Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод.по фін.ан.2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.11 Mб
Скачать

Практичне заняття №4: Аналіз фінансової стійкості підприємства

Мета заняття: здійснити аналіз фінансової стійкості підприємства з використанням цифрових даних відповідного варіанту і зробити висновок щодо його спроможності протистояти негативній дії різних факторів, що впливають фінансовий стан господарюючого суб’єкта.

Методичні вказівки:

Фінансова стійкість відображає збалансованість засобів та джерел їх формування, доходів і витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі співвідношення власного і залученого капіталу підприємства, темпів нагромадження власних засобів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довгострокових і поточних зобовязань, достатності забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок або нестача джерел формування запасів, що отримується у вигляді різниці між величиною джерел формування та вартістю запасів.

Для характеристики джерел формування запасів застосовується кілька показників, які відображають ступінь охоплення різних видів джерел:

  1. Наявність власних оборотних засобів визначається за формулою:

НВ = (Ф1 Р380 + Ф1 Р430 + Ф1 Р630) – Ф1 Р080,

де НВ – наявність власних оборотних засобів.

  1. Наявність довгострокових джерел формування запасів:

НД = НВ + Ф1 Р480 = (Ф1 Р380 + Ф1 Р430 + Ф1 Р630 + Ф1 Р480) – Ф1 Р080,

де НД – наявність довгострокових джерел формування.

  1. Показник загальної величини джерел формування запасів:

НЗ = НД + Ф1 Р620 = (Ф1 Р380 + Ф1 Р430 + Ф1 Р630 + Ф1 Р480 + Ф1 Р620) – Ф1 Р080,

де НЗ – загальна величина джерел формування..

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості джерелами їх формування.

  1. Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних засобів:

+/- НВ = НВ – ЗВ ,

де ЗВ – вартість запасів.

  1. Надлишок (+) або нестача (–) довгострокових джерел формування:

+/- НД = НД – ЗВ .

  1. Надлишок (+) або нестача (–) загальної величини джерел формування запасів:

+/- НЗ = НЗ – ЗВ .

Можливе виділення чотирьох типів фінансової стійкості:

  • абсолютна стійкість фінансового стану;

  • нормальна стійкість фінансового стану;

  • нестійкий фінансовий стан;

  • кризовий фінансовий стан.

Визначення типу фінансової стійкості підприємства здійснюється за допомогою таблиці 1.

Таблиця 1. Методика визначення типів фінансової стійкості підприємства

Система умов

Фінансова стійкість

абсолютна стійкість фінансового стану

нормальна стійкість фінансового стану

нестійкий фінансовий стан

кризовий фінансовий стан

+ НВ

– НВ

– НВ

– НВ

НВ = ЗВ

+ НД

– НД

– НД

НД = ЗВ

+ НЗ

– НЗ

НЗ = ЗВ

Фінансова стійкість може бути відновлена шляхом поповнення джерел формування запасів (збільшення кредитів, позик), оптимізації їх структури, обгрунтованого зниження рівня запасів тощо.

Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку наступних відносних показників за допомогою таблиці 2.

Таблиця 2. Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

Назва показника

Розрахунок

Нормативне (рекомендоване) значення

1

2

3

Коефіцієнт автономії

Ф1 Р380 / Ф1 Р640

>0,5

Коефіцієнт фінансової залежності

Ф1 Р640 / Ф1 Р380

<2,0

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу

Ф1 (Р260 – Р620) / Ф1 Р380

>0,5

Коефіцієнт фінансової стійкості

Ф1 Р380 / Ф1 (Р480 + Р620)

>1,0

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу

Ф1 (Р480 + Р620) / Ф1 Р380

Залежить від характеру господарської діяльності

1

2

3

Коефіцієнт стійкості фінансування

Ф1 (Р380 + Р430 + Р480) / Ф1 Р280

0,8 – 0,9

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами

Ф1 (Р380 – Р080) / Ф1 Р260

>0,1

Коефіцієнт довгострокових зобовязань

Ф1 Р480 / Ф1 (Р480 + Р620)

>0,2

Коефіцієнт поточних зобов’язань

Ф1 Р620 / Ф1 (Р480 + Р620)

>0,5

Коефіцієнт страхування бізнесу

Ф1 Р340 / Ф1 Р280

>0,2

Примітка: Ф1 Р280 Г3 – форма №1, рядок 280, графа 3.