проведеннядезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних й іншихзаходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних хвороб;
Питання 2. Технічні засоби та способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття й засобів захисту продовольства, продовольчої сировини та фуражу
Дезактивація
Техніка, майно, одяг, продукти харчування, вода, що забруднені радіоактивними речовинами, підлягають дезактивації. При частковій дезактивації техніки і одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання або обтирання.
Повна дезактивація здійснюється такими методами:
• змивання радіоактивних речовин дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої по-верхні щітками дегазаційних машин і пристосувань.
• змивання радіоактивних речовин водою під тиском;
• знищення радіоактивних речовин газокраплинним потоком;
• знищення радіоактивних речовин витиранням брудної пове-рхні тампонами, змоченими дезактивуючим розчином, водою і розчинниками;
• змітання радіоактивного пилу віниками, щітками і т.д.;
• знищення радіоактивного пилу методом пиловідкачування.
Дезактивація будинків проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо ретельно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.
Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітання мітлами і щітками, а також протирання. Починати дезактивацію слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протираються вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом чи 2-5-процентним содовим розчином.
Дезактивація ділянок територій, що мають тверде покриття, може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин чи змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.
Дезактивація води проводиться декількома способами: перегонкою — за допомогою іонообмінних смол або відстоювання колодязів шляхом багаторазового відкачування з них води і видалення ґрунту з дна, а ділянка місцевості, що прилягає до колодязя в радіусі 15—20 м, дезактивується шляхом зняття шару ґрунту товщиною 5—10 см з наступним засипанням його незабрудненим піском.
Дезактивація продуктів і продовольчої сировини відбувається шляхом обробки чи заміни тари. Продукти, які не були оброблені шляхом зняття забрудненого шару, заражена готова їжа та хліб знищуються.
Дегазація
Дегазація може проводитися хімічним, фізико-хімічним і фізичним способами.
Хімічний спосіб базується на взаємодії хімічних речовин з от-руйними речовинами, внаслідок чого виникають нетоксичні речовини. Цей спосіб дегазації здійснюється протиранням зараже-ної поверхні дегазаційними розчинами або обробкою їх водними кашками ДТС ГК (хлорне вапно). Фізико-хімічний спосіб заснований на змиванні отруйних ре-човин із забрудненої поверхні за допомогою миючих речовин або розчинників.
Фізичний спосіб заснований на випарюванні отруйних речо-вин із зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомо-гою теплових машин.
Дегазація територій може проводитися хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами або розсипанням сухих дегазаційних речовин за допомогою дорожніх машин. Механічний спосіб — зрізання і видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7-8 см, а снігу — до 20 см, або нейтралізація забрудненої поверхні з використан-ням покриття із соломи, очерету, дощок та ін.
Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірно-наривними і нервово-паралітичними отруйними речовинами, відбувається обробленням розчином хлорного вапна.
Дезінфекція
Може проводитися хімічним, фізичним, механічним і комбінованим способами.
Хімічний спосіб — знищення хвороботворних мікробів і токсинів дезінфікуючими розчинами. Це основний спосіб дезінфекції.
Фізичний спосіб — кип'ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується в основному при кишкових інфекціях.