
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
КАФЕДРА ЕКОЛОГІЇ ТА ОХОРОНИ ПРИРОДИ
Укладач: асист. Г.Ф. Лобосок
ВИЗНАЧНИК МІНЕРАЛІВ ТА
ГІРСЬКИХ ПОРІД
Чернігів - 2012
ВСТУП
Одним із важливих завдань сучасної вищої школи є підготовка високо квалі - фікованих фахівців у тій чи іншій галузі народного господарства. Де б не працював майбутній випускник природничого факультету, йому доведеться застосовувати знання і навики здобуті у процесі вивчення природничих наук.
Основи геологія є одним з курсів у системі підготовки вчителів біології, хімії, екології. Знання отримані на лабораторних заняттях з даного курсу використовуються в школі на уроках ботаніки, зоології, загальної біології і хімії.
Даний довідник розроблений відповідно до навчальної програми університету. Основна мета його створення – допомогти студентам під час вивчення тем з розділів „ Мінералогія”, „ Петрографія”.
Мінерали – це продукти хімічних реакцій і фізичних процесів, що відбуваються в земній корі та прилеглих до неї оболонок. Вони неначе букви в кам’яному літопису Землі. Як окремі кристали вони трапляються рідко, здебільшого поширені у вигляді скупчень кристалів – агрегатів. З мінеральних агрегатів складаються гірські породи.
Кожний мінерал і кожна гірська порода неоднакові за походженням і мають свої характерні властивості. Водночас є серед них і подібні. Тому мінерали й гірські породи класифікують.
Мінерали й гірські породи спочатку визначають за допомогою ключових таблиць, а потім - за їх описом.
Таблиця 1
ВИЗНАЧНИК МІНЕРАЛІВ Група І. Мінерали з металічним і напівметалічним блиском |
||||||
№ п/п |
Колір |
Риска |
Твер - дість Густина |
Спайність |
Зовнішні ознаки |
Назва мінералу |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
А. Сірого, свинцево-сірого і темно сірого кольору |
|||||
1 |
Свинцево-сірий |
Сіра, блискуча з блакитним відтінком |
1 4,7 - 5,0 |
Досконала |
Подібний до графіту, але з сильнішим блиском. Лускуваті агрегати і пластинки, гнучкі, але не пружні. Вкраплення у породі; заповнення тонких тріщин |
Молібденіт - MoS2
|
2 |
Від темно-сірого до залізо-чорного |
Чорна, блискуча |
1 2,1 - 2,3 |
Досконала |
Пластинчасті й тонколистуваті агрегати, жирні на дотик, маже руки, пише на папері |
Графіт С |
3 |
Свинцево-сірий |
Сірувато-чорна |
2-3 7,2 - 7,6 |
Досконала по кубу |
Суцільні зернисті маси, кристали часто з характерним східчастим зломом. Постійні супутники: пірит, сфалерит, кварц, халькопірит |
Галеніт PbS |
Б. Червоного жовтого і бурої о кольору |
||||||
4 |
Золотисто-жовтий |
Жовта, блискуча |
2-3 15,6- 18,3 |
Відсутня, ковкий |
Зерна, луски, пластинки, вкраплення у породі. Листочки гнучкі й ковкі |
Золото Аu |
5 |
Жовтувато-бурий, темно-бурий до чорного |
Бурувато-жовта до вохряно-жовтої |
1-5 3,3 - 4,0 |
Відсутня |
Чорнувато-бурі, лаково-чорні натічні маси, землисті, порошкоподібні скупчення, конкреції, ооліти |
Лімоніт FeбОз nН2О |
6 |
Латунно-жовтий часто із побіжалістю |
Зеленкува - то-чорна |
3-4 4,1 - 4,3 |
Недоско - нала |
Зернисті, суцільні або вкраплені агрегати. Подібний до піриту відрізняється нижчою твердістю, густішим забарвленням, часто із побіжалістю |
Халькопірит CuFeS2 |
7 |
Кристали залізо-чорні з синюватим відтінком, землисті відміни - червоні |
Вишнево- червона |
5-6 5-5,2 |
Відсутня |
Листуваті, лускуваті й жирні на дотик агрегати, натічні маси, землисті, ниркоподібні, оолітові агрегати, кристали |
Гематит Fе2Оз |
8 |
Латунно-жовтий з сіруватим відтінком |
Темна, зеленкувато-чорна |
5-6 4,6 - 4,9 |
Недосконала |
Жовна (конкреції), гребінчасті й списоподібні зростки, радіально-променисті агрегати. |
Марказит FeS2 |
Продовження табл. 1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
9 |
Солом'яно-жовтий, золотисто-жовтий |
Зеленкувато-чорна |
6-6,5 4,9 - 5,2 |
Недосконала |
Кристали у вигляді кубів із штрихуватістю на гранях, суцільні маси світло-жовтого кольору, вкраплення. Крихкий |
Пірит FeS2 |
В. Залізо-чсрного і чорного кольору |
||||||
10 |
Від чорного до сталево-сірого |
Чорна або синювато-чорна |
2-6 4,7 - 5,0 |
Відсутня |
Порошкуваті, землисті, натічні маси, ооліти, конкреції. Бруднить г руки |
Піролюзит МпО2 |
11 |
Залізо-чорний |
Чорний |
5,5-6 4,9 - 5,2 |
Відсутня |
Тонкозернисті масивні агрегати, вкраплення, кристали залізо – чорного кольору. Магнітний |
Магнетит Fe3O2
|
12 |
Чорний |
Бура |
5-6 4,5 - 4,8 |
Відсутня |
Суцільні зернисті агрегати, заокруглені, неправильні зерна, плямисті, рябі агрегати. Немагнітний |
Хроміт FeCr2O4 |
Група II. Мінерали з неметалічнім блиском і матові |
||||||
А. 3 жовток бурою і червоною рискою |
||||||
13 |
Малиново-червоний |
Яскраво-червона |
2-2,5 8-8,2 |
Досконала |
Щільні або зернисті маси і вкраплення у породі, а також землисті й порошкуваті примазки і нальоти |
Кіновар HgS |
14 |
Колір різноманітний: жовтий, бурий, світло-коричневий, червонуватий до чорного |
Риска світло-бура, світло-жовта |
3,5-4 3,5 - 4,2 |
Досконала |
Суцільні зернисті маси, вкраплення, кристали. Постійний супутник — галеніт. Характерний також сильний, алмазний блиск на гранях кристалів |
Сфалерит ZnS |
Б. 3 синьою й зеленок рискою |
||||||
15 |
Яскраво - зелений, трав'янисто-зелений |
Блідо-зелена |
3,5-4 3,9 - 4,1 |
Відсутня |
Суцільні дрібнозернисті виділення, сталактити, кірки, натічні, ниркоподібні агрегати часто з концентричною, смугастою чи радіально-променистою будовою |
Малахіт Cu2(OH)r∙ [CuCO3] |
16 |
Яскраво-синій, блакитний |
Блакитна |
3,5-4 3,5-4 |
Досконала |
Щільні, променисті й землисті агрегати, нальоти, жовна, рідше кристали |
Азурит Си3(ОН)2-[СО3]2 |
17 |
Темно- зелений до чорного |
Зелена з різними відтінками |
5,5 - 6 3 1 - 3,3 |
Досконала |
Призматичні, стовпчасті, голчасті кристали, суцільні маси голчастої чи призматичної будови |
Рогова обманка |
В. 3 білою або злегка забарвленою рискою, м'які — дряпаються нігтем |
||||||
18 |
Блідо-зелений або білий, інколи з жовтуватим відтінко
|
Біла |
1 2,7-3 |
Цілком досконала |
Листуваті й лускуваті агрегати, часто з перламутровим блиском, суцільні маси, жирні на дотик |
Тальк Mg3[Si4010] (ОН)2 |
Продовження табл. 1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
19 |
Білий, сіруватий, жовтуватий, коричнюватий, безбарвний |
Біла |
2 2,3 |
Цілком досконала в одному напрямку |
Суцільні мармуроподібні, землисті, листуваті, волокнисті агрегати, окремі кристали, друзи. Дряпається нігтем |
Гіпс CaS04∙2H2O |
20 |
Жовтий, медово-жовтий |
Біла з жовтуватим відтінком |
1-2 2,1 |
Недоско - нала |
Жовті кристали або землисті, щільні, натічні, порошкуваті маси, друзи, кірки, нальоти. Крихка, горить з різким запахом |
Сірка S |
21 |
Водянисто-прозорий, білий, червоний, рожевий |
Біла |
1,5-2 1,9-2 |
Досконала по кубу |
Суцільні зернисті, щільні, листуваті агрегати, кристали. Характерний гіркувато - солоний смак |
Сильвін КС1 |
22 |
Прозорий, білий, сіруватий, голубуватий |
Те саме |
2 2,1 - 2,2 |
Досконала по кубу |
Суцільні кристалічні зернисті маси, волокнисті, натічні (сталактити), листуваті агрегати, кристали, друзи. Солоний. В руках стає вологим |
Галіт NaCl |
23 |
Жовтий, медово - жовтий, винно-жовтий, коричневий, бурий, червоний |
„ |
2-2,
5 2-2,1 |
Відсутня |
Аморфні, безструктурні маси з черепашковим зломом, округлі шматки, краплини, натічні форми. Електризується при терті, горить з приємним запахом гвоздики |
Янтар (бурштин) |
24 |
Зеленкувато-жовтий, майже білий |
Риски не дає |
2,5 - 3,5 2,5 - 2,7 |
Розще - плюється на волокна |
Тонковолокнисті агрегати з гнучкими, м'якими, подібними до ниток волокнами |
Хризотил-азбест Mg3[Si205] (ОН)4 |
25 |
Білий з жовтуватим або зеленку - ватим відтінком |
Те саме |
2-2,5 2,7-3 |
Цілком досконала |
Листуваті чи лускуваті агрегати з пружними, гнучкими листочками, що легко відділяються. Перламутровий блиск, ясне забарвлення |
Мусковіт (прозора слюда) |
26 |
Чорний, коричневий |
„ |
2.5-3 2,7 - 3,1 |
Цілком досконала |
Листуваті й лускуваті агрегати, що легко розщеплюються на пружні, гнучкі листочки |
Біотит (темна слюда) |
Г.3 білою рискою, середньої твердості — ніготь не залишає подряпини на мінералі, мінерал не дряпає скло |
||||||
27 |
Білий, рідше ковтий, блакитний, прозорий
|
Біла |
3 2,6 - 2,8 |
Досконала у трьох напрямках |
Зернисті, щільні, пористі, натічні, листуваті, радіально - променисті агрегати, кристали, друзи, жеоди, сталактити. Скипає з розведеною НСІ |
Кальцит СаСОз |
Продовження табл. 1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
28 |
Сірувато- білий, інколи з жовтуватим, буруватим відтінком, чорний, коричневий |
Біла |
3,5-4 2,8-2,9 |
Досконала по ромбоедру |
Мармуроподібні кристалічно-зернисті суцільні маси, кристали. Слабо реагує з НС1 |
Доломіт CaMg[CO3]2 |
29 |
Білий або сірий, іноді голубуватий |
Те саме |
3-3,5 4,3 – 4,7 |
Досконала під кутом 90° |
Крупнозернисті щільні маси, друзи, щітки, натічні форми. Важкий |
Барит BaSO4 |
30 |
Зеленкуватий, фіолетовий, блідо-жовтий, безбарвний |
„ |
4 3,1 – 3,2 |
Досконала по октаедру |
Зернисті, щільні, променисті агрегати, друзи, кристали, маси, часто зонально забарвлені |
Флюорит CaF2 |
31 |
Жовтувато-білий, сіруватий до буруватого |
„ |
3,5 – 4,5 3,9 |
Досконала |
Суцільні зернисті, мармуроподібні, щільні, натічні маси, кулясті агрегати з радіально-променистою будовою всередині, рідше кристали |
Сидерит FeСОз |
32 |
Сірувато-білий, інколи жовтуватий, сірий |
„ |
4-4,5 2,9 – 3,1 |
Досконала по ромбоедру |
Суцільні мармуроподібні маси, фарфороподібні щільні утворення, рідко кристали у вигляді ромбоедрів |
Магнезит MgC03 |
33 |
Найчастіше зелений, голубувато-зелений, рідше білий, безбарвний |
„ |
5 3,1 – 3,2 |
Недосконала |
Призматичні кристали (шестигранні), цукроподібні зернисті суцільні маси, друзи |
Апатит Са5(Р04)з (F, СІ, ОН) |
Д. Порошок білий, тверді — дряпають скло і не дряпають кварц |
||||||
34 |
Непостійний: білий, жовтий, бурий, червоний, блакитний, безбарвний |
Порошок білий |
5-6 2,1 – 2,5 |
Відсутня |
Студнеподібні, натічні утворення, ніздрюваті накипи, сталактити, землисті маси |
Опал SiO2-nH2O |
35 |
Білий, рожевий, м’ясо-червоний, жовтуватий |
Риски не дає, порошок білий |
6 2,5 – 2,6 |
Досконала у двох напрямках |
Суцільні зернисті маси, щільні, призматичні кристали. При ударі дає у двох напрямках рівні, блискучі поверхні під кутом 90° |
Ортоклаз К[А1S3О8] |
36 |
Сірувато-білий з жовтуватим, червонуватим і зеленкуватим відтінком
|
Те саме |
5-6 2,6 |
Відсутня |
Суцільні, щільні, зернисті маси, призматичні кристали. Нерівний злом. Жирний блиск |
Нефелін KNa3[AlSiO4]4 |
Продовження табл. 1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
37 |
Оливково-зелений, жовто-зелений |
Риски не дає |
6,5-7 3,3 - 4,2 |
Недосконала |
Суцільні зернисті, щільні агрегати, вкраплення у породі, рідше кристали |
Олівін (Mg, Fe)2[Si04] |
38 |
Прозорий, білий, дим - частий, чорний |
Риски не дає, порошок білий |
7 2,5 |
Відсутня |
Суцільні зернисті маси, окремі кристали, друзи, пісок |
Кварц SiO2 |
е. Дуже тверді - дряпають кварц , порошок білий |
||||||
40 |
Різноманітний : червоний, зелений, бурий. |
Риски не дає, порошок білий |
6,5 - 7,5 3,5 - 4,2 |
Недосконала |
Окремі ізометричні кристали у вигляді ромбічних дванадцяти - гранників (додекаедрів), кристалічні скупчення |
Гранат |
41 |
Блідо-зелений, винно-жовтий, смарагдово-зелений, синювато- блакитний |
Те саме |
7,5 - 8 2,6 - 2,9 |
Недосконала |
Стовпчасті шестигранні призматичні кристали із поздовжньою штриховкою, друзи, суцільні зернисті маси |
Берил Al2{Be3[Si60,s]} |
42 |
Прозорий, безбарвний або блакитний, винно-жовтий, рожевий |
Риски не дає, поро - шок білий |
8 3,4 - 3,6 |
Досконала в одному напрямку |
Окремі призматичні прозорі кристали з поздовжньою штриховкою на гранях, суцільні зернисті агрегати |
Топаз Al2[Si04](F, OH)2 |
43 |
Синювато-або жовтувато-сірий |
Риски не дає |
9 3,95 |
Відсутня |
Дрібнозернисті суцільні маси сірого, синюватого кольору, вкраплення у породі, окремі кристали бочкоподібної фор - ми |
Корунд Al2O3 |
Класифікація мінералів Самородні елементи
Мінералів що належать до класу самородних налічується близько 50. Вони рідко трапляються в природі але мають велике практичне значення застосовуються в техніці, медицині, ювелірній справі тощо
Утворення самородних елементів пов’язано з глибинними процесами, підвищеними температурами і тиском. Деякі з них виділяються безпосередньо з магматичною розплаву (платина алмаз), інші - при гідротермальних процесах (золото срібло). Частина мінералів цього класу утворюється під час окислення сірчаних сполук нерідко за участю бактерій (сірка. Мідь, ртуть тощо).
Усі самородні елементи характеризуються великою хімічною інертністю.
Алмаз – С. Слово "алмаз" походить від грецького що означає "неприборканий” нездоланний. Твердість 10, густина 3,5. Як правило, безбарвний прозорий іноді забарвлений у синій голубий, жовтий зелений бурий і навіть чорний колір. Блиск дуже виразний, специфічно алмазний. Сингонія кубічна Кристали мають переважно форми октаедрів.
Походження - магматичне пов’язане з ультраосновними глибинними породами.
Алмаз - цар самоцвітів - використовується в ювелірній справі, а тем - нозабарвлені мінерали нижчої якості - для обробки металів і каменів, буріння свердловин, різання скла тощо.
Графіт – С. Назва - від здатності мінералу писати (грецьке "графіо" -"пишу"). Твердість 1-2, густина 2,2. Колір - від сталево-сірого до темного, майже чорного. Блиск металевий напівжирний або матовий. Спайність досконала в одному напрямі. Зустрічається у вигляді землистих мас, прошарків і тонких лусочок, іноді у формі кристалів гексагональної сингонії.
Походження - метаморфічне (від перетворення кам’яного вугілля і вуглистих осадових порід) магматичне, пневматолітове.
Використовується графіт для виготовлення олівців, електродів, вогнетривкого посуду, мастила.
Сірка – S. Назва від хімічного елемента. Твердість 1-2 густина, густина 2. Колір жовтий з різними відтінками. Блиск на гранях алмазний на зломі жирний. Мінерал крихкий, легко плавиться і горить з виділенням сірчаного газу. Зустрічається у вигляді кристалів і землистих мас. Сингонія ромбічна. Спайність недосконала, злом черепашковий, землистий.
Походження - пневматолітове (частіше під час вулканічної діяльності); екзогенне - в результаті розкладання гіпсу і сірчаних сполук та в умовах осадконагромадження в морях за участю бактерій.
Використовується сірка для виробництва сірчаної кислоти пороху, каучуку в медицині для виготовлення фарб, сірників.
Золото – Аu. Твердість 2,6-3,6, густина 15,6-19. Колір золотаво-жовтий, риска, жовта блискуча, блиск металевий. Мінерал ковкий. Сингонія кубічна, кристали у формі октаедрів. Частіше трапляється неправильної форми, з вкрапленнями у породу у вигляді зерен пластинок, лусочок і дендритів.
Походження золота гідротермальне, генетичне пов'язане з проникненням у земну кору збагаченої кремнієм (кислої) магми. Крім того золото зустрічається і в розсипах (вторинні родовища).
Використовується золото як валютний метал у ювелірній справі, для виготовлення різних приладів, у медицині тощо
Срібло – Аg. Твердість 2,5, густина 10-11. Колір сріблясто-білий, риска блискуча. Блиск металевий. Мінерал ковкий. Сингонія кубічна але правильні кристали утворюються дуже рідко. Найчастіше зустрічається у вигляді дендритів, тонких лусочок і пластинок.
Походження - гідротермальне і екзогенне.
Використовується срібло для добування хімічних сполук, покриття ним інших металів, у ювелірній справі тощо