3. Принципи менеджменту.

Важливу роль в управлінській діяльності відіграють принципи менеджменту: цілеспрямованість; урахування потреб та інтересів працівників на засадах застосування їх мотивування до праці; ієрархічність ( розташування управлінських посад в організаційній структурі від найнижчого рівня управління до найвищого); системність ( організація розглядається як відкрита система, що складається із взаємодіючих та взаємопов’язаних елементів); взаємозалежність ( кожна організація складається із взаємозалежних внутрішніх змінних та факторів зовнішнього середовища, які впливають на організацію); динамічна рівновага ( безперервний розвиток організації та утримання рівноваги на кожному етапі цього розвитку); економічність ( функціонування організації на основі збалансованості витрат і надходжень); активізація (спонукає організацію до постійного розвитку); єдиновладдя.

Усі принципи менеджменту взаємопов’язані. Відмова від якогось із них або недостатнє їх врахування в управлінській діяльності знижує якість управлінських рішень та ефективність менеджменту.

4. Взаємозв’язок основних категорій теорії менеджменту.

Управлінська діяльність включає різноманітний спектр ви­конуваних робіт, спрямованих на створення найбільш сприят­ливих умов розвитку виробництва, більш повного та раціональ­ного використання наявних ресурсів, досконалішої організації праці. Мета такої діяльності - підвищення ефективності ви­робництва і зміцнення конкурентоспроможності організації.

Наука менеджменту в процесі пізнання та формування влас­ного предмета дослідження використовує систему категорій і понять для опису явищ та процесів управління соціально-рин­ковими системами, зокрема: мета, управління, принципи, про­цес, функції, технологія, структура, інформація, система, ме­тоди, удосконалення управління тощо.

Основні категорії теорії управління

ІІІ Контрольні питання для самоперевірки:

1. Поясніть дію законів менеджменту.

2. Які закономірності характерні для управління суспільним виробництвом?

3. Чому закономірність «правильне поєднання цен­тралізації і децентралізації управління» особливо актуальна для українських підприємств?

4. Якими є принципи менеджменту?

5. Назвіть основні категорії і поняття теорії управління.

ІV Література:

1. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2003р., с. 17-19.

2. Хміль Ф.І. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2007р., с. 122-123.

3. Шегда А.В. Менеджмент - К.: "Знання", 2004р., с. 24-32.

Тема 1. Загальні засади управління і менеджменту Самостійна робота 4 Соціально-економічна природа управлінської праці

І Питання до опрацювання:

1. Особливості соціально-економічної природи управлінської праці.

2. Поділ управлінської праці в організації.

3. Класифікація управлінського персоналу в організації.

ІІ Основні аспекти опрацювання матеріалу:

1. Особливості соціально-економічної природи управлінської праці.

У сфері управління застосовують особливий вид праці людей, основною професійною діяльністю яких є управління.

Соціально-економічна природа управлінської праці має специфічні особливості:

1) Результати праці управлінців не піддаються прямому вимірюванню у вартісних чи натуральних показниках.

Праця організатора виробництва має елементи творчості, неповторності і не може оцінюватися з погляду продуктивності. Щодо неї можна застосовувати показники ефективності, результативності, які виражають в загальних показниках керованого працівником підрозділу.

2. Специфіка предмета, знарядь, продукту і результату управлінської праці.

Параметрами управлінської праці є: мета, предмет, засоби, характеристика, продукт управлінської праці.

Мета управлінської праці – це створення умов для досягнення цілей організації, координація й узгодження спільної діяльності працівників організації.

Предмет управлінської праці – це люди, їх трудова діяльність та породжувана ними інформація.

Засоби управлінської праці – це засоби організаційної та обчислювальної техніки, які використовують для обробки, зберігання та доведення інформації до персоналу.

Характеристика управлінської праці - це розумова праця, що поєднує творчі, логічні та технічні операції; робота з людьми; опосередковано виробнича праця; інформаційна природа; різноманітність завдань, що розв’язуються; має творчий характер.

Продукт управлінської праці – це інформація в формі управлінського рішення, документів, наказів, розпоряджень тощо, необхідних для функціонування організації.

Результат управлінської праці - це скоординована діяльність виробничого персоналу, а опосередковано – фінансово-економічні показники діяльності організації.

2. Підвищені кваліфікаційні вимоги до керівників та фахівців управління.

3. Особлива значущість якості управлінської праці: неякісний товар можна переробити чи знищити, а низька якість управлінської праці може призвести до масштабних втрат.

4. Мобільний характер та розгорнуті просторові межі управлінської праці: управлінська праця вимагає постійного маневрування управлінців територією підприємства та інших організацій.

5. Різноманітність операцій та процедур.

6. Творчий характер управлінської праці: поєднання набутих знань і таланту.

7. Підвищений рівень самостійності у прийнятті рішень.

2. Поділ управлінської праці в організації.

Продуктивність управлінської праці підвищують, розподіляючи спільну працю між працівниками через спеціалізацію їх за окремими видами робіт.

Поділ праці у менеджменті – це визначення спеціалізованих видів робіт і закріплення їх за управлінськими працівниками та їх групами.

У теорії та практиці менеджменту виділяють кіль­ка видів поділу управлінської праці. Функціональний поділ управлінської праці представляє собою виділення функцій, виконання яких закріплюється за конкретни­ми працівниками або підрозділами апарату управління.

Структурний (ієрархічний) поділ управлінської праці передбачає поділ роботи з реалізації функцій за рівнями управлі­ння та закріплення їх за відповідними управлінськими праців­никами і формування на цій основі їх повноважень. У межах структурного поділу праці виокремлюють вертикальний і горизонтальний поділи праці. Вертикальний поділ праці передбачає виокремлення низового, середнього і вищого рівнів управління, а також визначення діапазонів керівництва (є він єдиноначальником чи очолює колегіальний орган управління) (наприклад, директор → заступник директора з економіки та фінансів → планово-економічний відділ). Горизонтальний поділ праці має своїм наслідком утворення управлінських підрозділів на кожному рівні управління залежно від обсягів робіт (наприклад, директор → функціональні служби: відділ маркетингу, відділ персоналу, планово-економічний відділ, бухгалтерія, відділ матеріально-технічного постачання).

Кваліфікаційний поділ управлінської праці передбачає розподіл робіт за функ­ціями управління і закріплення їх за управлінськими праців­никами відповідно до їхньої кваліфікації, стажу роботи й осо­бистих рис.

Технологічний поділ управлінської праці передбачає, що спеціалізація працівників проводиться з урахуванням таких видів робіт з управління, як керівництво організацією загалом, керівництво структурним підрозділом, операції зі збору, передачі, збереження інформації, виконувані певними категоріями працівників. Цими видами робіт займаються відповідні категорії працівників менеджменту:

Категорії працівників менеджменту	Види виконуваних робіт
1.Лінійні менеджери (директор, начальники цехів, бригади­ри)	Керівництво організацією в цілому
2.Функціональні менеджери (начальник відділу мар­кетингу, головний економіст)	Керівництво підрозділом, відділом
3. Фахівці	Обробка інформації, яка надходить від об’єкта управління та з інших джерел і створення документації, необхідної для виконання функції
4. Інші працівники менеджменту	Оформлення документації, її пересилання, зберігання, облік та ін.

Лінійний персонал здійснює безпосереднє управління вироб­ництвом, а функціональний - допомагає йому виконувати функції управління виробничими підрозділами. Лінійні та функціональні органи утворюють систему управління підпри­ємством.

Одночасно для узгодженого управління необхідна кооперація (об’єднання ) праці. Основою кооперації праці в менеджменті є чітко продумана технологія процесу управління, тобто послідовність процедур виконання окремих видів робіт і їх сукупностей.

Кооперація праці у менеджменті – це об’єднання різних видів праці для виконання спільних завдань.

У менеджменті застосовують паралельну й послідовну, постійну та епізодичну кооперацію праці. Паралельну кооперацію праці застосовують для одночасного виконання двох або більше видів робіт, завершення яких обумовлено єдиним терміном (наприклад, підготовка бухгалтерської та статистичної звітності). Послідовна кооперація праці передбачає початок наступного виду робіт лише після завершення попереднього (складання статистичної звітності на основі даних первинного бухгалтерського обліку). Постійну кооперацію праці використовують з метою об’єднання взаємозалежних відділів та виконавців (наприклад, працівників відділу збуту і юридичного – у процесі контролювання виконання угод). Епізодична кооперація праці виникає у разі виробничої необхідності або на підставі спеціального розпорядження лінійного керівника організації.

Процеси поділу і кооперації праці в управлінні взаємопов’язані і взаємозумовлені особливостями трудової діяльності окремих категорій менеджерів.