
- •1. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романно-германської системи права.
- •3. Особливості джерел конституційного права в в державах з мусульманською системою права.
- •4. Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •5. Конституційні закони: поняття та види.
- •10. Внутрішньодержавні публічно-правові договори як джерела конституційного права в зарубіжних державах.
- •11.Конституційно-правовий звичай як джерело конституційного права. Конституційні угоди.
- •12. Судовий прецедент як джерело конституційного права.
- •13.Доктрина як джерело конституційного права.
- •14. Загальні правові принципи як джерела конституційного права.
- •15. Види конституцій за формою зовнішнього виразу.
- •16. Види конституцій за порядком внесення змін.
- •17. Види конституцій за способом їх прийняття.
- •18. Одкровенна конституція(навести приклади).
- •19. Установчі конституції(навести приклад).
- •20. Способи прийняття установчих конституцій.
- •21. Види конституцій за часом їх дії.
- •22. Особливості внесення змін і доповнень в писані та неписані конституції.
- •23. Структура кодифікованих конституцій.
- •24. Структура не кодифікованих конституцій.
- •25. Поняття та зміст конституційного контролю.
- •28. Абстрактний і конкретний контроль.
- •30. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •31. Природничо-правовий підхід до регулювання прав людини.
- •32. Позитивістський підхід до регулювання прав людини.
- •33. Вихідні засади мусульманської концепції прав людини.
- •34. Африканська концепція прав людини
- •35. Соціалістична концепція правового статусу людини.
- •36. Поняття підданства, його походження, сучасний зміст.
- •37. Поняття і зміст громадянства.
- •38. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •39. Філіація: поняття, зміст.
- •40. Натуралізація: поняття, зміст.
- •41. Оптація та трансфер:поняття та зміст.
- •42. Поновлення громадянства: поняття, зміст.
- •43. Спрощені процедури набуття громадянства.
- •44. Способи припинення громадянства.
- •45. Експатріація: поняття, зміст.
- •46. Денаціоналізація: поняття, зміст.
- •47. Денатуралізація: поняття, зміст.
- •48. Втрата громадянства: поняття, зміст.
- •49. Співвідношення понять ,, Громадянство,, і національність,, в зарубіжних країнах.
- •50. Конституційно-правові підходи до регулювання питань подвійного громадянства (біпатризм).
- •51. Зміст конституційного положення ,,соціальна держава,,
- •51. Зміст конституційного положення ,,правова держава,,.
- •53. Зміст конституційного положення ,.Демократична держава,,
- •54. Зміст конституційного положення «світсьа держава».
- •55. Теократична держава: поняття, приклади сучасних держав.
- •56. Клерикальна держава: поняття, сутність.
- •57. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади.
- •58. Класифікація форм правління сучасних держав.
- •60. Необмежена(абсолютна) та обмежена(конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •63. Види систем престолоспадкування.
- •64. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •65.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •66. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •67. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •68. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •69. Нетипові форми правління.
- •70. Унітарна держава, її різновиди.
- •72. Політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •74. Поняття та конституційно-правові ознаки федерації.
- •75. Види федерацій.
- •76. Принципи утворення федерацій.
- •77. Конституційно-правові ознаки демократичного політичного режиму.
- •78. Конституційно-правові ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •79. Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму.
- •81. Форми прямої демократії в зарубіжних країнах.
- •82. Відзив депутата (представника): поняття, сутність.
- •83. Референдум як форма народовладдя: поняття, сутність, види.
- •84. Види виборів за опосередкованістю волі виборців.
- •85. Опосередковані та багатоступеневі вибори.
- •87. Виборчі цензи. Поняття та види
- •88. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи.
- •89. Мажоритарна виборча система, її різновиди.
- •90. Сутність мажоритарної системи відносної більшості.
- •91. Сутність мажоритарної системи абсолютної більшості.
- •92.Сутність мажоритарної системи кваліфікованої більшості.
- •93. Правове регулювання та особливості пропорційної виборчої системи.
- •94. Преференційне голосування (система єдиного перехідного голосу).
- •95. Система єдиного неперехідного голосу (напівпропорційна система)
- •96. Особливості мажоритарно-пропорційної виборчої системи.
- •97. Поняття та сутність глави держави.
- •98. Юридичні форми глави держави.
- •100. Функції і повноваження глави держави у зарубіжних країнах.
- •101. Поняття та зміст права вето.
- •102. Інститут контра сигнатури.
- •103. Монарх: особливості конституційно-правового статусу.
- •104. Особливості конституційно-правового статусу президента в зарубіжних державах.
- •105. Способи обрання президентів зарубіжних держав.
- •106. Поняття парламенту, його сутність.
- •107. Вихідні засади концепції народного представництва.
- •109. Зміст представництва верхньої та нижньої палат бікамерних парламентів.
- •110. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •111. Форми парламентського контролю за діяльністю уряду.
- •112. Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •113. Юридична природа представницького мандата.
- •116. Поняття уряду, риси.
- •117. Способи формування.
- •118. Парламентський спосіб формування уряду.
- •119. Парламентська інвеститура.
- •120. Позапарламентський спосіб формування уряду.
- •121. Види урядів.
- •122. Коаліційний уряд.
- •123. Уряд національної єдності.
- •124. Відповідальність урядів Зарубіжних Держав.
- •125. Інститут парламентської відповідальності уряду.
1. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
Особливості:
провідним джерелом права є судовий прецедент;
як правило немає чіткої їєрархії джерел права;
може існувати неписана конституція (Нова Зеландія, Великобританія);
закони дуже деталізовані;
суди безпосередньо творять право;
поширеним є конституційний звичай і правова доктрина.
До країн з такою системою джерел права відносять: Англія, США,Нова Зеландія, Канада, Австралія.
2. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романно-германської системи права.
Романо-германська правова сім’я охоплює національні правові системи більшої частини країн Африки, Латинської Америки, а також країни континентальної Європи. Особливості:
основним джерелом права є закон;
всі джерела конституційного права складають чітку ієрархію;
формальне невизнання судового прецеденту як джерела права;
3. Особливості джерел конституційного права в в державах з мусульманською системою права.
Особливості:
головним джерелом права є релігійні писання: Суна, Коран;
роль основоного закону відіграє Коран;
закони глави держави, постанови уряду, інші нормативно-правові акти повинні відповідати принципам шаріату;
тісно пов’язана з типом політичного режиму.
До країн з такою системою права можна віднести держави Арабського сходу, Південної і Південно-Східної Азії.
4. Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
-конституційні(нормативно-правовий акт, який вносить зміни і доповнення в конституцію, приймається в особливому, ускладненому порядку, має таку ж юридичну силу, що й конституція.)
-органічні(- це нормативно-правовий акт, який приймається за прямим приписом конституції в порядку, який відрізняється від порядку прийняття як конституційних, так і звичайних законів.)
-звичайні(нормативні акти, які приймаються на основі Конституції і визначають основи правового регулювання суспільних відносин у певній сфері)
-надзвичайні(нормативні акти тимчасового характеру, які приймаються за надзвичайних обставин і можуть призупиняти дію чинних у відповідній сфері законів).
5. Конституційні закони: поняття та види.
Конституційні закони – акти конституційного змісту, які регулюють основоположні державно-правові відносини і як правило володіють особливим статусом в системі діючого законодавства. Як джерело права вони мають різне значення у різних країнах і розуміються як:
складові частини некодифікованої конституції ( н-д Конституційний закон 1920 р. в Австрії;
вносять зміни чи доповнення до конституції (Румунія, Казахстан);
закон, який вводить конституцію в дію (Словенія);
закон який приймаєтьсяґ на основі конституції і має вищу юридичну силу (ФРН, Німеччина).
Види конституційних законів: органічні (вносять зміни, доповнення в діючу Конституцію; включаються як органічна (невід'ємна) частина в текст Конституції; процедура їхнього прийняття аналогічна процедурі прийняття Конституції); номінальні (їхній перелік, організаційна назва (про Кабінет Міністрів, про вибори Президента й т.п.) передбачені Конституцією; будучи свого роду продовженням Конституції їхнього положення в текст Конституції не включаються; їхнє основне завдання - конкретизація (деталізація) певних норм Конституції); ординарні (на них є посилання в Конституції, але без визначення їхньої організаційної назви);
6. Органічні закони: поняття та види.
Органічні закони – це акти, які мають вищу юридичну силу та приймаються на основі бланкетних норм конституції. Отже їхнє прийняття безпосередньо передбачено в Конституції. Зокрема це прямо передбачено у Конституції Франції, у Конституції Іспанії. Вони також єхарактерними для конституційного права ще таких держав, як Грузія, Естонія, Молдова, Португалія.
7. Звичайні закони як джерела конституційного права у зарубіжних державах.
Звичайні закони регулюють окремі питання державного або суспільного життя. Від інших звичайних законів закони, віднесені до джерел конституційного права, відрізняються лише своїм предметом. До числа таких законів можна віднести закон ФРН Про порядок зміни території земель, закон Франції Про надання виборчого права громадян, які досягли 18 років.
8. Надзвичайні закони як джерела конституційного права у зарубіжних державах.
Надзвичайні закони відрізняються від інших законів змістом і процедурою прийняття. Як правило їхнім змістом є введення надзвичайних режимів – стану оборони, воєнного, надзвичайного стану. Відповідно до самої конституції, ці закони можуть відхилятися від її положень, але приймаються тільки на короткий термін, зазвичай на кілька місяців, хоча і з правом парламенту продовжити цей термін.
9. Акти делегованого законодавства як джерела конституційного права у зарубіжних державах.
Це нормативні акти, які мають силу закону. Формально вони не іменуються законами, а завжди мають якусь особливу назву, за якою їх можна відрізняти від інших актів (наприклад, у Франції – це ордонанси, у Великобританії – накази королеви у Таємній раді, на Кубі – декрети-закони Державної ради, у В’єтнамі – частина указів Державної ради; в Іспанії – законодавчі декрети і декрети-закони Уряду). Частенько вони підлягають наступному затвердженню парламентом і є джерелами конституційного права, якщо містять відповідні норми. За формою є підзаконними актами, за юридичною силою прирівнюються до закону. Найчастіше приймаються главою держави чи урядом.