Бухгалтерські проводки з відображення розрахунків за векселями одержаними

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
Отриманий короткостроковий вексель у забезпечення дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію	34	36
Отриманий довгостроковий вексель у забезпечення дебіторської заборгованості	182	377
Отримані на поточний рахунок кошти в погашення заборгованості за довгостроковим векселем	311	182
Отримані на поточний рахунок кошти в погашення заборгованості за короткостроковим векселем	311	34
Переданий раніше отриманий короткостроковий вексель у погашення заборгованості постачальникам	631	34
Переданий раніше отриманий довгостроковий вексель у погашення заборгованості за довгостроковим кредитом банку	501	182

13.7. Довгострокова дебіторська заборгованість, її склад і облік

На рахунку 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи" ведеться облік дебіторської заборгованості. яка відповідає одночасно двом умовам:

вона не повинна виникати в ході нормального операційного циклу;

повинна бути погашена через дванадцять місяців з дати балансу.

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості призначені наступні субрахунки рахунку 18:

181 "Заборгованість за майно, передане у фінансову оренду", що призначений для обліку і відображення чистих інвестицій орендодавця у фінансову оренду, які визначаються відповідно до П(С)БО 14 "Оренда";

182 "Довгострокові векселі одержані", призначений для обліку векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості. При одержанні довгострокового векселя в обліку відображається ця операція наступною проводкою: дебет рахунку 182 і кредит рахунку 181, а при погашенні векселя коштами на поточний рахунок підприємства проводиться запис за дебетом рахунку 311 і кредитом рахунку 182;

183 "Інша дебіторська заборгованість", призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, не відображеної на інших субрахунках рахунку 18. Це довгострокова заборгованість за продані активи з розстрочкою платежу, за виданими позичками працівникам підприємства тощо.

13.8. Інвентаризація дебіторської заборгованості

У формі річної фінансової звітності № 1 "Баланс" дебіторська заборгованість представлена цілим рядом статей: "Довгострокова дебіторська заборгованість" (050), "Векселя одержані" (150), "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" (160 – 162), "Дебіторська заборгованість за розрахунками": з бюджетом (170), за виданими авансами (180), за нарахованими доходами (190), за внутрішніми розрахунками (200), "Інша поточна дебіторська заборгованість" (210).

Під час інвентаризації варто пам'ятати, що, відповідно до загальних вимог до визнання активів відповідно до національних стандартів, дебіторська заборгованість може знайти відображення в балансі, якщо може бути достовірно визначена її грошова оцінка і у майбутньому можна чекати одержання економічних вигід від її погашення внаслідок одержання коштів, інших активів або зменшення зобов'язань.

Законодавчою і нормативною базами перевірки дебіторської заборгованості є:

Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996–XIV" (зі змінами й доповненнями);

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені відповідними наказами Мінфіну України: 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"; 2 "Баланс"; 3 "Звіт про фінансові результати"; 4 "Звіт про рух грошових коштів"; 10 "Дебіторська заборгованість"; 15 "Доход"; 16 "Витрати";

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від З листопада 1999 р. № 291.

Під час здійснення інвентаризації дебіторської заборгованості необхідно звірити розрахунки з вітчизняними покупцями, правильність створення резерву сумнівних боргів, безнадійної заборгованості, розрахунків за виданими авансами, розрахунками за нарахованими доходами (якщо дебіторська заборгованість виникла в ході фінансової діяльності), розрахунків за претензіями, розрахунків з іноземними покупцями.

Інвентаризація розрахунків складається у виявленні на основі відповідних документів залишків і ретельній перевірці обґрунтованості сум, які зазначені на рахунках.

Для ефективного і повного здійснення перевірки розрахунків з вітчизняними покупцями необхідне здійснення таких процедур:

звірення залишку заборгованості за даними головної книги із залишками в облікових регістрах;

перевірка наявності актів звірення і відповідності їх даним аналітичного і синтетичного обліку.

Під час перевірки також здійснюється:

визначення великих дебіторів і складання їхнього переліку;

направлення запитів на звірення заборгованості;

перевірка наявності договорів і їхньої реєстрації в спеціальному журналі;

перевірка правильності оформлення документів з відвантаження і своєчасного надання їх у бухгалтерію;

перевірка повноти і своєчасності оплати рахунків на основі регістрів обліку;

перевірка розрахунків з використанням векселів;

перевірка розрахунків за товарообмінними операціями (наявність договору; акту взаємозаліку; застосування звичайних цін; застосування відповідної кореспонденції рахунків);

зібрання підтверджень того, що поточна дебіторська заборгованість визначаються одночасно з визначенням доходу від реалізації;

перевірка правильності відображення дебіторської заборгованості в балансі і повноти інформації щодо дебіторської заборгованості в "Примітках до річної фінансової звітності";

перевірка обґрунтованості списання дебіторської заборгованості на витрати.

Весь процес інвентаризації дебіторської заборгованості повинен бути документально оформлений. У ході перевірки отримана інформація фіксується в різного роду робочих документах і є основою для здійснення остаточного висновку.

Під час інвентаризації з'ясовують відсоток безнадійної дебіторської заборгованості для того, щоб перевірити інформацію про створення резерву сумнівних боргів. Наприкінці року підприємство повинне визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для її погашення за рахунок витрат поточного року. Важливим аспектом контролю є списання безнадійних боргів як таких, за якими існує впевненість у неповерненні їх боржником або за якими минув строк позовної давності.

Крім того, необхідно перевірити правильність відображення в бухгалтерському обліку погашення заборгованості, що була раніше віднесена до сумнівної.

Типовими порушеннями, які трапляються під час перевірки ведення обліку дебіторської заборгованості, є: невідповідність даних аналітичного і синтетичного обліку; зарахування отриманих сум дебіторської заборгованості на погашення заборгованості невідповідних дебіторів; арифметичні неточності; списання нестач і крадіжок за рахунок збільшення дебіторської заборгованості тощо.