Метаморфічні гірські породи

Сланці — метаморфічні породи найслабкіших ступенів метаморфізму. Відмітні особливості: дрібнозернистість, слан­цюватість, наявність реліктових текстур і структур та вміст низькотемпературних мінералів. Залежно від складу виді­ляють талькові, хлоритові, слюдяні сланці та ін.

Тальковий сланець. Синонім — жировик. Складається з лусочок мінералу тальку, тому жирний на дотик. Колір від темно-зеленого до світло-зеленого. Блискучий. Тальковий сланець — продукт метаморфізації ефузивних порід.

Район залягання: Придніпров'я.

Використовується в текстильній, керамічній промисловості, а також для виробництва тальку.

Слюдяний сланець (названий так за складом і текстурними особливостями). Структура повнокристалічна, зернисто-луската. Текстура паралельно-смугаста, однорідна, але обов'язково сланцювата, часто гофрована (плойчаста). Характерним є велика кількість слюд і кварцу з незначним вмістом польового шпату (іноді його зовсім немає). Колір сірий, буває інший, залежно від мінерального складу. Блиск матовий, часто сильний, слюдяний (скля­ний). Твердість середня (ніж залишає помітний слід). Характерна плитчаста або лінзоподібно-плитчаста окремість.

Здебільшого залягає верствами між різними кристаліч­ними сланцями і гнейсами. Утворюється в результаті метаморфізму.

Райони залягання: Приазов'я (долини р. Кальчику, Берди, Берестової), Побужжя (долина Південного Бугу поблизу м. Первомайська).

Використовується як титанова сировина, джерело графіту, гранату.

Гнейс (від слов'янського гнус — гнилий). Структура повнокристалічна, дрібно-середньо- або грубозерниста чи лускато-зерниста. Текстура сланцювата, паралельно-смугаста. Складається з польового шпату, кварцу. Другорядні мінерали: біотит, рогова обманка, піроксен, гранат, графіт. Порода тверда, за цими ознаками подібна до гранітів, але менш міцна через тонко- або товстоплитчасті окремості й сланцюватість. Колір звичайно сірий — від світлого до темного або світло-рожевого. Іржаво-бурий відтінок з'яв­ляється внаслідок розкладу темних мінералів і розвитку гідроксидів заліза. Багато перехідних відмін. Залягає у вигляді лінз, переривчастих верств і тіл неправильної форми. Утворюються в результаті інтенсивного метаморфізму піщано-глинястих, глинястих, карбонатно-глинястих, осадових порід або кислих і середніх граніто магматичних порід в умовах високих температури й тиску. Утворення гнейсів пов'язане з процесами гранітизації.

Райони залягання: Приазов'я, Побужжя, Придністров'я (район Могилева-Подільського), Придніпров'я (долина р. Інгулу) тощо.

Використовується для виготовлення плит, буту.

Осадові гірські породи Уламкові породи

Конгломерат (від латинського конгломератус — зібраний). Складається з обкочених (округлих або сплющених) уламків (гальки) і цементуючої речовини. За мінералогічним складом конгломерати поділяють на олігоміктові (представлені одним типом гірських порід, найчастіше кварцом), поліміктові (представлені різними типами порід). Цементуючою речовиною буває: вапняк, кремнезем, залізо, фосфати, глина, пісок. Забарвлення неоднорідне, строкате. Порода міцна.

Форма і ступінь обкатаності уламків конгломератів залежать від характеру породи, з якої вони утворились. За цими ознаками встановлюють і середовище, в якому утворювалися ці породи.

Райони залягання: Карпати, Донбас.

Використовують як будівельний камінь, декоративний матеріал.

Брекчія (від італійського бречча — злом). Складається з уламків понад 10 мм, скріплених між собою як цементуючою речовиною, гіпсом, глиною, кварцом, халцедоном, оксидом заліза. За походженням поділяються на брекчії карбонатні, гнейсові, кварцові. Утворюється в результаті різноманітних екзогенних процесів.

Використовують брекчії як облицювальний матеріал.

Пісок. За мінеральним складом виділяють такі піски: мономінеральні (кварцові, польовошпатові, слюдисто- і глауконіто-кварцові), олігоміктові та поліміктові. Забарвлення залежить від їхнього складу.

Піски — продукти фізичного й хімічного вивітрювання різних гірських порід, тривалого й багаторазового перемивання, сортування уламкового матеріалу текучими водами або морським прибоєм та відкладення на дні водойм. Залягають вони у вигляді пластів і лінз серед інших осадових порід. Походження деяких піщаних гірських порід можна встановити за зовнішніми ознаками їхніх зерен. Райони залягання: Придніпров'я, Донбас, Приазов'я, Полісся, Причорномор'я.

Лес ( від німецького лосе – нетвердий, пухкий).

Пилувата, тонкозерниста порода. Легка, шпариста. Складається переважно з польового шпату, слюди, а також глинистих мінералів. Світло – жовта ( польова), червоно – бура.. дуже м’яка. На дотик суха. Закипає під дією соляної кислоти. Існує кілька теорій утворення лесу. За однією з них – це пилуватий матеріал, перенесений вітром на велику відстань. За іншою, леси виникли в льодовикові епохи у пригляціальній зоні. Процеси лесоутворення не раз припинялися у міжльодовиків’я.

Райони залягання: на півдні і південному заході України.

Лес – ґрунтоутворююча порода чорнозему.