2. Класифікація вільних економічних зон

3.Фінансові умови функціонування вільних економічних зон в Україні

На території України з 1999-го по 2004 роки було створено 11 ВЕЗ і в дев'яти регіонах запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності (ТПР). У березні 2005 року законом про держбюджет-2005 були скасовані пільги зі сплати податку на прибуток і ПДВ для суб'єктів, які реалізують інвестиційні та інноваційні проекти в ВЕЗ і ТПР.

Незважаючи на певні позитивні досягнення практики функціонування СЕЗ, доводиться констатувати, що загалом результати діяльності територій зі спеціальним режимом оподаткування виявилися досить сумнівними і не виправдали покладених на них завдань. За весь період функціонування СЕЗ очікувалось досягти таких показників: залучення інвестицій – понад 6,3 млрд дол. США (фактично – 3,4 млрд або 53,5 % від запланованого згідно затверджених інвестиційних проектів); створення нових та збереження існуючих робочих місць – 163,6 тис. (фактично – 140,6 тис. або 85,9 % від запланованого).

Тривалість дії спеціального статусу спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку

Назва утворення	Термін дії	Початок діяльності
Спеціальні (вільні економічні зони)
1. «Порт Крим»	25	01.01.2000 р.
2. «Порто-Франко»	25	01.01.2000 р.
3. «Рені»	30	17.05.2000 р.
4. «Славутич»	20	30.06.1998 р.
5. «Яворів»	20	17.02.1999 р.
6. «Курортополіс Трускавець»	20	01.01.2000 р.
7. «Донецьк»	60	21.07.1998 р.
8. «Азов»	60	21.07.1998 р.
9. «Інтерпорт Ковель»	20	01.01.2000 р.
10. «Миколаїв»	30	01.01.2000 р.
11 «Закарпаття»	30	09.01.1999 р.
Території пріоритетного розвитку
1. у Донецькій області	30	21.07.1998 р.
2. у Луганській області	30	04.02.1999 р.
3. у Закарпатській області	15	29.01.1999 р.
4. в АРК	30	01.01.2000 р.
5. у м. Шостка Сумської області	30	01.01.2000 р.
6. у Житомирській області	30	01.01.2000 р.
7. на території м. Харкова	30	01.01.2000 р.
8. у Чернігівській області	30	01.01.2000 р.
9. у Волинській області	30	01.01.2000 р.

СЕЗ та ТПР діють на територіях 12 областей. Кількість районів,на які поширюються режими СЕЗ та ТПР - 41, а кількість міст - 58. (Загальна територія, на яку поширювався режим ВЕЗ – 360 тис. га, або 10,5% території України).

Основними пріоритетними видами економічної діяльності на територіях СЕЗ і ТПР були: сільське господарство; видобувна промисловість;харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів; текстильна та легка промисловість;виробництво деревини та виробів з деревини; хімічна промисловість; металургія та оброблення металу; машинобудування та приладобудування;виробництво електроенергії, газу та води; будівництво та виробництво будівельних матеріалів; туристсько-рекреаційна сфера; транспорт та зв’язок; дослідження та розробки у галузі природничих та технічних наук; освіта та охорона здоров’я.

Однак, в листопаді 2012 р. Президент запропонував повернутися закону про території пріоритетного розвитку (ТПР) і вільні економічні зони (ВЕЗ). Він рекомендував повернутися до використання цього закону на територіях і районах, де "депресивна економіка", а також в "галузях, які відчувають труднощі". Нагадаємо, нещодавно Верховна рада ухвалила у другому читанні урядові законопроекти, які фактично дозволяють вводити вільні економічні зони. (законопроект Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки України з метою створення нових робочих місць", законопроект "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки", законопроект "Про внесення зміни до розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України (щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки)).

За допомогою вільних економічних зон можна розв’язати низку актуальних завдань: економічних (прискорення технологічного розвитку країни, її входження у міжнародний поділ праці, поліпшення ситуації в депресивних регіонах, апробація заходів з ринкових реформ); соціальних (збільшення зайнятості, послаблення соціальної диференціації) та політичних (гармонізація відносин центру і регіонів, пом’якшення суперечностей між окремими бізнес-групами). Особливо важливе значення ці завдання мають для країн з перехідною економікою.

Отже, діяльність ВЕЗ в Україні характеризується як позитивними, так і негативними тенденціями. До перших можна віднести збільшення припливу інвестицій і розширення обсягу промислового виробництва. До других належать факти використання ВЕЗ для забезпечення «тіньової» економіки - контрабанди, легалізації незаконних доходів та ухиляння від сплати податків.