4. Сутність офшорних зон і офшорного бізнесу

Вперше термін offshore (дослівний переклад - поза берегом) з’явився в американській пресі наприкінці 50-х років минулого століття. Ішлося про фінансову структуру, яка звільнилася від оподаткування шляхом розміщення свого офісу поза межами США. Ідея лягла на благодатний ґрунт, і за підтримки великого бізнесу в усьому світі до кінця ХХ століття було створено понад 70 офшорних зон і юрисдикцій. Бурхливе зростання кількості податкових гаваней припало на 90-ті роки минулого століття. Сьогодні, за даними Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), світова система банківського офшору приховує близько 11,5 трлн. доларів США.

На рівні міжнародних законодавчих актів відсутнє чітке визначення ознак офшорної зони - критеріїв, за якими та чи інша юрисдикція могла б отримати офіційний статус офшору. Тому до цього часу основним критерієм, який дає підстави вважати зарубіжну компанію офшорною, є рівень співробітництва держави, в якій ця компанія зареєстрована, з тією чи іншою міжнародною організацією. На практиці офшорні зони поділяють на так звані податкові гавані та країни із сприятливим оподаткуванням.

Податковими гаванями фахівці називають країни, в яких максимально спрощена процедура реєстрації юридичних осіб та значно знижені або й зовсім немає податків на прибуток, отриманий поза межами країни - місця реєстрації. Вимоги до ведення справ, оформлення документів мінімальні.

На відміну від податкових гаваней у країнах зі сприятливим оподаткуванням при загальному досить високому рівні податку з прибутку діє система податкових пільг, які надають деяким (торговим, фінансовим, холдинговим) компаніям. У цих країнах сприятливий для іноземців митний і валютний режим. До країн з "пом'якшеною" податковою системою належать Нідерланди, Ірландія, Люксембург, Кіпр, деякі кантони Швейцарії, окремі штати США тощо. Втім, податкові пільги діють тільки в обумовлених місцевим законодавством межах, тому для керування офшорною компанією потрібно залучати добре обізнаних з його тонкощами консультантів-фахівців. Оформлення діяльності компанії, ведення документації - дещо складніші. Щодо податків, то їх тут сплачують, але за дуже низькими ставками (наприклад, на Кіпрі - 4,25%, у Ліхтенштейні - від 7 до 20%). Відкриття тут дочірньої компанії гарантує власнику всі переваги, які можна отримати, зареєструвавши офшорну фірму в розвинутій країні. До уваги береться й чинник престижності: ставлення до такої компанії ділових партнерів буде іншим, ніж за умови її реєстрації, приміром, на якомусь із островів у Карибському морі.

За останні два роки українські банки перерахували в офшорні зони та на Кіпр 53,4 мільярда доларів. За перші два місяці 2012 року ця сума склала 6,8 мільярда доларів.

Більше всього коштів перераховувалося на Кіпр – 51,5 мільярда доларів. На другому місці – Британські Віргінські острови – 1 мільярд. Третій – Беліз, з результатом у 600 мільйонів доларів.

Левову частку всіх перерахувань в офшори та на Кіпр становили операції банку “Приват”. за 2010-2011 роки перерахувала 32,7 млд.дол. На другому місці серед українських банків – ПУМБ - за два роки перерахувала в офшори 3,2 млд.дол. Третій – банк “Надра”, за останні два роки цей банк перерахував на Кіпр 1,15 млд.дол..

Україна опинилася в першій двадцятці країн, з яких капітал витікає катастрофічними масштабами. Відповідно до висновків дослідження міжнародної неурядової організації Tax Justice Network, починаючи з 1990-х років, тобто з перших днів незалежності, з України перемістилося в офшори 167 млд.дол. Для порівняння, бюджет України на 2012 рік становив 350 млд.грн. – 43,8 млд.дол.

Прямі іноземні інвестиції в Україну

Назва країни-інвестора	Обсяги прямих інвестицій на 31.12. 2011 р. (млн. дол. США)	У % до підсумку
Усього:	49362,3	100,0
Кіпр	12645,5	25,6
Німеччина	7386,4	15,0
Нідерланди	4822,8	9,8
Російська Федерація	3594,5	7,3
Австрія	3423,1	6,9
Велика Британія	2508,2	5,1
Франція	2230,7	4,5
Швеція	1744,0	3,5
Віргінські острови (Британія )	1607,0	3,3
Віргінські острови (США)	1043,1	2,1
Італія	965,9	2,0
Швейцарія	960,3	1,9
Польща	875,5	1,8
Інші країни	5555,3	11,2

Схема ухилення від сплати податків шляхом переведення грошових коштів в дебіторську заборгованість

1 – підприємство, яке здійснює реалізацію продукції без попередньої оплати, завчасно знаючи про фіктивність суб’єкта господарської діяльності, з яким вступає у взаємовідносини з метою виключення надходження грощових коштів на розрахунковий рахунок. 2 - 3 – в окремих випадках документально оформлюється реалізація продукції через декілька фіктивних підприємницьких структур 4-5 – відбувається перевід в готівку грошових коштів. 6 – фактична реалізація продукції відбувається реально існуючому підприємству.

Визначені напрямки дослідження дозволили вказати основні переваги офшорних зон, а саме:

1) повне або істотне звільнення від податків на прибуток і капітал;

2) повна конфіденційність інформації про власників і бізнес офшорної компанії;

3) дуже спрощений бухгалтерський облік (а часом і взагалі ніякого);

4) відсутність валютного контролю;

5) можливість використання номінальних власників і директорів;

6) відсутність заборони ведення бізнесу на території офшорної юрисдикції.

Визначено, що на вибір офшорної юрисдикції впливають такі фактори, як характер та масштаб ділових операцій ,престижність, мінімізація ризиків, наявність міждержавних угод про запобігання подвійного оподаткування.