2. Вибір та затвердження теми роботи

Тематика кваліфікаційних робіт бакалавра розробляється та затверджується випускаючою кафедрою.

Теми кваліфікаційних робіт студенти обирають самостійно, керуючись переліком рекомендованих до розробки тем (Додаток А).

Студентові також надається право запропонувати (обрати) тему, назва і спрямованість якої відрізняються від рекомендованої тематики. При виборі теми кваліфікаційної роботи слід враховувати свої наукові та практичні інтереси, можливість використання відповідної статистичної інформації, збирання фактичного матеріалу на конкретному об'єкті дослідження та наявність власних розробок.

Попередньо студент обговорює та погоджує тему з можливим науковим керівником. Вибравши тему роботи, студент представляє кафедрі обґрунтування необхідності проведення досліджень за даною темою та звертається з письмовою заявою на ім'я завідувача кафедри з проханням її затвердити. В заяві студент може просити затвердити йому також конкретного наукового керівника (Додаток Б).

Обрані студентами теми робіт розглядаються та затверджуються випускаючою кафедрою. Одночасно кафедра призначає наукових керівників робіт.

Науковий керівник кваліфікаційної роботи здійснює наступні види діяльності:

• надає студентам допомогу в організації та виконанні роботи;

• проводить індивідуальні консультації студента з питань, які виникають у процесі написання кваліфікаційної роботи;

• контролює графік написання роботи;

• інформує кафедру про стан виконання роботи;

• дає письмовий відгук про роботу;

• присутній на захисті випускної кваліфікаційної роботи перед ДЕК.

Студент-випускник зобов’язаний:

• систематично працювати над вітчизняною та зарубіжною науковою літературою;

• підтримувати зв’язок з науковим керівником і регулярно інформувати його про хід виконання кваліфікаційної роботи;

• в установлений термін представити на кафедру і рецензенту завершальний варіант випускної кваліфікаційної роботи;

• в установлений термін з’явитися на захист випускної кваліфікаційної роботи бакалавра з підготовленими ілюстративними матеріалами щодо нього.

2. Структура та зміст роботи

Кваліфікаційна робота повинна містити такі структурні елементи:

• титульний аркуш;

• зміст;

• перелік умовних позначень (за необхідності);

• вступ;

• основна частина;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (за необхідності).

Зразок титульного аркушу наведений у додатку В.

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. Зразок оформлення змісту кваліфікаційної роботи наведений у додатку Г.

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів наводиться якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальне розшифрування. Якщо спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше в роботі повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, чітко формулюється об'єкт, предмет, мета, гіпотези та завдання роботи. У вступі мають бути відображені теоретико-методологічні засади, методи та організація дослідження, надійність та вірогідність результатів, наукова новизна, практичне значення та дані про апробацію результатів. Загальний обсяг вступу становить 2-3 сторінки.

Загальна характеристика роботи подається у послідовності, що викладена нижче.

Актуальність роботи. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями наукової задачі обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку психологічної науки.

Об’єкт дослідження − це частина психологічної реальності, в межах якої знаходиться предмет дослідження. Це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження − це та вузька, строго окреслена частина об’єкта, яку ви безпосередньо досліджуєте.

Об’єкт та предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться як загальне та часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи формулюється без використання слів типу: «дослідження», «вивчення», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Завдання дослідження повинні бути узгоджені з темою, метою, об’єктом та предметом дослідження та відображатися у його структурі. Як правило, завдання роботи починаються зі слів: «проаналізувати», «вивчити», «дослідити», «знайти», «розкрити» тощо, їх має бути 3-5 у роботі. Завдання дослідження − це, у першу чергу, дослідницькі завдання, тобто ті, що конкретизують гіпотези.

Гіпотези − це зроблена на основі вивчення наукових джерел, власних спостережень та аналізу припущення про основні результати Ваших досліджень. Їх загальна кількість має бути не більше 3-ох.

Теоретико-методологічні засади. Виокремлення в рамках одного дослідження психологічних підходів, які є близькими та взаємодоповнюючими за своєю суттю. Розкриваються теоретичні положення й праці тих вчених, на яких Ви спиралися при плануванні та проведенні дослідження.

Методи та організація дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба стисло та змістовно, не відірвано від змісту роботи із зазначенням автора кожного методу.

Надійність та вірогідність результатів. Визначається репрезентативністю вибірки, узгодженістю теоретичної моделі досліджуваного явища з методами його дослідження, застосуванням методів, які адаптовані саме для подібних досліджень і соціокультурної ситуації та ще й взаємодоповнюючими або дозволяють робити контроль результатів.

Наукова новизна роботи. Стисло та лаконічно викладаються нові наукові положення (рішення), що запропоновані студентом особисто. При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі фрази як: «уперше отримано», «дістало подальший розвиток», «удосконалено» тощо.

Практичне значення. Подаються відомості про практичне використання одержаних результатів або рекомендації як їх використати у конкретній галузі практики. Використовуючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання та масштабів використання.

Апробація результатів дослідження. Зазначається, на яких наукових з’їздах, конференціях, симпозіумах висвітлено результати досліджень, викладених у бакалаврській роботі.

Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають:

• огляд літератури за темою дослідження;

• виклад методів досліджень;

• відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

• аналіз і узагальнення результатів досліджень.

Випускні кваліфікаційні роботи рекомендується поділяти на два розділи (хоча за необхідності може бути три розділи).

У першому розділі роботи викладається огляд літератури. У ньому слід стисло окреслити основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою і визначити невирішені чи недостатньо вирішені питання. Саме ці питання (чи їх частина) і мають бути відправною точкою для проведення власного дослідження.

У процесі роботи над кваліфікаційною роботою підбираються та вивчаються першоджерела, складається бібліографія. Дієву допомогу студентам у цьому надає науковий керівник, а також працівники бібліотек. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників. Потрібно приділити увагу сучасним закордонним розробкам з даної теми. Кількість та якість відібраних наукових джерел повинна задовольняти вимогу всебічного та повного розкриття теми. Спочатку потрібно ознайомитися з основною літературою (підручниками, монографіями, теоретичними статтями), а далі – прикладною (статтями про конкретні дослідження). Робляться узагальнення та висновки по теоретичній частині. Приблизний обсяг розділу 30% матеріалу кваліфікаційної роботи.

У другому розділі, як правило обґрунтовують вибір напряму дослідження, наводять методи розв’язання завдань та їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення дослідження, розкривають й обґрунтовують основні показники та критерії досліджуваного явища, характеризується експериментальна вибірка, наводяться результати аналізу експериментальних даних (при їх наявності) та висновки.

Третій розділ присвячується докладному викладу та аналізу результатів власних досліджень. При написанні цього розділу, як правило, застосовуються методи математичної статистики, вибір яких залежить від стратегій дослідження. Аналіз емпіричних результатів має бути структурованим, логічним та відповідати одній провідній ідеї, що чітко визначена автором. Саме в цьому розділі має бути реалізований основний блок завдань дослідження та здійснене зіставлення результатів власних досліджень автора із результатами, що були отримані іншими дослідниками. Завершення написання розділу передбачає формулювання студентом узагальнення по розділу. Приблизний обсяг розділу 70% матеріалу кваліфікаційної роботи.

Висновки викладаються найважливіші наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми. При формулюванні висновків детальніше потрібно зупинитися на викладі результатів Ваших емпіричних досліджень. Загальні висновки до роботи є короткими змістовними узагальненнями з кожного розділу бакалаврської роботи. Вони мають обов’язково відповідати змісту завдань роботи. Кількість висновків має бути у межах 3-5 пунктів. Обсяг висновків − 2-3 сторінки.

Наприкінці прийнято писати про перспективи Ваших подальших досліджень.

Список використаних джерел. Це перелік усіх джерел наукової, методичної, статистичної, довідкової та іншої інформації, на які є посилання у роботі, або які використовуються під час дослідження. Список використаної літератури розміщується в кінці тексту кваліфікаційної роботи з самостійною нумерацією та у алфавітному порядку із зазначенням прізвищ та ініціалів автора, назви роботи, назви видавництва, року видання, кількості сторінок (Додаток Д). В тексті роботи, де використано джерело, в квадратних дужках проставляється номер цього джерела.

У додатки виноситься вся допоміжна інформація, що представлена у текстовій, табличній, графічній формі, яка не увійшла до складу основної частини роботи. До допоміжного матеріалу можуть бути віднесені: таблиці допоміжних цифрових даних; інструкції до методик; тексти опитувальників; стимульний психодіагностичний матеріал; допоміжні ілюстрації тощо.