Система роботи над усними й письмовими творами різних видів і жанрів

Дитина навчиться складати твір тільки в тому разі,

коли кожне слово — як готова цеглина,

якій заздалегідь приготовлене місце.

В.Сухомлинський

Твір — це оригінальний зв'язний текст, самостійно складений в усній чи письмовій формі на певну тему. Твір надає широкі можливості для самостійного твор­чого виявлення зв'язного мовлення учня, але одно­часно й можливість обійти прогалини у своїх знаннях з орфографії та пунктуації.

Робота над твором, тобто вироблення навичок самостійно, у зв'язній формі, логічній послідовності викладати думки на певну тему, передбачає оволодіння таких умінь:

1. розкривати тему й основну думку;

2. збирати й систематизувати матеріал, що забез­печує оптимально можливу якість твору за змістом і формою, розвиває творчу активність учнів, готує їх до складання анотацій, рефератів тощо. Збір, відбір і систематизація матеріалу безпосередньо пов'язані з умінням спостерігати навколишню дійсність, розкри­вати зміст картини, працювати з книгою та довідковою літературою;

3. будувати твори в певній композиційній формі з урахуванням типів і стилів мовлення, способів викла­дання думок;

4. правильно, ясно, виразно висловлювати свої думки;

5. вдосконалювати написане. Перший (чорновий) варіант твору, як правило, за якістю не найкращий, він не розкриває потенційних можливостей учня. Цей варіант учні редагують, часом перебудовують компо­зицію; усувають зайве, додають потрібне, виправляють неточності й помилки.

У методичній літературі традиційно виділяють два основні різновиди творів за їх змістом, що проводяться в 5—11-х класах.

1. твори на літературні теми, які пов'язані з ви­вченням літератури;

2. твори на нелітературні, або вільні теми.

Усі твори також класифікують за:

• метою проведення;

• формою передачі матеріалу;

• способом викладання;

• джерелом одержання матеріалу.

Залежно від мети проведення поділяють на:

• навчальні;

• контрольні.

Завдання навчальних творів — розвивати вміння учнів самостійно викладати думки, почуття, судження, а контрольних — перевірити ці вміння.

Методика підготовки до твору має враховувати при­родну структуру мовної діяльності, до якої входять:

1. орієнтація в ситуації спілкування;

2. орієнтація у змісті висловлювання;

3. планування;

4. реалізація задуму;

5. контроль.

Орієнтація в ситуації спілкування породжує мотив, дає усвідомлення мети, від якої залежатиме головна думка і стильове оформлення тексту. Осмислення теми твору дозволить окреслити обсяг змісту, зібрати і систематизувати необхідний матеріал, визначити предмети, на які розчленовується тема, і, отже, обрати тип мовлення, скласти чіткий план викладу. На ос­нові всього цього здійснюється вибір мовних засобів, необхідних для висвітлення теми.

Підготовка до написання твору будь-якого виду проводиться заздалегідь і в різних аспектах. Попе­редньо вчитель визначає тему твору, разом з учнями аналізує її, складає орієнтований план, показує, як потрібно використовувати зібраний матеріал за вивче­ною літературою, даними власних спостережень, на матеріалі життєвого досвіду, за картиною, кінофільмом тощо. До того ж поглиблює знання учнів про типи мовлення та способи їх творення.

Наприклад:

Завдання 1. Прочитайте текст. Визначте, який тип мовлення покладено в основу уривка? Обґрунтуйте свою думку. (Подаємо текст-розповідь.)

Учні доходять висновку, що аналізований уривок має ознаки тексту-розповіді.

Завдання 2. Прочитайте текст, визначте його стиль. Укажіть вжиті в тексті професіоналізми. Випишіть сло­ва, що вказують на послідовність виконання трудових операцій. Використовуючи виписані слова та деякі з професіоналізмів, усно перекажіть текст, зберігаючи стиль. Спробуйте змінити його на художній. (Подає­мо публіцистичний текст, що містить розповідь про процес праці.)

Мета художньої розповіді про трудовий процес викликає певне ставлення до самої праці, її виконання та результату трудових дій. Така розповідь емоційна, образна. У ній використовуються художні засоби: епітети, порівняння, повтори тощо.

Завдання 3. Прочитайте. Визначте стиль тексту. Коротко запишіть основні вимоги до твору.

Завдання 4. Прочитайте уривки і визначте стиль кожного з них, аргументуючи свою думку. Чи передає якесь ставлення до описуваного науковий виклад? Яким настроєм перейнято художній опис? Укажіть речення, що передають авторське сприймання. Назвіть художні засоби, вжиті письменником. (Подаються тексти-описи у науковому та художньому стилях.)

Завдання 5. 1. Прочитайте тексти. Яка різниця між описом місцевості й описом природи? (Подаються тексти, що містять описи місцевості й природи.)

2. Визначте стиль обох описів, обґрунтовуючи свою думку. Чи є в них авторська оцінка, авторський настрій?

3. Розгляньте дієслова в описах. У формах якого часу вони вживаються? Зробіть висновок.

Завдання 6. На основі власних спостережень на­пишіть твір-опис місцевості, вибравши одну з тем: «Вулиця мого дитинства», «Бабусине обістя», «Улюб­лене місце відпочинку».

Завдання 7. Уявіть, що вам доручили спроектувати вулицю. Опишіть, який би вигляд вона мала. Твір може мати назву «Вулиця майбутнього».

Завдання 8. Прочитайте уважно тексти, доповніть їх розповіддю-описом про знайому вам людину. У першо­му тексті дайте позитивну характеристику, у другому — негативну. Доберіть до кожного тексту власні назви. (Пропонується текст з описом зовнішності людини.)

Завдання 9. Складіть план і напишіть оповідання, додавши опис-портрет своєї матері. (Подається текст з описом матері.)

• Примітка. Доцільно учням запропонувати орієн­товний план, а також мовний матеріал, за яким опи­сується портрет:

План

1. Ім’я (прізвище, по батькові) людини яку опи­сують.

2. Її вік.

3. Вираз обличчя, його характерні риси.

4. Колір очей, волосся, брів; форма носа.

5. Зріст, хода.

6. Особливості вдачі.

7. Основні елементи одягу.

8. Ставлення до знайомих, друзів.

9. Улюблене заняття (хобі) тощо.