1. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.

Особливості:

1. провідним джерелом права є судовий прецедент;

2. як правило немає чіткої їєрархії джерел права;

3. може існувати неписана конституція (Нова Зеландія, Великобританія);

4. закони дуже деталізовані;

5. суди безпосередньо творять право;

6. поширеним є конституційний звичай і правова доктрина.

До країн з такою системою джерел права відносять: Англія, США,Нова Зеландія, Канада, Австралія.

2. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романно-германської системи права.

Романо-германська правова сім’я охоплює національні правові системи більшої частини країн Африки, Латинської Америки, а також країни континентальної Європи. Особливості:

1. основним джерелом права є закон;

2. всі джерела конституційного права складають чітку ієрархію;

3. формальне невизнання судового прецеденту як джерела права;

3. Особливості джерел конституційного права в в державах з мусульманською системою права.

Особливості:

• головним джерелом права є релігійні писання: Суна, Коран;

• роль основоного закону відіграє Коран;

• закони глави держави, постанови уряду, інші нормативно-правові акти повинні відповідати принципам шаріату;

• тісно пов’язана з типом політичного режиму.

До країн з такою системою права можна віднести держави Арабського сходу, Південної і Південно-Східної Азії.

4. Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.

-конституційні(нормативно-правовий акт, який вносить зміни і доповнення в конституцію, приймається в особливому, ускладненому порядку, має таку ж юридичну силу, що й конституція.)

-органічні(- це нормативно-правовий акт, який приймається за прямим приписом конституції в порядку, який відрізняється від порядку прийняття як конституційних, так і звичайних законів.)

-звичайні(нормативні акти, які приймаються на основі Конституції і визначають основи правового регулювання суспільних відносин у певній сфері)

-надзвичайні(нормативні акти тимчасового характеру, які приймаються за надзвичайних обставин і можуть призупиняти дію чинних у відповідній сфері законів).

5. Конституційні закони: поняття та види.

Конституційні закони – акти конституційного змісту, які регулюють основоположні державно-правові відносини і як правило володіють особливим статусом в системі діючого законодавства. Як джерело права вони мають різне значення у різних країнах і розуміються як:

• складові частини некодифікованої конституції ( н-д Конституційний закон 1920 р. в Австрії;

• вносять зміни чи доповнення до конституції (Румунія, Казахстан);

• закон, який вводить конституцію в дію (Словенія);

• закон який приймаєтьсяґ на основі конституції і має вищу юридичну силу (ФРН, Німеччина).

Види конституційних законів: органічні (вносять зміни, доповнення в діючу Конституцію; включаються як органічна (невід'ємна) частина в текст Конституції; процедура їхнього прийняття аналогічна процедурі прийняття Конституції); номінальні (їхній перелік, організаційна назва (про Кабінет Міністрів, про вибори Президента й т.п.) передбачені Конституцією; будучи свого роду продовженням Конституції їхнього положення в текст Конституції не включаються; їхнє основне завдання - конкретизація (деталізація) певних норм Конституції); ординарні (на них є посилання в Конституції, але без визначення їхньої організаційної назви);

6. Органічні закони: поняття та види.

Органічні закони – це акти, які мають вищу юридичну силу та приймаються на основі бланкетних норм конституції. Отже їхнє прийняття безпосередньо передбачено в Конституції. Зокрема це прямо передбачено у Конституції Франції, у Конституції Іспанії. Вони також єхарактерними для конституційного права ще таких держав, як Грузія, Естонія, Молдова, Португалія.

7. Звичайні закони як джерела конституційного права у зарубіжних державах.

Звичайні закони регулюють окремі питання державного або суспільного життя. Від інших звичайних законів закони, віднесені до джерел конституційного права, відрізняються лише своїм предметом. До числа таких законів можна віднести закон ФРН Про порядок зміни території земель, закон Франції Про надання виборчого права громадян, які досягли 18 років.

8. Надзвичайні закони як джерела конституційного права у зарубіжних державах.

Надзвичайні закони відрізняються від інших законів змістом і процедурою прийняття. Як правило їхнім змістом є введення надзвичайних режимів – стану оборони, воєнного, надзвичайного стану. Відповідно до самої конституції, ці закони можуть відхилятися від її положень, але приймаються тільки на короткий термін, зазвичай на кілька місяців, хоча і з правом парламенту продовжити цей термін.

9. Акти делегованого законодавства як джерела конституційного права у зарубіжних державах.

Це нормативні акти, які мають силу закону. Формально вони не іменуються законами, а завжди мають якусь особливу назву, за якою їх можна відрізняти від інших актів (наприклад, у Франції – це ордонанси, у Великобританії – накази королеви у Таємній раді, на Кубі – декрети-закони Державної ради, у В’єтнамі – частина указів Державної ради; в Іспанії – законодавчі декрети і декрети-закони Уряду). Частенько вони підлягають наступному затвердженню парламентом і є джерелами конституційного права, якщо містять відповідні норми. За формою є підзаконними актами, за юридичною силою прирівнюються до закону. Найчастіше приймаються главою держави чи урядом.