
- •Модуль 1. Поняття та передумови заняття підприємницькою діяльністю
- •Тема 1. Поняття підприємницького права
- •Поняття підприємницької діяльності
- •1.2. Ознаки підприємницької діяльності
- •1.3. Принципи підприємницької діяльності
- •1.4. Види підприємницької діяльності
- •1.5. Взаємовідносини між підприємцями та державою
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Підприємницьке законодавство
- •2.1. Поняття та види джерел підприємницького права
- •2.2. Система законодавства про підприємництво
- •2.3. Закони як джерела підприємницького права
- •2.4. Підзаконні акти як джерела підприємницького законодавства
- •2.5. Локальні акти як джерела підприємницького права
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Суб’єкти підприємницької діяльності
- •3.1. Передумови реалізації права на заняття підприємництвом
- •3.2. Фізичні особи як суб'єкти підприємницької діяльності
- •3.3. Обмеження фізичних осіб у праві на заняття підприємницькою діяльністю
- •3.4. Юридичні особи як суб'єкти підприємницької діяльності
- •3.5. Створення юридичних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності
- •3.6. Види юридичних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Легалізація суб’єктів підприємницької діяльності
- •4.1. Поняття і види легалізації підприємництва
- •4.2. Реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності
- •4.3. Загальний порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності
- •4.4. Порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності
- •4.5. Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності і внесення змін у засновницькі документи
- •4.6. Відміна державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Припинення підприємницької діяльності
- •5.1. Поняття припинення підприємницької діяльності
- •5.2. Реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності
- •5.3. Ліквідація суб'єктів підприємницької діяльності
- •5.4. Поняття та загальна характеристика банкрутства
- •5.5. Державна реєстрація припинення суб'єктів підприємництва
- •5.6. Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця — за її рішенням
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Ліцензування підприємницької діяльності
- •6.1. Поняття ліцензування та його принципи
- •6.2. Органи ліцензування
- •6.3. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Ліцензійні умови
- •Порядок отримання ліцензій на заняття окремим видом підприємницької діяльності
- •6.5. Переоформлення, видача дубліката та анулювання ліцензії
- •6.6. Відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Патентування підприємницької діяльності
- •7.1. Поняття патентування та його правові основи
- •7.2. Види торгових патентів та їх характеристика
- •7.3. Порядок придбання торгового патенту
- •7.4. Визначення вартості торгового патенту
- •7.5. Порядок використання торгового патенту та наслідки його порушення
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Сертифікація підприємницької діяльності
- •8.1. Поняття і юридичне значення стандартизації та сертифікації
- •8.2. Об’єкти стандартизації. Суб’єкти стандартизації
- •8.3. Поняття та види сертифікатів
- •8.4. Порядок проведення сертифікації
- •Тема 9. Організаційно-правові форми
- •9.2. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
- •9.3. Поняття господарських товариств
- •9.4. Види господарських товариств
- •9.5. Виробничі кооперативи
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Договори в підприємницькій діяльності
- •10.1. Поняття господарського договору
- •10.2. Укладення господарських договорів
- •10.3. Зміна, розірвання та пролонгація дії договору
- •10.4. Виконання договорів
- •10.5. Способи забезпечення виконання договорів
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Правове регулювання ринку фінансових послуг
- •11.1. Поняття, ознаки й види фінансових послуг
- •11.2. Поняття фінансової установи та умови її створення й діяльності
- •11.3. Державне регулювання ринку фінансових послуг
- •11.4. Заходи впливу на учасників ринку фінансових послуг
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •12.1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
- •12.2. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •12.3. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •12.4. Ліцензування зовнішньоекономічної діяльності
- •Контрольні запитання
- •Тема 13. Монополізм та конкуренція у підприємницькому праві
- •13.1. Розвиток законодавства про недобросовісну конкуренцію
- •13.2. Поняття та значення правового регулювання захисту від недобросовісної конкуренції й обмеження онополістичної діяльності
- •13.3. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання
- •13.4. Антимонопольний комітет та його компетенція
- •13.5. Поняття та види дій, що визнаються анти конкурентними
- •13.6. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •Контрольні запитання
- •Тема 14. Контроль за здійсненням підприємницької діяльності
- •14.1. Поняття контролю, його сутність та форми
- •14.2. Види та значення контролю за підприємницькою діяльністю
- •14.3. Повноваження державних органів при здійсненні контролю за підприємницькою діяльністю
- •Контрольні запитання
- •Тема 15. Відповідальність у підприємницькому праві
- •15.1. Поняття й ознаки господарсько-правової відповідальності
- •15.2. Прострочення боржника. Прострочення кредитора
- •15.3. Форми господарсько-правової відповідальності
- •15.4. Штрафні та оперативно-господарські санкції
- •15.5. Неустойка як вид господарсько-правової санкції
- •15.6. Види, підстави та порядок застосування
- •15.7. Поняття адміністративно-господарських санкцій, їх види
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
6.2. Органи ліцензування
Для визначання основних напрямків державної політики, реалізації державної політики у сфері ліцензування і здійснення контролю за дотриманням порядку ліцензування законодавством України закраплені основні права та обов’язки державних органів ліцензування.
Верховна Рада України як законодавча влада приймає закони України у сфері ліцензування, визначає основні напрями державної політики у сфері ліцензування, законодавчі основи її реалізації. Реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад мають право провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.
Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування згідно зі ст. 5 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» виконує наступні функції:
розробляє основні напрями розвитку ліцензування;
розробляє проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування;
погоджує проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування, що розробляються та приймаються органами виконавчої влади;
узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування;
здійснює нагляд за додержанням органами ліцензування та ліцензіатами законодавства у сфері ліцензування і дає роз'яснення щодо його застосування;
здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування;
визначає форми документів у сфері ліцензування та правила їх оформлення;
затверджує спільно з органами ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням, крім випадків, передбачених цим Законом;
формує експертно-апеляційну раду;
організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування;
веде Єдиний ліцензійний реєстр;
організовує замовлення, постачання, облік і звітність витрачання бланків ліцензій;
видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування;
здійснює контроль за наявністю ліцензії.
Для забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює розроблення навчальних програм, методичних рекомендацій та посібників, установлює порядок підготовки та атестації фахівців з ліцензування.
Для здійснення своїх повноважень спеціально уповноважений орган з питань ліцензування має свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності.
Органи ліцензування згідно зі ст. 6 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» виконують наступні обов’язки:
видають та переоформляють ліцензії, видають дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймають рішення про визнання ліцензій недійсними;
здійснюють у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;
видають розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
анулюють ліцензії на певний вид господарської діяльності;
формують і ведуть ліцензійний реєстр.
Повноваження органів ліцензування не можуть бути делеговані іншим особам, у тому числі створеним органами ліцензування. Органи ліцензування не можуть доручати іншим особам визначати спроможність суб’єктів господарювання виконувати ліцензійні умови згідно з поданими документами.
З метою недопущення порушення законодавства органами ліцензування і миттєвого реагування на претензії та скарги суб’єктів господарювання на рішення органів ліцензування Постановою КМУ від 8.11.2000 р. створено Експертно-апеляційну раду. Експертно-апеляційна рада є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом з питань ліцензування при Держпідприємництві, до компетенції якої належить:
проведення експертизи проектів нормативно-правових актів органів виконавчої влади з питань ліцензування;
розроблення рекомендацій щодо вирішення основних проблем державної політики у сфері ліцензування;
надання попередніх висновків щодо пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, установ і організацій стосовно доцільності запровадження чи скасування ліцензування певного виду господарської діяльності;
розгляд заяв, претензій та скарг суб’єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування;
аналіз стану ліцензування та розроблення рекомендацій щодо його вдосконалення.
Рада має право залучати з метою отримання консультацій та проведення експертизи документів, які нею розглядаються, державних службовців, науковців та інших фахівців на громадських засадах.
Проекти нормативно-правових актів, а також отриманих радою пропозицій і звернень (апеляцій) розглядаються протягом 20 робочих днів з дати їх реєстрації у Держпідприємництві.
За результатами розгляду проектів нормативно-правових актів, пропозицій і звернень (апеляцій) радою приймаються рішення у формі висновків. Рішення ради обов’язкові для розгляду Держпідприємництвом і є підставою для видання комітетом розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.