Термінологічний словник

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні заходів кримінального покарання до фізичних осіб, винних у скоєнні злочину.

Мета кримінальної відповідальності полягає у виявленні соціальної необхідності та ефективності такої відповідальності.

Позитивна юридична відповідальність — сумлінне виконання своїх обов’язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою.

Ретроспективна кримінальна відповідальність — цеспецифічні правовідносини між державою і правопорушником унаслідок державно-правового примусу, що характеризуються осудженням протиправного діяння та засудженням суб’єкта злочину, покладанням на останнього обов’язку витерпіти певні обмеження і несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного характеру за скоєне правопорушення.

Функції кримінальної відповідальності — головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб’єктів права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення.

Термінологічний словник

Бездіяльність — це пасивна, суспільно небезпечна вольова поведінка особи, що полягає у невиконанні дій, які особа повинна була і могла виконати чи попередити настання суспільно небезпечного наслідку.

Дія — активна, суспільно небезпечна вольова, свідома поведінка особи, котра вчиняє злочин.

Засоби вчинення злочину — це предмети, які полегшують вчинення злочину.

Злочин з формальним складом — це злочин, для визнання якого закінченим достатньо самого факту скоєння суспільно небезпечного діяння.

Злочин із матеріальним складом — це злочин, де суспільно небезпечні наслідки передбачені як обов’язкова ознака об’єктивної сторони складу злочину.

Знаряддя і засоби вчинення злочину — це матеріальні речі, за допомогою яких було вчинено злочин або які використовувались для полегшення вчинення злочину.

Місце вчинення злочину — це певна територія або інше місце, де вчинюється суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки.

Об’єктивна сторона складу злочину — це сукупність передбачених кримінальним законом ознак, які характеризують зовнішній прояв суспільно небезпечного діяння (дії чи бездіяльності), що посягає на об’єкти кримінально-правової охорони, а також об’єктивні умови цього посягання.

Обстановка вчинення злочину — це конкретні об’єктивно-предметні умови, в яких вчинюється злочин.

Причинний зв’язок — це об’єктивно існуючий зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, коли дія або бездіяльність породжує настання таких наслідків.

Продовжуваний злочин складається з низки тотожних дій, об’єднаних одним наміром.

Спосіб вчинення злочину — це форма прояву суспільно небезпечного діяння (методи та форми вчинення злочину).

Триваючий злочин — це безперервне здійснення злочинного діяння (дії чи бездіяльності) або одноактне діяння і подальший безперервний злочинний стан винної особи, який зберігається невизначено тривалий час і припиняється з моменту явки з повинною, затримання, смерті чи іншої обставини.

Час вчинення злочину — певний проміжок часу, протягом якого скоюється злочин.