Анотація

Анотація — це коротка, стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису тощо. В ній зосереджується увага на найсуттєвішому: викладається зміст роботи та її мета. Анотація суттєво допомагає під час добору та вивчення літератури з того чи іншого питання та ознайомлення зі змістом книги.

У кінці анотації обов'язково зазначають користувачів, яким рекомендовано роботу.

Отже, якщо вам швидко треба ознайомитися зі змістом книжки й мати про неї певне уявлення, читайте анотацію.

Зразки анотацій:

Шевчук С. В. Російсько-український словник ділового мовлення. — К.: Вища школа, 2001. — 351 с.

У словнику подано переклад як загальновживаних слів, так і термінологічної лексики з ділової сфери спілкування. Розглядаються також словосполучення, що становлять певні труднощі під час перекладу. Словник укладено відповідно до норм сучасної української літературної мови.

Для студентів, викладачів вищих навчальних закладів, учителів шкіл, а також для всіх, хто працює з текстами офіційно-ділового стилю.

____________________________________________________________

Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / Уклад, і голов. ред. В; Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. — 896 с.

Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики, укладений на основі четвертого видання «Українського правопису», враховує лексичний матеріал, представлений майже в усіх орфографічних, тлумачних, енциклопедичних, термінологічних, фахових та галузевих словниках, виданих в Україні у другій половині XX — у перші роки XXI століть.

Адреса, телеграма, телефонограма, факс

Адреса — це точна вказівка місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь, складена за певною формою.

Правила, встановлені Міністерством зв'язку, забезпечують якнайшвидше пересилання, зберігання і доставляння поштових відправлень. Основні з цих правил повинен знати кожний громадянин.

На всіх адресах пишеться:

1 Прізвище, ім'я та по батькові адресата або назва організації (у давальному відмінку).

2 Назва вулиці, номер будинку і квартири.

3 Назва населеного пункту, міста.

4 Назва району.

5 Назва області.

6 Поштовий індекс, присвоєний кожному відділенню зв'язку. Цей індекс призначений для машинного сортування кореспонденції.

Над адресою зазначається вид і спосіб пересилання:

• рекомендована бандероль;

• з повідомленням про вручення;

• з доставлянням додому;

• цінний на ... грн;

• вручити особисто;

• до запитання.

Зворотна адреса теж пишеться повністю. Прізвище відправника кореспонденції пишеться в називному відмінку. Від правильного написання адреси залежить оперативність працівників підприємств зв'язку.

Зразки адрес:

По Україні у міста:

Адреса відправника, індекс

Кушніренко Іван Федорович

вул. Хрещатик, 5, кв. 20,

м. Київ, 1,

01001

Адреса одержувача, індекс Саленку Василю Петровичу вул. Б. Хмельницького, 20, кв. 11, м. Львів, 15, 79015

У сільську місцевість:

Адреса відправника, індекс Лебеденко Ігор Миколайович

вул. Січових стрільців, 20, кв. 47,

м. Івано-Франківськ, 76016

Адреса одержувача, індекс Саленко Галині Степанівні с. Зелений Гай Дубнінський район Рівненська область 35612

____________________________________________________________

За кордон до країн СНД:

Адреса відправника, індекс

Лук'янчук Лариса Луківна

вул. Хрещатик, 8, кв. 40,

м. Київ, 1, Україна, 01001

Адреса одержувача, індекс Иванову Александру Семеновичу ул. Ленинградская, 3, кв. 305, г. Саратов, 10, Россия

_______________________________________________________________

До країн далекого зарубіжжя:

Адреса відправника, індекс

Семенко Євген Михайлович

вул. Грінченка, 7, кв. 12,

м. Київ, 1,

01001, Україна UKRAINE

Адреса одержувача, індекс

PeterI. BURSENOS

12603 Denmark drive ART 556

HERNDoN VA 22071-9945

United States of America

Герндон США

Телеграма — це вид кореспонденції з гранично стислим текстом, викликаний необхідністю негайного втручання в певну справу, термінового інформування когось про щось. Текст телеграми містить лише словесну інформацію.

Телеграма пишеться суцільним текстом, без абзаців і переносів. Для складання тексту телеграми слід вибирати короткі слова, а службові (сполучники, прийменники) взагалі пропускати. Розділові знаки ставити лише тоді, коли їх відсутність змінює зміст; їх можна подавати як відповідними позначеннями, так і словами, повністю або скорочено (за бажанням відправника).

.	крапка	Крп
,	Кома	Км
:	Двокрапка	Двкрп
(	Ліва дужка	Джк
)	Права дужка	джк
`	Апостроф
-	Тире
+	Плюс
?	Знак питання
=	Знак рівності
/	дріб

Тільки словами у телеграмах пишуться

№ номер або НР

! знак оклику

% відсоток

Числа у тексті пишуться літерами; заперечення НЕ не вилучають. Окрім цього, треба бути особливо уважними з добором слів не лише у зв'язку з потребами економії мовних засобів, а й з пошани до норм літературної мови.

Службові телеграми пишуться у двох примірниках. Перший примірник надсилають до відділення зв'язку, другий (копію) — підшивають до справи.

Телеграму пишуть ручкою або друкують на друкарській машинці чи комп'ютері без викреслювань та виправлень лише з лицьового боку телеграфного бланка або чистого аркуша паперу.

Ту частину телеграми, яку передають телеграфом, пишуть або друкують великими літерами через два інтервали; текст подають без абзаців.

Відомості, зазначені у нижній частині телеграфного бланка, друкують малими літерами, лише перше слово — з великої. Ці відомості в рахунок не включаються, каналами зв'язку не передаються і відправником не оплачуються. Якщо телеграму оформлюють на чистому аркуші паперу, нижню її частину відокремлюють суцільною лінією.

Кількість слів у телеграмі не може перевищувати трьохсот. Якщо кількість слів перевищує норму, то відправник повинен поділити текст на довільні (умовні) частини і подати на телеграф кілька телеграм, кожна з яких матиме окремий номер:

перед адресою буде зазначено:

«ЧАСТИНА 2—КИЇВ...», «ЧАСТИНА ОСТАННЯ—КИЇВ».

Реквізити в телеграмі розміщуються в такій послідовності:

1 Назва виду документа (ТЕЛЕГРАМА).

2 Позначення про категорію телеграми.

3 Позначення про вид телеграми.

4 Назва пункту призначення (із зазначенням номера відділення зв'язку, за потреби — району та області).

5 Адреса одержувача (повна або умовна).

6 Прізвище адресата (у телеграмах, адресованих до сільської місцевості, крім прізвища, необхідно вказати ім'я та по батькові).

7 Номер документа, на який дають відповідь (у телеграмах-відповідях).

8 Текст телеграми.

9 Вихідний номер телеграми.

10 Скорочена назва установи, що надсилає телеграму.

11 Посада й прізвище особи, яка підписала телеграму (в разі потреби).

12 Повна адреса, номер відділення зв'язку і назва установи — відправника телеграми (у нижній частині бланка).

13 Дата підписання телеграми.

14 Відбиток печатки установи-відправника.

У телеграмах підприємствам, установам, організаціям замість детальної адреси й повної назви адресата можна використовувати їх умовні чи скорочені позначення, які реєструються відділенням зв'язку. У цьому разі адреса зазначається у такій послідовності:

• пункт призначення, номер відділення зв'язку;

умовна або скорочена адреса, присвоєна адресату та зареєстрована ним у відділенні зв'язку, з яким укладено договір доставляння телеграм;

• посада або прізвище адресата.

Прізвище і адреса відправника (не оплачуються і каналом зв'язку не передаються)

Запам'ятайте!

Підприємство зв'язку не приймає телеграми: з текстом, що містить нецензурні або образливі слова; без прізвища адресата; з адресою без тексту;

з текстом, зміст якого спрямований проти безпеки та державних інтересів України;

з текстом, що містить відомості, які становлять державну таємницю, а також іншу інформацію з обмеженим доступом; без позначення «Поштою рекомендована» до населених пунктів, у яких відсутні засоби електрозв'язку; на адресу пасажирів поїздів.